Сiм нових чудес свiту
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
В°к званого мексиканiзованого стилю, що нагадуСФ архiтектуру долини Мехiко (зокрема тольтекiв). Хоча багато дослiдникiв вважають, що наявнiсть центрально-мексиканського стилю СФ результетом прямоСЧ мiграцiСЧ або навiть завоювання з народами центральноСЧ Мексики[2], iншi розглядають присутнiсть цього стилю бiльше як результат культурноСЧ дифiзуСЧ.
Заснований, ймовiрно, в VIIв. н. е. Священне мiсто народу РЖца, вiдомий як Чiчен-РЖца, розташований в 75 милях на схiд вiд мiста Мерiда, столицi Юкатан, Мексика. У перекладi з мови мiiевих племен ця назва означаСФ Колодязь племенi РЖца. Археологи вважають його одним з мiiь сили, повязаних з культурою майя. Останки мiста можуть бути умовно роздiленi на двi групи. У першу включенi будови, якi вiдносяться до культури майя та датуються VIVII ст. н.е. Друга група будiвель вiдноситься до перiоду тольтекiв XXI ст. н. е. У X столiттi був захоплений тольтекамi. З серединi XI столiття Чiчен-РЖца стала столицею тольтекськоСЧ держави. У 1178 держава була розгромлено обСФднаним вiйськом трьох мiст-держав Майяпана, Ушмаля i РЖцмаля, яке очолював Хунак КеСФль. До часу iспанських завоювань (середина XVI ст.) Чiчен-РЖца представляло собою руСЧни.
На територiСЧ Чiчен-РЖци неодноразово проводилися розкопки, в результатi яких були вiдкритi великi архiтектурнi памятки майя-тольтекiв: Храм Кукулькана 9-ступiнчата пiрамiда (висота 24 метри) з широкими сходами на кожнiй зi сторiн. (У днi весняного i осiннього рiвнодення (20 березня i 21 вересня) приблизно о третiй годинi дня променi сонця висвiтлюють захiдну балюстраду головних сходiв пiрамiди таким чином, що свiтло i тiнь утворюють зображення семи рiвнобедренних трикутникiв, що становлять, у свою чергу, тiло тридцятисемиметровоСЧ змiСЧ, яка повзе по мiрi пересування сонця до власноСЧ головi, вирiзаноСЧ в основi сходiв.); Храм воСЧнiв на невисокiй 4-ступiнчатiй пiрамiдi та Храм ягуара (обидва з настiнними розписами); обсерваторiя Караколь; 7стадiонiв для гри в мяч. Велике поле для гри в мяч (Уего де Пелота) найбiльший гральний майданчик з усiх створених майя. В довжину iгрове поля сягаСФ 135м. РЖснують деякi свiдчення того, що гру в мяч супроводжувала певна жорстокiсть; руСЧни 4 колонад, що утворюють гiгантський прямокутник (Група тисячi колон) та iн. Збереглися статуСЧ божеств з характерною стилiзацiя пластичних форм, рельСФфи, багатi рослинноСЧ i геометричноСЧ орнаментики, твори дрiбноСЧ пластики i художнiх ремесел. На територiСЧ комплексу розташований Священний сенот природний колодязь глибиною близько 50м, який був призначений для жертвоприношень.
РуСЧни Чiчен-РЖци зараз СФ федеральною власнiстю мексиканського уряду, а керiвництво ними пiдтримуСФться мексиканським Нацiональним iнститутом антропологiСЧ та iсторiСЧ (Instituto Nacional de Antropologa e Historia, INAH). Земля пiд руСЧнами, проте, конфiденцiйно належить сiмейству Барбачано.