Барон Федір Штейнгель: особистість і науковець
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
?ише: Зїзд (природознавців) мені дуже багато дав. Я познайомився з багатьма зоологами і природознавцями, встановив стосунки. Налагодження подібних стосунків швидко розширює коло людей, готових допомогти музею в роботі. Вже в екскурсіях 18991900 рр. бере участь до двох десятків дослідників. Серед них археологи Е.І. Корнійович та І.С.Абрамов, етнографи Л.Фельдман, І.Х.Боровський та ін.
Знову і знову поповнюють колекції музею. У вересні 1904р. барон пише М.Ф. Біляшівському: Памятаєш ті шматки та інше, зєднане нами на склепі чаплищ. Я їх розгладив і одержав, хоча й пошкоджений, золотий жупан… А бархат також розгладив, скоріше всього це була безрукавка. Далі він пише про організацію музею: Негативи розділені по розділах і місцевостях (як збірники); всього їх 888. всіх номерів (експонатів) в музеї 4070, крім природничого відділу….
Багато вчених та колекціонерів передають в музей експонати та книги.
Дубенський вислав мені колекцію камяних знарядь. Я просив його надіслати дві-три сокири, а він надіслав цілу колекцію…
І далі:
Дуже нам були приємні відвідини ГородкаФ.К.Волковим… Він надіслав в дар музею від експозиції XVII віку, з монетами були скляні мисочки та чарки вони цікаві. [6]
Антропологічний відділ музею налічував 16 експонатів, які були розкопані в чотирьох могильниках М. Біля шевським та бароном Ф.Штейнгелем.
А ще через рік у 1899 році Киевская страна повідомила про те, що Городоцький музей Волинської губернії барона Ф.Р.Штейнгеля, дякуючи співчуттю місцевої громадськості, став на шлях більш широкого розвитку. У кінці минулого року закінчився другий рік існування музею. Протягом цього року поповнились всі відділи, на які розпадається музей. Що стосується археологічного відділу, то тут надходження були особливо численні добавилося біля 350 номерів. Головна маса предметів, що надійшли, відноситься до камяного віку: камяний молоток та інші предмети з курганів біля м. Заслава (нині Ізяслав Хмельницької області), різноманітні кремневі, камяні і глиняні предмети з стоянок та майстерень біля м. Іскоростень (нині м. Коростень Житомирської області), с. Швабів, Васькович, Збронок, Красносілки і Папірні Овруцького повіту. Особливо цікавий великий сосуд з стоянки біля с. Папірні; камяні знаряддя, які знайдено біля с. Зубкович Овруцького повіту…. далі розповідається про численні знахідки біля багатьох населених пунктів тодішньої Волинської губернії. Це шиферні хрестики, браслети, намиста, стальна кольчуга, нумізматичні колекції і т.д.
Керував сам барон і проведенням археологічних розкопок, які він називає екскурсіями. Так, цікавий з цього приводу Проект екскурсій Городоцького музею в 1990р., складений Ф.Штейнгелем. Він вражає не тільки знанням справи, але й прекрасною орієнтацією в досліджуваному районі. Так, під керівництвом Штейнгеля в 1899 році було проведено експедицію, про які він сам писав: Екскурсія продовжувалась 14 днів. Результат екскурсії: розкопано 15 курганів… проведені детальні розкопки городищ при с. Білів, Кричильськ, Н. Жуків, відкрито стоянки камяного віку неолітичної епохи на лівому березі Горині. Цікава у науковому відношенні і стаття Ф.Штейнгеля Розкопки курганів у Волинській губернії, які були проведені в 18971900 рр. [8, ст.1314]
Завдяки своєму краєзнавчому музею Городок на початку віку стає справжнім науковим центром по вивченню Волині. Прекрасна природа Полісся, гостинність господарів, багатство народних звичаїв, створювали тут ідеальні умови для роботи. Сюди стікалися кращі уми Росії, щоб відпочити та попрацювати. Вони ж приносили з собою передові ідеї та високу культуру. Так продовжувалося до 1914 року. [6]
Висновок
Звичайно, скупі інформаційні округи не відтворюють обєктивний розмах меценатства Ф.Р.Штейнгеля для виявлення, вивчення та збереження духовної та матеріальної культури Великої Волині у контексті самобутньої спадщини України, про зацікавлення та наукові студії В.Мошкова, вагомий внесок М.Біляшівського у розвиток музеєзнавства, подвижництво Хв. Вовка в антропологічне, етнологічне дослідження нашого краю. Для автора цих рядків вищезгадані діячі науки і мистецтва збудили роздуми, спонукали до розгортання пошуків щодо визначення вагомості діяльності В.Мошкова, реалізації задумів для ґрунтовного вивчення фонду Федора Рудольфовича Штейнгеля, чудом збереженого в Державному архіві Рівненської області.
У період радянської ідеології не годилося розкривати значимість вагомих памяток історії, мистецтва та сакральних памяток культури, фольклорно-етнографічну спадщину музею села Городок. Про діяльність барона Штейнгеля просвітителя та мецената Волині, його сучасників не дозволялося відгукуватися позитивно, а тим більше оповідати про життєві епізоди.
З родиною Штейнгелів у свій час був знайомий Т.Г.Шевченко. У його Щоденнику за 14 травня 1858р. значиться, що зустріч відбулася з Володимиром Івановичем Штейнгелем (літ. псевдонім Камнєсвятов, Тридечний), відомим в історії як російський письменник, декабрист. Останнього засуджували на 20 літ каторжних робіт. В літературних джерелах В.І. Штейнгель визначався як тобольський друг Михайла Лазаревського (відомого опікуна в останні дні життя Т.Г.Шевченка та розпорядника його поховання, перевезення тіла поета в Україну).
Уся родина барона Ф.Р.Штейнгеля, яка проживала на Волині, постійно турбувалася за утвердження та популяризацію українства. За споминами Л.Чикаленка, бра