Судовий захист прав на комерційне найменування в Україні
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
? вже зазначалося, згідно з Положенням про фірму корпус комерційного найменування державного підприємства повинен містити, зокрема, зазначення державного органу, в безпосередньому відання якого воно (підприємство) перебуває. Зазначення того, що підприємство є у віданні певного державного органу свідчить про:
те, хто є власником майна цього підприємства;
повноваження такого державного підприємства щодо розпорядження майном, переданим йому (майно державним підприємствам передається лише на праві господарського відання або оперативного управління).
Таким чином найменування державного підприємства виглядає, наприклад, так Державне підприємство Український інститут промислової власності, а комерційне найменування цього ж підприємства, якби воно його мало, виглядало би таким чином Державне підприємство Міністерства освіти і науки України Український інститут промислової власності. В умовах ринкової економіки, на нашу думку, відомості щодо того, в чиєму віданні (сфері управління) перебуває державне підприємство, є важливими, адже той державний орган, який опікується відповідним підприємством, і визначає його статут, напрями (політику) діяльності. А політика самих державних органів має здатність змінюватися в залежності від певних ситуацій в державі.
Окремо слід зазначити, що комерційне найменування індивідуалізує конкретного субєкта господарювання тільки лише в процесі його безпосередньої діяльності. У випадку ж продажу цілісного майнового комплексу такого субєкта господарювання (підприємства) комерційне найменування, а точніше майнові права на нього, згідно із п.2 ст.490 ЦК України також може бути відчужене. В той час як позбутися найменування субєкта господарювання можливо лише ліквідувавши його носія, відчужити ж його неможливо. Твердження про відчужуваність права на комерційне найменування застосовне лише щодо юридичної особи, яка має відокремлене (від власника) майно єдиний майновий комплекс, в той час як майно фізичної особи-підприємця невіддільне від майна самої фізичної особи.
До того ж, комерційне найменування внаслідок своєї реалізації своєї основної функції (дистинктивної) має певну вартісну оцінку. Ця суттєва обставина відрізняє його від прав на найменування, яке позбавлене економічного змісту та властивості обігоздатності, а права на нього слід віднести до групи особистих немайнових прав юридичної особи (ст.94 ЦК) [39, с.156]. В цілому аналогічну позицію про те, що законодавство України не визначає звязок найменування підприємства та його комерційного найменування підтримує зазначає і БерезанськаВ.І. [3, с.72].
Законодавство України не визначає залежності між тим, що зазначено в найменуванні субєкта господарювання і тим, що зазначено в комерційному найменуванні (окрім, звичайно того, що і перше, і друге має дійсно відображати організаційно-правову форму тощо). Тобто, якщо найменування субєкта господарювання ТОВ Сонечко, то в комерційному найменуванні не обовязково має бути присутнім елемент Сонечко. В той же час, в разі відсутності спеціального зазначення про те, яке у субєкта господарювання комерційне найменування (наприклад, у статуті), вважається, що його комерційним найменуванням є його найменування.
Таким чином, комерційне найменування нарівні з найменуванням (підприємства) покликане індивідуалізувати саме субєкта підприємницької діяльності. В той же час торговельна марка покликана індивідуалізувати товари та послуги, які надаються вже індивідуалізованим (завдяки комерційному найменуванню) субєктом підприємницької діяльності. Прикладом такого співвідношення комерційне найменування/ торговельна марка є компанія General Motors Company, яка є власником, зокрема, таких торговельних марок: Chevrolet, Pontiac, Buick, Cadillac та HUMMER [11].
Відповідно до ст.1 Закону України Про охорону прав на знаки для товарі і послуг від 15 грудня 1993 року [23] знак для товарів і послуг це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. При цьому, як зазначається далі в Законі (пункт 3 ст.6), не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з фірмовими найменуваннями, що відомі в Україні і належать іншим особам, які одержали права на них до дати подання до Державного департаменту інтелектуальної власності заявки щодо таких же або споріднених з ними товарів і послуг.
В звязку з тим, що в Україні відсутній реєстр комерційних найменувань (та й взагалі вони охороняється без обовязкового подання заявки на них чи їх реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки), деякі науковці рекомендують включати комерційне найменування до складу торговельної марки як її частини [7, с.61].
В той же час охорона комерційного найменування (згідно із ст.8а) Паризької конвенції) не залежить від питання про те, чи є комерційне найменування так само і торговельною маркою чи її частиною [6, с.154].
Отже, основна відмінність між комерційним найменуванням і торговельною маркою їх основне призначення. І саме їх різні призначення визначають і відмінності при їх формуванні: адже зрозуміло, що торговельна марка не повинна містити у своєму складі будь-які зазначення щодо організаційно-правової форми підприємства, ані предмету діяльності тощо. Вона (торговельна марка) символізує якість, ідею, фізіономію товару. В той час як комерційне найменування (як зазначалося в попе