Тенденцii сучасноi злочинностi, якi зумовлюють феномен протиправного впливу
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В»ьного майна - 21 119 та 20 134 (- 4,7 %); хулiганськi прояви - 17 354 та 14 018 (- 19,2 %); розкрадання державного або колективного майна шляхом привласнення, розтрати або зловживання службовим становищем - 9626 та 7993 (-17,0 %). [5, с. 371-372].
Статистичнi показники свiдчать про певну стабiлiзацiю та навiть зниження рiвня органiзованоi злочинностi, особливо пiсля 2004 року. Разом з тим, експерти висловлюють думку, що для оцiнки дiйсного стану органiзованоi злочинностi необхiдно десятикратне збiльшення статистичних даних.
Серед тенденцiй злочинностi, що зумовлюють поширення протиправного впливу, доцiльно видiлити рiст ii органiзованих форм, про що свiдчать статистичнi данi.
Так, у 2000 роцi, за матерiалами органiв внутрiшнiх справ, припинено дiяльнiсть 960 органiзованих груп, учасниками яких учинено 7774 злочини, у 2001 роцi - вiдповiдно 770 та 6703, у 2002 роцi - 722 та 6467, у 2003 роцi - 634 та 6159, у 2004 роцi - 695 та 5582, у 2005 роцi - 551 та 7741, у 2006 роцi - 3977. РЖз загальноi кiлькостi виявлених у 2000 роцi органiзованих груп 56 мали мiжнароднi звязки, у 2001 роцi - 55, у 2002 роцi - 46, у 2003 роцi - 37, у 2004 роцi - 43, у 2005 роцi - 40, у 2006 роцi - 28.
Зокрема, за результатами оперативно-службовоi дiяльностi, у 2006 роцi закiнчено провадження та направлено до суду кримiнальнi справи щодо 466 органiзованих груп i злочинних органiзацiй у складi 1754 осiб, якими вчинено 3977 злочинiв (3037 - тяжких та особливо тяжких), у тому числi 2774 злочини загально-кримiнальноi спрямованостi, скоСФних 305 органiзованими групами [6].
У 90-х роках органiзована злочиннiсть в Украiнi досягла масштабiв, що перетворили ii в iстотний фактор, що стримував економiчнi реформи. РЖ треба враховувати, що покращання економiчного становища краiни не спричинило зменшення органiзованоi злочинностi, а привело лише (це показав зарубiжний досвiд) до ослаблення ii насильницькоi спрямованостi i появи нових форм i видiв злочинноi дiяльностi. До таких (нових) форм вiдносять: продаж творiв мистецтва, торгiвлю людьми, незаконну торгiвлю трансплантантами, зброСФю, боСФприпасами, кольоровими i рiдкоземельними металами, фальшування грошей.
У спецiальнiй лiтературi подано рiзнi визначення органiзованоi злочинностi та елементи ii структури: органiзованi злочиннi групи, злочиннi спiвтовариства (об'СФднання органiзован злочиннi асоцiацii в масштабах держави, транснацiональнi злочиннi об'СФднання. У межах даноi роботи автор вважаСФ, необхiдно обмежитися використанням термiна "органiзована злочинна група" (далi - ОЗГ).
У рядi дослiджень зроблено висновок про завершення в краiнах СНД (зокрема i в Украiнi) початковоi стадii становлення органiзованоi злочинностi (в якiй переважають ОЗГ невеликоi чисельностi з вузькою спецiалiзацiСФю i локальною зоною дii) i про початок наступноi стадii - формування злочинних спiвтовариств зi складною структурою, що мають велику чисельнiсть (до 1000 i бiльше осiб), гнучку спецiалiзацiю i регiональний (мiжрегiональний) або транснацiональний масштаб дiяльностi.
Зростання органiзованоi злочинностi безпосередньо повязано з iстотним зростанням протиправного впливу: у багатьох джерелах звертаСФться увага на те, що протиправний вплив СФ невiд'СФмним елементом дiяльностi ОЗГ, а одна з умов успiшноi боротьби з органiзованою злочиннiстю - забезпечення безпеки жертв i свiдкiв злочинiв. Зокрема, опитування 120 респондентiв (слiдчих, спiвробiтникiв карного розшуку i прокуратури) показало, що практичнi працiвники вiдносять незахищенiсть жертв i свiдкiв до основних факторiв, що перешкоджають боротьбi з органiзованою злочиннiстю [7, с. 135]. Про поширення протиправного впливу, обумовленого органiзованою злочиннiстю, свiдчить i те, що вбивства свiдкiв стали одним iз мотивiв убивств "на замовлення".
Цi данi узгоджуються iз зарубiжними реалiями, якi свiдчать, що вплив на учасникiв кримiнального процесу - одна з характерних рис органiзованоi злочинностi. У ФРН, наприклад, сам факт ухилення свiдка вiд дачi показань оцiнюСФться як сигнал про те, що злочин мiг бути скоСФний членами злочинного угруповання. Саме зростання органiзованоi злочинностi, а також тероризму стали головними причинами прийняття в 1998 роцi в Нiмеччинi Закону Про регулювання питань забезпечення захисту свiдкiв, яким загрожуСФ небезпека [8, с. 74,76].
Тут треба зазначити, що дослiдження феномена органiзованоi злочинностi не становить мету i завдання цього дослiдження. У роботi лише наводяться фактори, що, крiм росту абсолютних показникiв органiзованоi злочинностi, також визначають перспективу зростання протиправного впливу.
По-перше, за даними статистики, найбiльшу частку в структурi злочинiв, скоСФних ОЗГ, становить вимагання. За оцiнками фахiвцiв, 90 % фiрм перебувають пiд наглядом злочинних угруповань [9, с. 31]. Причому показник латентностi вимагань такий: 17 000 випадкiв на 1 зареСФстрований (найбiльш високий показник латентностi серед усiх злочинiв) [10, с. 795].
Безпосереднiми факторами, що визначають активний протиправний вплив вимагателiв, СФ:
) вимагателi, як правило (бiльше нiж у 90 % зафiксованих випадкiв), скоюють злочини за мiiем проживання. Причина цього в тому, що злочинцi повиннi постiйно контролювати певну територiю, тобто постiйно (або регулярно) перебувати в певному районi. За даними Р.Р. Вафiна, злочиннi групи, що займаються вимаганням, на 80 % складаються з мiiевих жителiв [11, с.17]; за даними М.Х. ВалСФСФва 95 % вимагань вiдбуваСФться в тому ж районi (мiстi), де проживають злочинцi. До завдань вимагателiв входить поiнфор