Синонимия и антонимия в поэзии
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?е сполучення синонімічних слів є засобом піднесення емоціонального впливу на слухача, а також має ритмо-мелодійне значення. На рівні структурної будови контактне використання синонімічних слів означає, що слова стоять поруч, а отже, мають тісні контактні звязки між собою. Здебільшого такі синоніми вживаються як однорідні члени речення з метою підсилення сказаного: "...І не вгаває квач Невидимий розписує, малює, А сокіл-сонце на чайок полює" (368), "Всі боління і тривоги Пережитих нами літ... Ще первоцвіт, а не цвіт" (30), "Як же мені стрінуть вас, Дужих та здорових? Руки вам потиснути, Міцно обійняти..." (183-184). Наведені приклади яскраво демонструють, як контактна синонімія, з одного боку, підсилює емоційність фрагменту, а з другого, впливає на ритмомелодику вірша: не просто розписує, а малює; не просто дужі, а здорові; не просто боління, а ще й тривоги.
Крім того, контактне вживання синонімічних слів дозволяє поетові підкреслити ту чи іншу думку, створити певний настрій, підвищити виразність оповіді, як-от: “Ну й намело, накучугурило! Кругом Говерли снігові” (148); або “Гурман від поезії любить, щоб усе було модно, модерно” (1980, 134). Як бачимо з наведених прикладів, контактні синоніми вживаються з метою уточнення або визначення ступеня ознаки, дії або стану: синонім накучугурило має вищий ступінь дії, ніж синонім намело (накучугурило “дуже-дуже” намело) та ще й містить елемент результату, а слово модерно означає вищу ознаку, ніж слово модно (модерно “дуже-дуже” модно).
Відомо, що контактні синоніми як однорідні члени речення зєднуються сполучником або безсполучниково. Однак у І.Муратова зустрічаємо досить оригінальний контактний звязок дієслова та дієслівної форми: "Ворота відчини свої дубові, Оті, що ти за мною зачинила, Замкнувши їх на засуви залізні!" (1969, 60). Такий спосіб потрібен авторові для вираження певного змісту конкретної дії. Ліричний герой вимагає зачинити ворота, та не звичайні ворота, а дубові, міцні. У такому оточенні синонім зачинити набуває надзвичайної сили і твердості. Але поет підсилює динаміку дії цього слова, ставлячи поряд дієприслівник замкнувши, і знову сполучає слово із значенням залежних від нього слів “засуви залізні”, і в такий спосіб досягає експресії тексту, що характерне для індивідуального стилю цього поета.
Градація. Створенню емоційно-експресивного ефекту сприяє також градація семантично односпрямованих одиниць. За СЛТ, градація “стилістична фігура, що полягає в такому розташуванні частин висловлення, при якому кожна наступна містить у собі підсилення (чи послаблення) смислового або емоційно-експресивного значення” [СЛТ, 1985, 52]. Таким чином, синоніми, повязані між собою відношенням градації, становлять СР, у якому кожний наступний член виражає більш високий (або низький) ступінь виявлення певної характеристики, ніж попередній.
Слід зауважити, що у СР, компоненти якого протиставляються оцінним елементом (який, як відомо, може бути позитивним чи негативним), слова можуть розташовуватися у двох напрямках щодо домінанти у висхідному (позитивне забарвлення) і у спадному (негативне забарвлення). Тобто градація може бути висхідна, коли слова “розташовуються у порядку підсилення їх значення” або спадна, коли слова “розташовуються у порядку послаблення їх значення” [СЛТ, 1985, 52]. У таких випадках виникає взаємне або перехресне уточнення, коли кожен із синонімів виступає як деталізуючий до другого.
Розгляньмо спершу висхідне вживання синонімів, або висхідну градацію: "І не прийшла до них чужа зажура, Прийшли свої і жаль, і біль, і щем" (336). Синонімічне слово біль не вказує конкретно, який саме біль відчуває людина, але якщо уточнити це поняття синонімом щем, то можемо допустити, що це гострий тривалий біль. Отож значення слів біль щем виражають одне поняття, але, крім цього, слово щем має додатковий семантичний елемент. Щоб створити емоційну напругу в тексті, автор складає смисл не двох, а трьох слів. Такий прийом отримав назву “нанизування” синонімів, а нанизування синонімів спричиняє градацію. Включення в ряд слова жаль переносить весь синонімічний ряд у площину вираження не фізичного, а психічного стану, чим створюється складна метафора.
Візьмімо інший приклад висхідної градації: “Ти ж повертайся, вертайся додому... додому... Ждане повернення вибори, вимоли, виболій...” (109). З кожним наступним контекстуальним синонімом ступінь дії зростає, поверення додому герой повинен не просто вистраждати, а виболіти всією душею. Підсилює експресію в цій конструкції повторення слів вертайся та додому, що разом задає ритм поезії і напругу дії.
Яскравим зразком надзвичайно вимогливого підходу Муратова до слова, кропіткого і вдумливого зважування його смислових і стилістичних нюансів може служити і наступний фрагмент: "Бражним духом відгонить смородини листя сухе, Захмелію, згадаю все прикре, болюче, лихе" (151). Поет використовує експресивні синоніми прикре болюче лихе з метою підкреслення, підсилення негативної ознаки. Він розгортає значення слова прикре, додаючи до нього значення слів болюче і лихе, цим самим створюючи у тексті емоційну напругу.
Таке нагромадження, нагнітання синонімічних слів із зростаючою експресивністю, з градацією наростання міри ознаки, інтенсивності дії є мовною фігурою, стилістичним засобом, що називається ампліфі