Такт i безтактнiсть у дiловому спiлкуваннi
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Тема
Такт i безтактнiсть у дiловому спiлкуваннi
Змiст
Вступ
1. Такт як одна з складових етики
2. Тактовнiсть та безтактнiсть пiд час телефонноi розмови
2.1. Проблеми такту у користуваннi мобiльним телефоном
3. Питання такту пiд час iнтервю, радiоiнтервю та телепередач
4. Тактовнiсть дiлових вiдносин у торгiвлi
5. Такт у мовному етикетi дiлового спiлкування
6. Такт i безтактнiсть у вiдносинах мiж керiвником i пiдлеглим
Висновок
Вступ
Тактовнiсть це почуття мiри, якоi необхiдно дотримуватися у розмовi, це вмiння вiдчути межу, за яку не можна переступати у стосунках з людьми. Тактовна людина знаСФ, вiдчуваСФ, що, в який час, в якому мiii можна сказати, зробити або не можна.
Увага до людини, вмiння ставити себе на мiiе iншого повиннi виявлятись дуже обережно, не надокучливо, тобто делiкатно. Цi вимоги етикету дають можливiсть попередити незручнiсть ситуацiй i досягти успiху навiть там, де не дiСФ сила.
1. Такт як одна з складових етики
Що таке такт взагалi? Це, перш за все, вiдчуття мiри, умiння орiСФнтуватися в тих або iнших обставинах. Як поводитися в даний момент? Що слiд сказати, про що краще змовчати? Залишитися в кiмнатi або вийти? Зробити вигляд, що ти не помiтив невдалоi реплiки спiвбесiдника, або обернути ii на жарт?
Такт - це чуйнiсть, скромнiсть в поведiнцi. Такт - результат виховання, а основа його - пошана до оточуючих, пошана чужоi думки, дбайливiсть у вiдношеннi до керiвника, колег, близьких.
Репутацiю людини нетактовноi заслужити легко. Варто Вам, наприклад, похвалитися чим-небудь перед своiм спiвбесiдником або пiдкреслити, що Ви займаСФте значно вище положення на службових сходах, нiж вiн. Або нагадати немолодiй жiнцi про ii вiк. Або... . Одним словом, таких прикладiв можна навести десятки.
Не порушуючи, здавалося б, нiяких норм пристойностi, Ви можете зробити скiльки завгодно промахiв i заслужити репутацiю неввiчливоi людини, якщо будете поводитися нетактовно.
Часто говорять: У нього природний такт. Це означаСФ, що виховання, яке отримала людина, те середовище, в якому вона виросла, виробили у неi правильне вiдчуття мiри, поведiнки серед людей. Це вiдчуття вже не потребуСФ особливоi шлiфовки. Але в бiльшостi випадкiв нетактовнiсть - це не стiльки ознака невихованостi, скiльки небажання контролювати себе.
Показники нетактовноi поведiнки загальновiдомi. Нетактовно, наприклад:
голосно, при всiх зробити зауваження знайомому з приводу його
зовнiшнього вигляду;
у присутностi стороннiх в розмовi торкатися суто особистих стосункiв, як своiх власних, так i Ваших друзiв;
читати особистi листи, листи знайомих, пiдслуховувати чужi розмови.
Непристойно i нетактовно навязувати своi смаки кому б то не було. Адже iншому може сподобатися щось iнше! Поважати чужi смаки один iз законiв такту.
БуваСФ, що доводиться спiлкуватися (в гостях, на нарадi або в якому-небудь публiчному мiii) з людиною, яка Вам неприСФмна. Будь Ви вiч-на-вiч, Ви могли б зясувати Вашi стосунки як завгодно. Але навколо Вас люди, i iм не можна псувати настрiй тiльки через те, що Ви вiдчуваСФте до когось антипатiю. Тактовна людина зумiСФ в цьому випадку уникнути зiткнення. Спокiй, умiння володiти собою - теж одне з основних правил тактовноi людини.
А ось, наприклад, плiткарство - типово не етичний вчинок. Так само, як використання в своiй (хай навiть благородних) цiлях чужоi таСФмницi або непрошене втручання в чужi справи.
Мiркуючи про свою поведiнку в суспiльствi i вдома, нi на секунду не можна забувати про те, що людям властивi тi або iншi недолiки. РЖ що власнi недолiки Вам завжди менше впадають в очi, нiж недолiки оточуючих. Всiм, звичайно вiдоме прислiвя про соломинку в чужому оцi.
Якщо Ви, озброСФнi деякими вiдомостями про правила доброго тону, помiчаСФте, що хтось цих правил не знаСФ, треба виявити певну терпимiсть i такт. Але це не вiдноситься до тих, хто порушуСФ спокiй суспiльства, хто зловживаСФ своiм правом на незнання добрих манер.
Етика обСФднуСФ в собi i поняття такту, i те, що прийнято називати поряднiстю. Без етики не може бути нi ввiчливостi, нi добрих манер. Позбавленi етичноi основи, вони перетворюються на свою протилежнiсть: допомагають приховувати нечеснi намiри i негiднi вчинки. Можна бути цiлком ввiчливою (такт!) i при цьому абсолютно непорядною (етика!) людиною.
2. Тактовнiсть та безтактнiсть пiд час телефонноi розмови
Основа успiшного проведення дiловоi телефонноi розмови компетентнiсть, тактовнiсть, доброзичливiсть, володiння прийомами ведення бесiди, прагнення оперативне й ефективно вирiшити проблему чи надати допомогу в ii вирiшеннi. Важливо, щоб службова, дiлова телефонна розмова велася в спокiйному ввiчливому тонi i викликала позитивнi емоцii. Ще Ф. Бекон вiдзначав, що вести розмову в доброзичливому тонi бiльш важливо, нiж уживати гарнi слова i розташовувати iх у правильному порядку. Пiд час дiловоi телефонноi розмови необхiдно створити атмосферу взаСФмноi довiри.
Якщо телефонують вам, то виявляти такт необхiдно таким чином:
спробуйте якомога швидше зняти слухавку й назвiть органiзацiю, яку ви представляСФте;
у разi потреби занотуйте iмя, прiзвище та контактний телефон спiврозмовника;
розмовляйте тактовно, ввiчливо демонструйте