Сiм нових чудес свiту
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?чну армiю на чолi з полководцем Мен Тянем для будiвництва мiж наявними земляними валами фортифiкацiйних укрiплень iз каменю та цегли, значна частина яких повинна була проходити в непрохiдних гiрських районах.
Будiвництво муру розпочали з будiвництва башт, яких налiчувалось близько 25000. Вони були рiзного розмiру та побудованi з рiзного матерiалу, але кожна представляла пiрамiду завширшки та заввишки близько 12м. Вiдстань мiж ними була в два польоти стрiли, а зСФднувались вони товстою стiною заввишки близько семи метрiв. По ширинi стiни спокiйно могла пройти шеренга iз восьми чоловiк. Будiвництво муру в основному було закiнчено до 213 року до н.е. Крiм 300 тисяч солдат, у будiвництвi стiни брали участь сотнi тисяч мобiлiзованих селян. Найдовшим цвинтарем свiту називають Великий китайський мур, де на будiвництвi загинуло близько 400000 чоловiк. Незважаючи на назву в самому мурi вони похованi не були.
Конструкцiя Великого муру була вiдновлена ще раз в епоху династiСЧ Мiн. невдовзi пiсля поразки китайськоСЧ армiСЧ вiд ойротiв в битвi при Туму в 1449 роцi. Мiн не вдалося пiдкорити маньчжурськi та монгольськi племена пiсля цiлого ряду проведених битв а тривалий конфлiкт лiг тяжким тягарем на iмперiю. Мiн прийняла нову стратегiю захисту вiд кочових племен, яка полягала в будiвництвi муру вздовж пiвнiчних кордонiв Китаю. Визнаючи встановлення монгольського контролю над пустелею Ордос, стiна огинала пiвденний СЧСЧ край, включивши, натомiсть, вигиб рiчки Хуанхе.
Наприкiнцi династiСЧ Мiн, Великий мур допомiг захистити iмперiю проти маньчжурських вторгнень, що розпочалися близько 1600 року
Загальна характеристика муру
До використання цегли Великий мур будувався, головним чином, iз земляного ТСрунту, камiння та дерева. В часи династiСЧ Мiн цегла активно використовувалась в багатьох секцiях муру нарiвнi з вапном та каменем. Розмiр та вага цегли полегшували роботу, у порiвняннi з каменем та ТСрунтом, тому будiвництво пришвидшилось. До того ж, цегла могла витримувати бiльше навантаження та служити тривалiший термiн, нiж утрамбований земельний насип. Камiнь може витримувати бiльше навантаження, нiж цегла, але вiн бiльш складний у використанi. Камiнь, висiчений у формi прямокутника, використовувався при закладаннi фундаменту, внутрiшнiх та зовнiшнiх частин муру та проходiв. Парапети, найвища частина муру, були збудованi в бiльшостi секцiй, з отворами шириною 23см та висотою 30см.
Звязок мiж вiйськовими пiдроздiлами вздовж Великого муру, включаючи можливiсть виклику пiдкрiплень, та попередження вiйська про наближення ворога, мав велике значення. Простягаючись на тисячi кiлометрiв, Великий мур зСФднав в одне цiле фортецi, застави, гiрськi проходи i сигнальнi вежi, якi ставилися на певнiй вiдстанi одна вiд одноСЧ. Сторожовi вежi служили, головним чином, для передачi вiйськових сигналiв. При виявленнi ознак противника вдень сигнал передавався при допомозi диму. Вночi запалювався вогонь, таким чином система передачi утворювала цiлiсний ланцюжок звязку. Вежi над стiною мали 23 поверхи, в них жили воСЧни, зберiгалася зброя, вони зiграли важливу роль у вiйськовiй оборонi.
Цiкавi факти
Старовинна китайська легента оповiдаСФ, що будiвничi великого китайського муру замiшували розчин для скрiплення каменiв на рисовому вiдварi. В нашi днi, пiд час археологiчних дослiджень перед реставрацiСФю мiського муру перiоду Мiн (13681644) археологи дiйсно знайшли в складi вапняного розчину слiди рисового клейстеру. Цiлком можливо, що легенда передаСФ реальнi факти стверджують дослiдники.
Згiдно з легендою, душа Цiнь Шi Хуан-дi пiд час сну злетiла на Мiсяць i звiдти побачила Землю. Китайська iмперiя видалася йому маленькою беззахисною цяткою. Тодi й народилась у iмператора думка спорудити мур, що захистив би всю iмперiю вiд набiгiв жорстоких варварiв
Петра столиця Едома або РЖдумеСЧ, пiзнiше столиця Набатейського царства, головне мiсто синiв РЖсава. Мiсто розташоване на територiСЧ сучасноСЧ ЙорданiСЧ, на висотi бiльше 900 метрiв над рiвнем моря i 660 метрiв над навколишньою мiiевiстю, долиною Арави, у вузькому каньйонi Сик. Прохiд в долину через ущелини, розташованi на пiвночi i на пiвднi, тодi як зi сходу i заходу скелi прямовисно обриваються, утворюючи природнi стiни до 60 метрiв у висоту.
Петра розташовувалася на перехрестi двох найважливiших торгових шляхiв: один сполучав Червоне море з Дамаском, iнший Перську затоку з Газою на узбережжi Середземного моря. Караванам, що вiдправлялися вiд ПерськоСЧ затоки, переповненi дорогоцiнними прянощами, тижнями доводилося мужньо переносити суворi умови АравiйськоСЧ пустелi, поки вони не досягали прохолоди вузького каньйону Сик, ведучого в довгождану Петру. Там мандрiвники знаходили СЧжу, дах i прохолодну цiлющу воду. За словами римського iсторика Плiнiя туристичний бiзнес жителiв Петри був дуже прибутковим, тому що окрiм плати за житло i за корм для верблюдiв, були потрiбнi подарунки для охоронцiв, сторожiв, служителiв храму i слуг царя. Але прянощi i пахощi, що продаються в багатих СФвропейських мiстах, приносили нечуваний прибуток, тому купцi не жалiли коштiв на такi витрати. Сотнi рокiв торгiвля приносила Петрi велике багатство. Але коли римляни вiдкрили морськi шляхи на схiд, сухопутна торгiвля прянощами зiйшла нанiвець i Петра поступово спустiла, загубившись в пiсках. Багато споруд Петри споруджувалися в рiзнi епохи i при рiзних господарях мiста, в числi яких були iдумеСЧ (182 ст. до н.е.), набат