Структурно-стильовий аналiз пiд час вивчення лiтератури модернiзму
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?ого СФства.
Найближчими естетичнiй концепцii модернiзму виявилися засади бароко та романтизму, засвiдченi вiдгалуженнями, що пропонували нове тлумачення стильових тенденцiй (неоромантизм, необароко тощо), поширених поруч iз символiзмом. Тому повний розрив iз традицiСФю вiдсутнiй, хоча спостерiгалася вiдмова вiд деяких елементiв поетики, зокрема сюжету, композицii, характеру, хронологiчноi побудови твору, несприйняття соцiологiчного аналiзу та логоцентричних настанов. Натомiсть митцi актуалiзували потiк свiдомостi (Дж. Джойс, М. Пруст), тропiзми (Наталi Саррот), опис речового свiту замiсть соцiального та iсторичного буття (М. Йогансен, В. Домонтович, А. Роб-ГрiйСФ), проникнення за межi сновидiнь, використання прийомiв монтажу тощо. Деякi стильовi тенденцii, наприклад експресiонiзм, сюрреалiзм, могли поСФднувати базовi характеристики з новими, iснувати як у рiчищi модернiзму, так i авангардизму. Модернiзм постаСФ вiдкритою художньою системою i водночас спираСФться на осьовi, доцентровi структури, вiдмiнний i вiд породженого ним постмодернiзму з домiнуванням ризоморфних стихiй i водночас перейнятого критичними рефлексiями щодо попередньоi художньоi класичноi та некласичноi метафiзики. Украiнський модернiзм формувався в несприятливих умовах, за яких письменники передусiм мусили дбати про виживання в ситуацii неструктурованоi нацiональноi культури. Тому некоректно шукати прямих аналогiй мiж ним та Молодою БельгiСФю або росiйським срiбним вiком, якi розвивалися за сприятливих для творчостi обставин, а також вважати модернiзм недокрiвним (М. Неврлий), механiчно накладати на нього СФвропейський зразок. Тамара Гундорова (ПроЯвлення Слова: Дискурсiя раннього украiнського модернiзму. Постмодерна iнтепретацiя, 1997), переглядаючи спiввiдношення мiж каноном та його варiантами, дiйшла висновку про потребу змiни формули СФвропейський модернiзм на СФвропейськi модерн, де вже йшлося про iнварiант та його рiзновиди, коли космополiтичнi тенденцii поСФднувалися iз нацiональними. Спостереження дослiдницi пiдтверджуються фактами багатьох лiтератур XX ст. - польськоi, болгарськоi, чеськоi, украiнськоi тощо, в яких розкритi щоразу iншi рiзновиди канону. Вони дають змогу адекватно сприйняти й украiнський лiтературний процес початку XX ст., переоцiнити побудованi за канонiчним зразком погляди, якi переглядала Соломiя Павличко (Дискурс модернiзму в украiнськiй лiтературi, 1997). Вона вважала початком доби модернiзму творчiсть розстрiляного вiдродження, хоча цей перiод постав на початку XX ст., пройшовши чотири етапи еволюцii: початок XX ст., 20-тi, 60-тi, 80-тi XX ст. Напрям не обмежуСФться лише захiдництвом чи фемiнiзмом, адже його розвиток притаманний РЖндii (Р. Тагор) чи Японii (РЖ. Такубоку) тощо. Окремi стильовi тенденцii у рiзних художнiх вимiрах можуть тлумачитись iз рiзних позицiй. Так, iмпресiонiзм у СФвропейському письменствi (мистецтвi) сприймають як перехiдний етап вiд реалiзму до модернiзму, а в украiнському - як одне зi стильових вiдгалужень модернiзма. Рух украiнськоi лiтератури до модернiзма i права митця на достеменне мистецтво одним iз перших проголосив М. Вороний: хоч трошки фiлософii, де хоч клаптик неба яснiв би, того далекого недосяжного неба, що вiд вiкiв манить нас своСФю недосяжною красою. На пiдставi звернення поета до лiтературноi громадськостi з'явився альманах З-над хмар i з долин (1903), який став спробою наближення до новiших течiй i напрямiв у сучасних лiтературах СФвропейських. З аналогiчною метою М. Коцюбинський та М. Чернявський видали аналогiчний альманах З потоку життя (1905). Модернiзм став основою лiтературноi творчостi Лесi Украiнки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, Леся Мартовича, Ольги Кобилянськоi, представникiв Молодоi музи й Украiнськоi хати, його трактували як один iз можливих шляхiв переходу письменства у нову якiсть. Особливо актуальним став у той час естетичний iмператив, що вiдновлював знехтуваний позитивiстами, зокрема пiзнiми народниками, кардiоцентризм украiнського характеру. Обстоювалося право митця на вищий, надземний ступiнь краси, але не протиставлюваний, на противагу народникам, критерiю правди, а врiвноважений ним. Це спiввiдношення краси i правди стало особливiстю украiнського модернiзму, на вiдмiну вiд захiдноСФвропейського, в якому смислова реальнiсть спiввiдносилася не з абсолютною iстиною та правдивiстю висловлень, а з iнтенцiональними актами мовлення (Дж. Серль). Украiнський модернiзм сформувався пiд впливом СФвропейських тенденцiй, а також зустрiчних течiй, на перетинi фiлософii життя та суголосноi iй нацiональноi фiлософii серця. Сферою дiяльностi украiнського модернiзму виявилася нацiя як текст в онтологiчнiй, морально-етичнiй, фiлософськiй та естетичнiй площинах.Поступ модернiзму в украiнськiй лiтературi був сприйнятий неоднозначно. На початку XX ст. спалахнула дискусiя двох поколiнь письменникiв, що мали рiзнi цiннiснi орiСФнтацii й естетичний та позаестетичний понятiйний апарат. На сторiнках газети Дiло з'являлися грубi випади С. РДфремова, РЖ. Нечуя-Левицького та iнших проти Ольги Кобилянськоi та М. Яцкiва, Руслана - проти В. Стефаника, Ради - проти хатян. Присуди цих народникiв здiйсненi з позахудожньоi платформи, майже протягом столiття домiнували в украiнськiй аналiтичнiй думцi, унеможливлюючи адекватне висвiтлення модернiзму iз позицiй об'СФктивного iсториз