Створення комптАЩютерноСЧ гри засобами Macromedia Flash

Дипломная работа - Компьютеры, программирование

Другие дипломы по предмету Компьютеры, программирование



ВИПУСКНА ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦРЖАЛРЖСТА

на тему:

"Створення компютерноСЧ iгри засобами Macromedia Flash"

Вступ

Мультимедiа (multimedia) це компютерна iнформацiйна технологiя, що дозволяСФ обробляти, зберiгати, передавати й вiдображати текст, звук, вiдеозображення, графiчне зображення й анiмацiю (мультиплiкацiю).

30 рокiв тому мультимедiа обмежувалася друкарською машинкою Консул, що не тiльки друкувала, але й могла привернути увагу заснулого оператора мелодiйним трiском. Навала аматорiв дало новий поштовх розвитку мультимедii (компютерний гороскоп 1980 року, що за допомогою динамiка й програмувального таймера синтезував розпливчастi уснi прогнози на кожен день та перемiщав по екранi зiрки (зачатки анiмацiСЧ)). Приблизно в цей час зявився й сам термiн мультимедiа. Суспiльна потреба в засобах передачi й вiдображення iнформацiСЧ викликаСФ до життя нову технологiю, через брак бiльш коректного термiна, називаючи СЧСЧ мультимедiа. В англiйськiй мовi вже приживаСФться новий термiн information appliance iнформацiйне пристосування.

Поява систем мультимедiа пiдготовлена як вимогами практики, так i розвитком теорiСЧ. Рiзкий ривок, що вiдбувся в цьому напрямi за останнi декiлька рокiв, забезпечений перш за все розвитком технiчних i системних засобiв. Це i прогрес в розвитку ЕОМ: рiзко збiльшений обСФм памятi, швидкодiя, графiчнi можливостi, характеристики зовнiшньоСЧ памятi, i досягнення в областi вiдеотехнiки, лазерних дискiв аналогових i CD-ROM, а також СЧх масове впровадження.

Мультимедiа-технологiСЧ СФ одним з найбiльш перспективних i популярних за використанням напрямкiв iнформатики. Вони мають на метi створення продукту, що мiстить колекцiСЧ зображень, текстiв i даних, що супроводжуються звуком, вiдео, анiмацiСФю й iншими вiзуальними ефектами (Simulation), включаСФ iнтерактивний iнтерфейс i iншi механiзми керування. Дане визначення сформульоване в 1988 роцi найбiльшою РДвропейською КомiсiСФю, що займаСФться проблемами впровадження й використання нових технологiй.

РЖдейною передумовою виникнення технологiСЧ мультимедiа вважають концепцiю органiзацiСЧ памятi MEMEX, запропоновану ще в 1945 роцi американським ученим Ваннiвером Бушем. Вона передбачала пошук iнформацiСЧ вiдповiдно до СЧСЧ значеннСФвого змiсту, а не по формальних ознаках (один по одному номерiв, iндексiв або за алфавiтом i т.п.) Ця iдея знайшла своСФ вираження й компютерну реалiзацiю спочатку у виглядi системи гiпертексту (система роботи з комбiнацiями текстових матерiалiв), а потiм i гiпермедiа (система, що працюСФ з комбiнацiСФю графiки, звуку, вiдео й анiмацiСЧ), i, нарештi, у мультимедiа, що обСФднала у собi обидвi цi системи.

Однак сплеск iнтересу наприкiнцi 80-х рокiв до застосування мультимедiа-технологiСЧ в гуманiтарних областях (i, зокрема, в iсторико-культурнiй) звязаний, безсумнiвно, з iмям видатного американського компютерщика-бiзнесмена Бiлла Гейтса, якому належить iдея створення й успiшноСЧ реалiзацiСЧ на практицi мультимедiйного (комерцiйного) продукту на основi службовоСЧ музейноСЧ iнвентарноСЧ бази даних з використанням у ньому всiх можливих середовищ: зображень, звуку, анiмацiСЧ, гiпертекстовоСЧ системи (National Art Gallery. London)

Саме цей продукт акумулював у собi три основнi принципи мультимедiа:

  1. подання iнформацiСЧ за допомогою комбiнацiСЧ безлiчi сприйманих людиною середовищ (властиво термiн походить вiд англ. multi багато, i media середовище);
  2. наявнiсть декiлькох сюжетних лiнiй у змiстi продукту (на основi вiльного пошуку у рамках запропонованоСЧ в змiстi продукту iнформацiСЧ);
  3. художнiй дизайн iнтерфейсу й засобiв навiгацiСЧ.

Революцiя в областi мультимедiа почалася з появою в 1989р. накопичувача на компакт диску, який мiг помiщати в собi бiльш складнi мультимедiа додатки.

Одним з традицiйних рiшень на професiйному рiвнi виявилася технологiя Macromedia Flash.

Flash можна використовувати для створення повноцiнного мультимедiйного Web-сайту, насиченого графiкою, з формами й iнтерактивнiстю, для створення банера, навiгацiйноСЧ панелi, або фоновоСЧ музики для Web-сайту.

Пiсля декiлькох прийнятих угод про використання Flash у якостi Web стандарту, вiн легко iнтегруСФться з HTML. Для досягнення бiльш складноСЧ iнтерактивностi Flash може взаСФмодiяти з JavaScript або VBScript.

Введення власного iнтерпретатора iенарiСЧв Action Script розширило можливостi Flash. Крiм графiчноСЧ iнформацiСЧ або живоСЧ анiмацiСЧ можна створювати свiй власний iенарiй, що дозволить користувачевi управляти поводженням проекту або одержувати деякi динамiчнi данi на запити користувача. Це рятуСФ розроблювача створювати зовнiшнi модулi для керування Web сайту.

Macromedia Flash мiстить в собi сукупнiсть засобiв розробки й вiдображення проектiв. Flash розробки практично не мають обмежень в областi дизайну. Графiчнi елементи можна розмiстити точно в будь-якому мiii сторiнки, можна накласти елементи один на iнший без застосування необхiдностi написання iенарiСЧв. В Flash можна створити дiалоговi форми, якi будуть одержувати iнформацiю вiд користувачiв i передавати СЧСЧ серверу. Також в Flash СФ така можливiсть, як управляти прозорiстю, що надаСФ глибину й зачарування роботам.

Редактор для розробки Flash-проектiв дозволяСФ розширити можливостi розроблювача, як в областi дизайну так i програмування, тому що Flash теж маСФ свою власну мову програ