Сiм нових чудес свiту
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Сiм нових чудес свiту
В 2001 роцi швейцарський мiльйонер Бернард Вебер запропонував оголосити всесвiтнСФ голосування з вiдбору нових семи архiтектурних шедеврiв, оскiльки з класичних чудес залишилося лише одне пiрамiда Хеопса в Гiзi.
Незабаром пiсля цього вiн заснував в Цюрiху Фонд Новi сiм чудес свiту (NOWC).
В кiнцi 2005 року почалося всесвiтнСФ голосування. Будь-який житель планети мiг вiдправити свiй голос, скориставшись телефоном або електронною поштою, на пiдтримку семи з 21 заздалегiдь вiдiбраного архiтектурного шедевра. До речi, органiзатори визнали, що механiзм голосування не припускав захист вiд людей, якi могли висловлюватися на пiдтримку тiСФСЧ або iншоСЧ споруди по кiлька разiв.
ЮНЕСКО ж, яка складаСФ власний список обСФктiв, що належать до ВсесвiтньоСЧ спадщини, вiд церемонiСЧ в ПортугалiСЧ дистанцiювалася. В свою чергу, Ватикан звинуватив органiзаторiв iнтернет-голосування за сiм нових чудес свiту в умисному iгноруваннi християнських памятникiв. Хоча в короткому списку претендентiв значаться монументальна статуя Христа Спасителя i московський храм Василя Блаженного, в Римi переконанi, що цi витвори мистецтва потрапили в перелiк фiналiстiв тiльки завдяки полiтичному тиску цих двох краСЧн, вiдзначаСФ лондонська газета The Times.
Незадоволенiсть списком фiналiстiв ранiше виявив i РДгипет: у цiй краСЧнi визнали, що пiрамiди в Гiзi не потребують нiякого iнтернет-голосування i СФ дивом свiту самi по собi.
Саме 7 липня 2007 року (07.07.07 символiчна дата) в Лiсабонi (Португалiя) вiдбувся фiнал конкурсу на звання Чудо Свiту (The New Seven Wonders): новi чудеса свiту отримали офiцiйний статус. А сiм визнаних чудес свiту iменуватимуться тепер з приставкою минулi сiм великих чудес свiту.
На звання Нових чудес свiту претендували:
Акрополь, Афiни, Грецiя
Альгамбра, Гранада, РЖспанiя
Ангкорський храм, Камбоджа
Ацтекське мiсто Чичен-РЖтца, Юкатан, Мексика
Велика стiна, Китай
Мiсто Тiмбукту, Малi
СтародавнСФ мiсто Петра, Йорданiя
Замок Нойшвайштайн, Нiмеччина
Будiвля оперного театру Сiднея, Австралiя
Колiзей, Рим, РЖталiя
Загублене мiсто iнкiв МачуПiкчу, Перу
Московський Кремль/ Покровський собор (Храм Василя Блаженного),
Москва
Пiрамiда Хеопса в Гiзi, РДгипет
СтатуСЧ острова Пасхи, Чилi
Статуя Свободи, Нью-Йорк, США
Статуя Христа Спасителя, Рiо-де-Жанейро, Бразилiя
Стоунхендж, Еймсберi, Великобританiя
Мавзолей Тадж-Махал, Агра, РЖндiя
Храм Кiомiцу, Кiото, Японiя
Храм СвятоСЧ СофiСЧ, Стамбул, Туреччина
Ейфелева башта, Париж, Францiя
Було вирiшено вибрати сiм нових див свiту шляхом всесвiтнього голосування в три етапи. В результатi першого прямого голосування було вiдiбрано 77 обСФктiв, другого 21 обСФкт. Переможцi оголошенi 7 липня 2007 року в Лiсабонi (Португалiя). Голосування проходило за допомогою SMS, телефону або РЖнтернету.
Внаслiдок голосування майже 100 мiльйонiв осiб фаворитами виявилися:
НазваРегiонМiiезнаходженняЗображенняВеликий китайський мурАзiяКитайПетраАзiяЙорданiяТадж-МахалАзiяАгра, РЖндiяКолiзейРДвропаРим, РЖталiяМачу-ПiкчуПiвденна АмерикаКуско, ПеруХристос-СпасительПiвденна АмерикаРiо-де-Жанейро, БразилiяЧiчен-РЖцаПiвнiчна АмерикаЮкатан, Мексика
Великий китайський мур серiя камяних та земляних укрiплень в пiвнiчнiй частинi Китаю, збудованих з метою захисту пiвнiчних кордонiв КитайськоСЧ iмперiСЧ проти вторгнень рiзних кочових племен. Найстарiша частина муру була збудована ще в пятому столiттi до н.е. Пiзнiше, будiвництво нових секцiй тривало аж до 16 столiття включно. Одна з найбiльш вiдомих частин муру збудована в 220206 до н.е. першим iмператором Китаю Цiнь Шi Хуан-дi. Небагато з них дiйшли до наших днiв. Бiльшiсть нинi iснуючих були збудованi в епоху династiСЧ Мiн.
Великий китайський мур простягаСФться вiд Шаньхайгуань на сходi до Лобнор на заходi по дузi, що приблизно розмежовуСФ пiвденнi околицi ВнутрiшньоСЧ МонголiСЧ. Найбiльш повне археологiчне дослiдження, з використанням передових технологiй, останнiм часом прийшло до висновку, що Великий мур з усiма його секцiями простягаСФться на 8,851.8км. Ця довжина складаСФться з 6259км самих стiн, 359,7км траншей та 2 232,5 природних захисних барСФрiв, таких як гори та рiчки. Уздовж усiСФСЧ ВеликоСЧ китайськоСЧ стiни спорудженi каземати для охорони i сторожовi башти, а у головних гiрських проходах фортецi. Великий китайський мур зберiгся до наших днiв, переважно, у виглядi камяноСЧ захисноСЧ стiни династiСЧ Мiн (17 столiття).
До перiоду Весни та Осенi, який розпочався приблизно у 8 столiттi до н.е., китайцi вже були знайомi з технiкою будiвництва захисних стiн. У перiод Воюючих царств з 5 столiття до н.е. до 221 року до н.е., удiльнi князiвства Цiнь, Вей, Чжао, Цi, Янь та Чжуншань побудували протяжнi укрiплення для захисту своСЧх власних кордонiв. Здатнi витримати атаку легкоСЧ зброСЧ, такоСЧ як мечi та списи, цi стiни будувались, головним чином, утрамбовуванням землi та гравiю мiж щитами.
Цiнь Шi Хуан-дi пiдкорив практично всi ворогуючi князiвства та обСФднав Китай в 221 роцi до н.е., започаткувавши династiю Цiнь. Маючи намiр запровадити централiзоване правлiння i не допустити вiдродження колишнiх регiональних правителiв, вiн наказав будувати новi мури щоб зСФднати вже iснуючi укрiплення вздовж нових пiвнiчних кордонiв iмперiСЧ.
В 221 роцi до Р.Х. iмператор Цiнь Шi Хуан-дi наказав послати на кордон iмперiСЧ 300-тис