Тенденцii сучасноi злочинностi, якi зумовлюють феномен протиправного впливу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В»актичному облiку перебувало 85 744 особи, якi скоiли насильство в сiмi. У 2006 роцi взято на облiк майже 65 тисяч осiб, з яких за фiзичне насильство - 30 тисяч осiб, психологiчне - близько 17 тисяч осiб, економiчне - майже 2 тисячi осiб. Винесено: попереджень - 66 тисяч, захисних приписiв - близько 5 тисяч. Фiзичне та психологiчне насильство СФ найбiльш поширеними видами насильства, на якi припадаСФ 95 вiдсоткiв випадкiв.
В Украiнi протягом 2005-2006 рокiв створенi першi шiсть притулкiв для жертв насильства в сiмi, 18 кризових центрiв, 24 центри соцiально-психологiчноi допомоги, а також служби медико-соцiальноi реабiлiтацii. У них проводиться робота з особами, якi постраждали вiд насильства в сiмi [3, с.12].
Свiдченнями гостроти даноi проблеми СФ перегляд у деяких краiнах юридичного формулювання зТСвалтування - включення в нього зТСвалтування в умовах шлюбу [4, с.152]. У Канадi, Новiй Зеландii i Австралii внесенi змiни в процедуру кримiнального переслiдування: тепер полiцiя повинна вести справи про насильство в родинi так, нiби йшлося про незнайомих мiж собою людей. Така процедура звiльняСФ потерпiлу вiд вимог з боку чоловiка про припинення справи, тому що в неi немаСФ можливостi вплинути на ситуацiю.
У законодавство Великобританii, Канади i бiльшостi штатiв Австралii внесенi змiни, згiдно з якими дружини стали примусовими свiдками на судовому процесi за обвинуваченням iхнiх чоловiкiв (тобто свiдками, зобовязаними давати показання).
У 1988 роцi в Норвегii було прийнято закон, вiдповiдно до якого справи про нанесення тiлесних ушкоджень дружинi (чоловiку), дiтям i iншим членам родини вiднесенi до справ публiчного обвинувачення (при тому, що справи про завдання тiлесних ушкоджень iншим особам у Норвегii так i залишилися справами приватного обвинувачення) [3, с.20].
Зарубiжнi законодавчi новели були розглянутi для того, щоб проiлюструвати наскiльки незахищенi жiнки вiд протиправного впливу - проблеми, як уже було зазначено, характерноi i для Украiни.
Безумовно, всi наведенi статистичнi данi треба сприймати з урахуванням фактора латентностi злочинностi. У спецiальнiй лiтературi зустрiчаються спроби розрахункiв кiлькiсних показникiв латентностi рiзних видiв злочинiв. Наприклад, А. АкутаСФв склав шкалу з чотирьох груп латентностi злочинiв. Перша - злочини, латентнiсть яких не перевищуСФ 30 %. Це умиснi вбивства i тяжкi тiлеснi ушкодження. До другоi (рiвень латентностi 30-50 %) належать грабежi, хулiганство та iн. До третьоi включенi злочини з рiвнем латентностi 50-70 % - зловживання владою, недбалiсть та iн. РЖ нарештi, до четвертоi групи (латентнiсть понад 70 %) вiднесено хабарництво, зТСвалтування та iн. Якщо всю кримiнальну статистику аналiзувати з урахуванням цих показникiв, кримiногенна ситуацiя буде зовсiм нерадiсною.
Таким чином, доводиться констатувати: поширення протиправного впливу детермiновано кiлькiсними i якiсними змiнами самоi злочинностi, серед яких головним фактором СФ розвиток ii органiзованих форм. Протиправний вплив i в подальшому залишиться фактором, що iстотно ускладнюСФ боротьбу зi злочиннiстю. Загальносвiтовi тенденцii в розвитку злочинностi, ii ТСенеза в Украiнi (яка перебуваСФ в руслi цих тенденцiй), обумовлюють те, що протидiя правоохоронним i судовим органам у виглядi протиправного впливу буде зростати, а методи впливу будуть вiдрiзнятися все бiльшою жорстокiстю.
кримiнальне судочинство тероризм правоохоронний
ЛРЖТЕРАТУРА
Шакун В.РЖ. "ада i злочиннiсть. / В.РЖ. Шакун. - К. : Пам'ять столiть, 1997. - 226 с.
. Литвак О.М. Держава i злочиннiсть / М.Й. Коржанський (наук. ред.). / О.М. Литвак. - К. : Атiка, 2004. - 303 с.
. Преступность XX века. Мировые, региональные и российские тенденции: Мировой криминологический анализ / [В.В. Лунеев] / Ин-т государства и права Рос. акад. наук. - М. : Норма, 1997. - 497 с.
. Основы борьбы с организованной преступностью / [А. И. Коннов, В. И. Куликов, А. С. Овчинский и др.]; Под ред. В. С. Овчинского и др. - М. : ИНФРА-М, 1996. - 397 с.; 27 см.
. Шакун В.РЖ. Суспiльство i злочиннiсть / В.РЖ. Шакун. - К.: Атiка, 2003. - 784 с.
. Офiцiйний сайт МВС Украiни. - Режим доступу:
. Белоцерковский С.Д. Рэкет: криминологическая характеристика. Меры общего и специального предупреждения: ДистАж канд. юрид. наук: спец. 12.00.08. / НИИ проб. укреп. законности и правопорядка при Генер. прокур. РФ - М., 1997. - 190 с.
. Казакова В.А. Новый закон об обеспечении социальной и правовой защиты свидетелей в ФРГ / В.А. Казакова. // Государство и право. - 2000. - № 9. - С. 74-80.
. КорнiСФнко М.В. Органiзована злочиннiсть в Украiнi: сучасний стан, кримiнологiчна характеристика, заходи протидii. / М.В. КорнiСФнко. - К. : Фонд Юрнауки АПС, 2004. - 304 с.
. Кудрявцев В.Н. Современные проблемы борьбы с преступностью в России (доклад на заседании Президиума Российской академии наук) / В.Н. Кудрявцев. // Вестник Российской академии наук. - 1999. - Т. 69. - № 9. - С. 790-797.
. Вафин Р.Р. Вымогательство (рэкет) - криминалистические проблемы. / Р.Р. Вафин. - Екатеринбург, 1993, - 87 с.