Система права і законодавства
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? iсторично-полiтичному усвiдомленнi потрiбно глибоко вивчити соцiальне значення та мету правової норми, а також конкретнi умови її прийняття. Такий пiдхiд дозволяє розкрити соцiально-полiтичний змiст норми, її суть та моральний змiст.
Iсторично-полiтичне тлумачення сприяє точнiй та правильнiй реалiзацiї правових норм, попереджує порушення законностi при їх застосуваннi.
При усвiдомленнi правових норм потрiбно використовувати усi вказанi засоби. Лише їх спiльне застосування сприяє точному i правильному розумiнню змiсту норми права, яка тлумачиться.
Усвiдомлення повинно приводити до такого розумiння змiсту норм права, яке б забезпечувало їх повну та точну реалiзацiю. Наслiдком тлумачення повиннi бути повна яснiсть та визначенiсть сутi правової норми. Яснiсть сутi - це глибоке розумiння змiсту норми, вiдсутнiсть будь-яких сумнiвiв у точностi наведених внаслiдок тлумачення висновкiв. Визначенiсть сутi - це конкретнiсть змiсту правової норми, яка не припускає двох чи бiльше рiшень на пiдставi зроблених висновкiв.
Наслiдки тлумачення подiляються на види в залежностi вiд вiдношення мiж текстуальним вiдображенням норми (“буквою закону”) та її дiйсним змiстом (“духом закону”). За цiєю ознакою тлумачення норм права може бути буквальним, обмежувальним та поширювальним.
В переважнiй бiльшостi випадкiв дiйсний змiст правової норми усвiдомлюється буквально - у цiлковитiй вiдповiдностi до тексту норми. Таке тлумачення називається буквальним. При буквальному тлумаченнi змiст норми права цiлком вiдповiдає її текстуальному вiдображенню.
Однак в окремих виняткових випадках можливе виникнення деякої невiдповiдностi мiж дiйсним змiстом норми та її текстуальним вiдображенням.
Якщо внаслiдок усвiдомлення виявляється, що дiйсний змiст норми права вужчий за її текстуальне вiдображення - тлумачення буде обмежувальним. При обмежувальному тлумаченнi текст норми приводиться у повну вiдповiднiсть з її змiстом.
Якщо внаслiдок усвiдомлення виявляється, що дiйсний змiст норми права ширший за її текстуальне вiдображення, то тлумачення буде поширювальним.
Таким чином, обмежувальне та поширювальне тлумачення приводить у цiлковиту вiдповiднiсть дiйсний змiст правової норми та її не зовсiм точну форму викладення у текстi статтi нормативно-правового акта.
Усвiдомлення норм права не завжди приводить до повної ясностi та визначеностi їх змiсту. У таких випадках виникає потреба спецiального розяснення їх змiсту. Тлумачення-розяснення забезпечує повну та точну реалiзацiю правових норм, запобiгає вiд помилок в практичному застосуваннi.
Розяснення норм права - це вказiвки або рекомендацiї, направленi на розкриття дiйсного змiсту норм. В залежностi вiд субєктiв, якi розяснюють правовi норми, тлумачення-розяснення подiляється на офiцiйне та неофiцiйне.
Офiцiйне тлумачення - це таке розяснення норм права, яке дається компетентними органами. Воно є обовязковим для усiх, хто застосовує цю норму. Офiцiйне тлумачення знаходить вираження у спецiальних актах (документах), якi видає компетентний орган (постанови, iнструкцiї, накази, листи та iнше).
Офiцiйне тлумачення за обсягом подiляється на нормативне та казуальне (iндивiдуальне).
Нормативне тлумачення - це офiцiйне розяснення, що є обовязковим для усiх осiб та органiв, якi застосовують певну норму чи норми права. Таке розяснення поширюється на усi випадки, передбаченi тлумаченою правовою нормою. Цим забезпечується одноманiтнiсть та правильне запровадження в життя її вимог. Офiцiйне тлумачення може давати i сам орган, що видав розяснювану норму права. Таке розяснення називається автентичним. Також офiцiйне нормативне тлумачення правових норм можуть давати i органи, що їх не видавали. У такому випадку вони надiляються спецiальними повноваженнями з офiцiйного розяснення вказаних норм.
Казуальне тлумачення - це таке розяснення змiсту правової норми, яке дається у звязку з розглядом конкретної юридичної справи. Таке тлумачення називається казуальним тому, що воно чинне тiльки для певного випадку (казусу). Необхiднiсть у казуальному тлумаченнi виникає тодi, коли рiшення нижчих правозастосовчих органiв з конкретних юридичних справ є невiрними, не вiдповiдають закону. Казуальнi розяснення є обовязковими лише при розглядi конкретної справи. Зокрема, вони можуть бути зразком для iнших органiв, якi застосовують цi норми права.
Нормативне та казуальне розяснення за своїм змiстом подiляються на судове та адмiнiстративне.
Судове тлумачення - це розяснення змiсту норми права, яке здiйснюється судами. Воно забезпечує вiрне розумiння та одноманiтне застосування норм права у дiяльностi судiв. Керiвнi розяснення вищих судiв обовязковi для всiх судiв, iнших органiв та посадових осiб, якi застосовують розяснюванi норми права.
Адмiнiстративне тлумачення - це розяснення змiсту норм права, яке здiйснюється виконавчими органами держави. Таке тлумачення стосується питань управлiння, працi, соцiального забезпечення та подiбних.
Тлумачення норм права у межах своєї компетенцiї можуть давати також мiсцевi органи самоврядування, розяснюючи змiст виданих ними правових норм, дiя яких, обмежена пiдвiдомчою територiєю.
Офiцiйне тлумачення дається у формi актiв, якi видає вiдповiдний компетентний орган. Юридична сила актiв офiцiйного тлумачення залежить вiд повноважень органiв, якi їх видають. У цих актах поруч з розясненнями можуть мiститися самостiйнi норми чи iндивiдуальнi велiння. Таким чином оперативно усуваються нет