Система права і законодавства
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
бачена законодавством та охороняєма державою необхiднiсть належної поведiнки учасника правових вiдносин у iнтересах власника субєктивних прав (індивіда, органiзацiї, держави в цiлому).
Якщо змiст субєктивних прав утворює мiра дозволеної поведiнки, то змiст обовязкiв - мiра належної, необхiдної поведiнки у правовiдносинах. Зобовязанiй особi диктується мiра належної поведiнки з метою задоволення iнтересiв власника субєктивних прав.
Змiст юридичних обовязкiв виражається у двох рiзновидах:
1) у необхiдностi здiйснювати активнi позитивнi дiї на користь iнших учасникiв правовiдносин (власникiв субєктивних прав);
2) юридичнi обовязки полягають у необхiдностi утримання вiд дiй, заборонених нормами права.
Юридичнi права та обовязки у правовiдносинах - це не сама поведiнка субєктiв, а надання можливостi чи необхiдностi певної поведiнки, передбаченого нормою права. Реалiзацiя субєктивних юридичних прав та обовязкiв означає їх вплив на фактичну поведiнку учасникiв правовiдносин, втiлення закладеної у них мiри дозволеної та належної поведiнки у реальнi суспiльнi вiдносини.
Правовiдносини виникають, змiнюються або припиняються внаслiдок настання певних життєвих обставин (фактiв).
Юридичнi факти - це конкретнi життєвi обставини, з якими норми права повязують виникнення, змiну або припинення правових вiдносин.Юридичнi факти формулюються у гiпотезах правових норм, вони спричиняють вiдносини мiж субєктами на пiдставi приписiв правової норми.
Юридичнi факти мають велике значення для практики правового регулювання суспiльних вiдносин. Вiд наявностi або вiдсутностi вiдповiдного юридичного факту залежить визнання чи невизнання права або обовязку певного субєкта.
За рiзними ознаками юридичнi факти подiляються на такi видовi групи:
1. За юридичними наслiдками:
- правовоутворюючi - на основi яких субєкти набувають певних прав та обовязкiв;
- правозмiнюючi - що тягнуть за собою збiльшення або зменшення обсягу певних прав чи обовязкiв;
- правоприпиняючi - що лiквiдують певнi права i обовязки, носiєм яких субєкт був до виникнення цих фактiв.
2. За складом:
- простi - що складаються з одного факту, якого досить для настання юридичних наслiдкiв;
- складнi - що являють собою певну сукупнiсть окремих фактiв, необхiдних для настання юридичних наслiдкiв.
3. За тривалiстю у часi:
- одноактнi - що складаються з одноразового акту їх виявлення;
- триваючi - тривала у часi ознака.
4. За їх звязком з iндивiдуальною вольою субєкта:
- подiї;
- дiї.
Подiї - це юридичнi факти, що вiдбуваються незалежно вiд волi людей (народження або смерть людини, досягнення повнолiття, стихiйнi явища).
Дiї - це такi юридичнi факти, настання яких залежить вiд волi та свiдомостi людей. З точки зору законностi усi дiї людей подiляються на правомiрнi та протиправнi (правопорушення).
Правомiрнi дiї - це такi юридичнi факти, якi спричиняють за собою виникнення у осiб юридичних прав та обовязкiв, передбачених нормами права. У свою чергу правомiрнi дiї подiляються на юридичнi акти та юридично значущi вчинки.
Юридичнi акти - це такi правомiрнi дiї, якi спецiально здiйснюються людьми з метою вступу їх у певнi правовiдносини.
Юридично значущi вчинки - це правомiрнi дiї, якi спецiально не спрямованi на виникнення, змiну або припинення правовiдносин, але тягнуть за собою такi наслiдки.
Як юридичнi факти можуть виступати правовi презумпцiї. Презумпцiя - це припущення про наявнiсть або вiдсутнiсть певних фактiв, що спираються на звязок мiж фактами, якi припускаються, та такими, що iснують, i це пiдтверджується наявним життєвим досвiдом. Презумпцiя не є достовiрним фактом, а фактом, що припускається з великою мiрою ймовірності i застосовується у юридичнiй практицi, як засiб, що полегшує досягнення iстини у вирiшеннi справи.
Правова презумпцiя - це закрiплене у законодавствi припущення про наявнiсть або вiдсутнiсть певних юридичних фактiв. Правовi презумпцiї подiляються на:
- презумпцiї, що не можуть бути спростованi - це закрiпленi в законi припущення про наявнiсть або вiдсутнiсть певних фактiв, якi не пiдлягають сумнiвам, а тому не потребують доказу;
- презумпцiї, що можуть бути спростованi - це закрiпленi в законi припущення про наявнiсть або вiдсутнiсть певних фактiв, якi мають юридичне значення до того часу, поки у вiдповiдностi iз встановленою процедурою не буде встановлене iнше.
Протиправні дiї (правопорушення) - це такi юридичнi факти, якi суперечать (не вiдповiдають) вимогам правових норм. Протиправнi дiї порушують встановлений у країнi правопорядок. Усi правопорушення подiляються на злочини та проступки. Злочинами є кримiнальнi правопорушення. Проступки бувають дисциплiнарними, адмiнiстративними та цивiльно-правовими.
Передумовами правовiдносин є норми права, юридичнi факти та правосубєктнiсть (правоздатнiсть та дiєздатнiсть субєктiв права). Тiльки при наявностi усiх трьох передумов можуть виникнути та функцiонувати правовi вiдносини.
Правомiрна поведiнка є головною, найбiльш значною частиною дiй та вчинкiв громадян правової держави.
Правомiрна поведiнка - це така поведiнка людей, яка вiдповiдає приписам правових норм. У нiй реалiзується свобода людського спiлкування, задоволення рiзноманiтних iнтересiв особи. Дiї громадян, посадових осiб, державних, громадських та приватних органiзацiй - усiх субєктiв права будуть правомірними тодi, коли вони вiдповiдають встановленим у нормах права дозволам чи зобовязуванням ( субєктивним правам та обовязк?/p>