Статут Казимира Великого

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



кщо вмираСФ матiр, те й сини не повиннi просити майна, що доводилося з боку батька, ранiше, нiж той справить друге весiлля, а також, якщо вiн буде по своСЧй безтурботностi майно й землю погано промотовувати.

Стаття CI. ПостановляСФмо, що якщо чоловiк умре, то за дружиною повиннi залишитися маСФток з усiм господарством i грiшми, перли, iншi коштовностi й одяг. Якщо жiнка, що маСФ дiтей, вийде замiж за iншого або захоче вийти, постановляСФмо, щоб тiльки цим дiтям була вiддана сповна iнша частина маСФтку, що належить СЧм, а також деяка частина цiнностей матерi у виглядi деяких речей була вiддана СЧм у спадщину без заперечення, а вона iз частиною, що залишилася, свого майна може взяти собi чоловiка по своСЧй волi.

Стаття CXXIV. ...ПовiдомляСФмо також, що батько куплений при своСФму життi або отриманий вiд короля маСФток може заповiсти своСЧм дочкам, якщо вони залишаються в живих пiсля його смертi. Але брат виплатить сестрам належну СЧм частина наявним, а сам успадковуСФ маСФток...

Цi статтi, що регламентують питання спадкоСФмного права у феодальнiй родинi, установлюють першочергове право спадкування чоловiка, що пережив, крiм того, тут й у рядi iнших статей зводу докладно регламентуються питання спадкування дiтей й iнших родичiв померлого. Одночасно iз цим, як видно зi статтi CXXIV, поряд зi спадкуванням за законом уже в той перiод було вiдомо спадкування за заповiтом.

Стаття XCVII. ...Якщо кметь убСФ шляхтича, то сплатить 60 гривень штрафу; за вбивство скартабелла (дрiбного-помiсного шляхтича) - 30 гривень; шляхтича, зробленого у дворянство iз солтисов, - 15 гривен за голову. Шляхтичевi за рани - 10 гривень, скартабеллу - 5 гривень. Солтису або кметю, зробленим у шляхтичi, постановляСФмо за рани заплатити 3 гривнi.

Стаття CLI. ...Якщо хто-небудь убСФ кметя, повинен заплатити 6 гривень, з яких 3 гривнi дружинi або дiтям, якщо вони СФ, а iншi 3 пановi, якому належить кметь. А якщо кметь буде тiльки поранений, то йому за рану одержати пiвгривни, а пановi його, той хто нанiс рану повинен заплатити цiлю гривню....

Встановлення диференцiйованого, штрафу залежно вiд становоСЧ приналежностi постраждалого й причинителя особливо яскраво показуСФ класову сутнiсть феодального права. Встановлюючи за вбивство шляхтича найвищий штраф, передбачений зводом, закон у той же час за вбивство кметя встановлюСФ досить незначний штраф, причому половину його призначаСФ на користь хазяСЧна кметя.

Якщо сплата штрафу за вбивство кметя не становила труднощi для представникiв iмущого класу, то кметь за вбивство феодала, не маючи можливостi сплатити встановлений величезний штраф, фактично розплачувався своСЧм життям, так згiдно статтi LV зводу селян, що не маСФ засобiв для сплати грошового штрафу за вбивство, приговорювався до страти.

Стаття CXXXVII. ПостановляСФмо, щоб судовим писарям, якi ведуть записи показань свiдкiв, було заплачено 6 грошiв, але коли вони пишуть справи, що стосуються минущих рокiв, СЧм повинне бути заплачене 1,5 гроша.

Також постановляСФмо, що возний, що викликаСФ свiдкiв у суд, повинен одержати 4 скойца...

Згадування в законi про судових служителiв (писарях i возних) свiдчить про наявнiсть спецiального апарату судових чиновникiв. Крiм того, з викладеного видно, що вже в той перiод велося щось подiбне до протоколiв судових засiдань, що характеризуСФ вiдносно високий рiвень органiзацiСЧ судочинства.

Висновки

Таким чином за часiв правлiння польського короля Казимира Великого в тогочаснi Польщi було укладено звiд законiв, який регламентував життя польського суспiльства. Варто зазначити, що як i в iнших середньовiчних державах, даний статут носив чисто виражений класовий характер вiн повнiстю закрiплював панiвне становище феодалiв, надавав СЧм повне право вирiшувати долю закрiпачених селян.

Тим не менш статут Казимира Великого для сучасних дослiдникiв СФ цiнним iсторичним джерелом права середньовiчноСЧ Речi ПосполитоСЧ, який дозволяСФ визначити ступiнь розшарування польського суспiльства, та охарактеризувати основнi статтi зводу, якi регламентували суспiльнi вiдносини.

Список використаноСЧ лiтератури

  1. Зашкiльняк Л. РЖсторiя Польщi. Львiв, 2001.
  2. РЖсторiя держави i права зарубiжних краСЧн. Хрестоматiя. К., 2002.
  3. Ливанцев К. Полный свод статутов Казимира Великого //Вестник Ленинградского университета. 1966. - №23. С. 134 140.
  4. Макарчук В. РЖсторiя держави i права зарубiжних держав. К., 2002.
  5. Страхов М. РЖсторiя держави i права зарубiжних краСЧн. К., 2001.
  6. Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. М., 1961.