Барон Федір Штейнгель: особистість і науковець

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

й музей, який мав широкий розголос не тільки У тодішній Волині, але й далеко за її межами. Як стверджує брошура А.І. Шафранського Екскурсія в с. Городок Волинської губернії. Музей барона Ф.Р.Штейнгеля, яка вийшла у світ у Кременці в 1907 році, у ньому діяли антропологічний, археологічний, етнографічний, природничий, географічний і церковний відділи. А експонати були такі, що не завжди подібними могли похвалитися навіть центральні музеї. Тут же функціонувала багата бібліотека.

Окрім цього, збудував кілька будинків для громадського призначення лікарню, школу, церкву та інші, якими користувалися не тільки місцеві мешканці, а й жителі навколишніх сіл. Під його орудою існувала Просвіта, був створений великий хор, що дивував своїм співом учасників різних олімпіад і оглядів, гастролював у багатьох містах.

Не тільки сучасники, зон рема, відомі українські музеєзнавці і етнологи М. Біляшівський та Ф.Вовк, високо цінували подвижницьке життя Федора Рудольфовича Штейнгеля, а й теперішні дослідники віддають йому глибоку шану. Одним із відомих приватних музеїв був Городоцький музей барона Ф.Р.Штейнгеля на Волині, пише Г.А.Скрипник у книзі Етнографічні музеї України (1909). На період його виникнення на Волині існували лише музейні збірки церковно-археологічного характеру у Володимир-Волинському та Житомирі. У звіті музею Штейнгеля підкреслювалося, що нинішнє становище музею з усією очевидністю показало всю необхідність такого роду закладу у провінції. Р.Штейнгель, відомий культурно-освітянський діяч краю, прогресивна для cвогo часу і гуманна людина, цілком зріднився з цією місцевістю і її народом…. Глибоко цікавився історією краю, дійшов висновку, що в науковому відношенні Волинь є надзвичайно інтересною областю, багатою памятками Старовини… Потім колекції музею були евакуйовані на Кубань, у маєток брата, що Пізніше згорів. Там загинула і основна частина оригінального зібрання, а дещо потрапило до фондів інших музеїв та архівів.

Ми тільки зараз повертаємося обличчям до Ф.Р.Штейнгеля після багатьох років несправедливого забуття. І добре уже те, що в Рівному і Городку його іменем названо вулиці, що зявляються окремі публікації про нього у різних періодичних виданнях, перші достовірні повідомлення на науково-краєзнавчих конференціях. Але у дослідників історії нашої далекої і ближчої минувшини, у фахівців-краєзнавців ще багато клопіткої пошукової роботи, щоб встановити справедливість у поцінуванні заслуг цієї славної Людини з великої літери.

Імя сина німецького народу Теодора (Федора) Рудольфовича Штейнгеля назавжди вписано в багатовікову історію України. Бо він так багато зробив для виродження і розвитку української культури, української державності. І український народ завжди памятав його, не зважаючи на те, що сталінсько-брежнєвські правителі намагалися витравити його імя, як і імена інших тисяч, десятків тисяч кращих людей з історії, з народної памяті. Бо його їм я не вписувалося в прийняті тоді тоталітарною системою рамки адже Штейнгель… барон, значить, експлуататор, хоч така трактовка, як у цьому переконається сам читач, дуже і дуже далека від істини. Крім того, тодішні правителі України не могли йому простити того, що він вніс такий великий вклад у розвиток української державності, у вивчення і популяризацію історії України, її культури. За це лише вже можна було в 2080-ті роки його звинуватити в українському буржуазному націоналізмі. Але це тоді, коли 6 він був за національністю українцем! А Штейнгель за походженням німець. Отже, єдиний вихід був знайдений викреслити його взагалі з історії. Викреслити назавжди.

І так було зроблено. Ось яскравий факт на підтвердження цього. На початку 70-х років готувалась до друку колективна капітальна праця Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область, яку писали місцеві автори під науковим керівництвом вчених Інституту Історії АН УРСР та Української Радянської Енциклопедії. Готувався тоді і нарис про село Городок, який мав увійти як складова частина у вказану книгу. І хіба можна було обійти мовчанням той факт, що саме барон Штейнгель у цьому селі створив всі умови для …обласного музею, присвяченого Волинській губернії, першого музею такого типу в нашому краї? Діяльність же цього закладу культури була відома в багатьох куточках тодішньої Російської імперії. Звичайно, згадуючи про роботу цього музею, треба було хоча б вказати прізвище його фундатора.

Зрозуміло, що автори нарису (а один з них автор цього дослідження) включили його прізвище в нарис. Проте столичні редактори усунули його з тексту. І даремно шукати прізвище Ф.Штейнгеля в інших енциклопедичних виданнях.

Але справедливість торжествує, правда перемагає. Імя Ф.Р.Штейнгеля займає належне йому місце в історії України. Ним, його науковою діяльністю, участю в громадському житті України, все більше цікавляться вчені, дослідники, краєзнавці.

Так, кілька публікацій йому присвятив кандидат філологічних наук Я. Поліщук, певну роботу по виявленню нових, раніше невідомих або маловідомих сторінок його життя провів І колишній молодший науковий співробітник обласного краєзнавчого музею Г.Г.Непомнящий.

Автору цих рядків вдалося розшукати в Рівненському обласному державному архіві матеріали, які стосуються городоцького періоду життя барона. Значно допомогли відновити київський період його життя (19151920 pp.) спогади про нього Дмитра Дорошенка, відомого українського історика, видатно