Система права і законодавства
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
головною, обєктивною пiдставою для розподiлу правових норм за галузями права.
Кожна галузь права має свiй специфiчний метод правового регулювання. Головною рисою, що визначає відмінності у способах впливу права на суспiльнi вiдносини, є характер взаємного становища учасникiв правових вiдносин. В одних галузях переважає метод владного зобовязування, в других - рiвноправностi сторiн (дозвiл), у третiх - заборони недозволених дiй (заборона). Галузi права використовують методи правового впливу в рiзних поєднаннях в залежностi вiд характеру суспiльних вiдносин.
Метод правового регулювання - це засоби впливу галузi права на певний вид суспiльних вiдносин, який є предметом її регулювання. Метод безпосередньо визначається предметом правового регулювання: саме конкретний змiст виду суспiльних вiдношень визначає своєрiднiсть засобiв юридичного впливу.
Система права є обєктивним правовим явищем, що формується на пiдставi загальних закономiрностей суспiльного життя. Будучи вiдображенням реально iснуючої системи суспiльних вiдносин, система права будується не за довiльним розсудом людей, а на пiдставi обєктивної дiйсностi.
Система законодавства будується за iншим принципом. У її формуваннi значне мiсце займає субєктивний чинник, обумовлений потребою правової практики, необхiднiстю враховувати змiни у формах людського спiлкування. Функцiональну основу людського життя становить взаємозвязок та взаємо-залежнiсть рiзних за своїм змiстом суспiльних вiдносин. У певнi сфери людської дiяльностi обєктивно включається багато рiзновидiв соцiальних звязкiв. Не завжди можливо виявити таку iзольовану область суспiльного життя, де б переважав тiльки один вид суспiльних вiдносин, що є предметом регулювання однiєї галузi права. Звiдси практична необхiднiсть охопити загальним правовим регулюванням усю багатоманiтнiсть суспiльних вiдносин, що виникають у рiзних сферах людської життєдiяльностi ( на виробництвi, в побутi, у сферi послуг, охорони здоровя).
Законодавець повинен враховувати обєктивнi потреби суспiльного життя у своїй субєктивнiй правотворчiй дiяльностi, однак не вiльний змiнювати змiст правових норм, що регулюють певний галузевий вид суспiльних вiдносин.
Система законодавства - це сукупнiсть джерел права, якi є формою вираження правових норм. Тому право не iснує поза законодавством. Вони спiввiдносяться як форма та змiст. Саме в законодавствi (джерелах права) правовi норми та їх рiзнi структурнi утворення отримують свiй реальний вираз, зовнiшнiй прояв. В цьому система права та система законодавства в цiлому узгоджуються.
Разом з тим вони вiдрiзняються за структурними елементами та за своїм змiстом. Первинним елементом системи права є норма права, яка складається iз гiпотези, диспозицiї та санкцiї. А первинним елементом системи законодавства є стаття нормативно-правового акту, яка не завжди містить усi три структурних елемента правової норми. У нiй інколи викладенi лише два елементи: гiпотеза та санкцiя, - диспозицiя може мiститись в iншiй статтi цього нормативно-правового акту (вiдсилочний спосiб викладення) або зовсiм у iншому актi (бланкетний спосiб викладення). Бiльш того, в одному i тому ж нормативному актi можуть мiститися норми рiзних галузей права, які забезпечуються санкцiями, що містяться в iнших нормативних актах (наприклад, закони про власнiсть, про пiдприємства, про пiдприємництво, мiсцеве самоврядування та iншi).
Один i той же нормативно-правовий акт може регулювати рiзнi за своїм змiстом види суспiльних вiдносин, включаючи норми кiлькох галузей права, тому у нього не може бути єдиного предмету та методу правового регулювання. Це пояснюється тим, що в реальному життi виникає потреба урегулювати одним чи групою нормативно-правових актiв не один вид суспiльних вiдносин, що дiють у певнiй сферi: сiльськогосподарському виробництвi, транспортному обслуговуваннi, обороннiй дiяльностi держави.
Рiзноманiтнiсть та взаємозвязок соцiальних вiдносин, що виникають у рiзних сферах суспiльного життя, необхiднiсть їх ефективної органiзацiї обумовлює створення у системi законодавства таких структурних елементiв, якi не збiгаються iз системою права. Тому галузi права не завжди вiдповiдають галузям законодавства.
Система законодавства включає у себе наступнi основнi види галузей законодавства:
1. Галузеве законодавство мiстить норми, якi регулюють якiсно визначенi суспiльнi вiдносини, що є предметом однiєї галузi права (наприклад, земельне, сiмейне, кримiнальне законодавство).
2. Внутрiшньогалузеве законодавство виражає норми пiдгалузi або iнститута права, якi регулюють рiзновид галузевих суспiльних вiдносин (законодавство про авторськi та сумiжнi права у складi цивiльного законодавства; законодавство про надра, водне, лiсове законодавство як внутрiшньогалузевi елементи земельного законодавства; банкiвське законодавство у складi фiнансового законодавства).
3.Комплексне законодавство включає норми кiлькох галузей права, якi регулюють рiзнi за своїм видовим змiстом суспiльнi вiдносини, що складають вiдносно самостiйно сферу суспiльного життя (господарське, транспортне, воєнне законодавство). Предметом регулювання комплексних галузей законодавства на вiдмiну вiд галузей права є не вид, а сфера суспiльних вiдносин, що обєднує рiзнi їх види. Будучи предметом регулювання норм кiлькох галузей права, вони разом з тим мають певну єднiсть, обумовлену спiльнiстю мети та завдань людської дiяльностi. Єднiсть та взаємопроникнення галузевих груп суспiльних вiдносин визначають спiльнiсть та взаємозвязо