Синонимия и антонимия в поэзии
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
u> і тини" (235). Синоніми наїдене сите обидва побутові, так як і інша пара паркани тини. Останні у вжитку існують здавна, але в одних регіонах, де немає лісу, роблять тини, а в інших, де є ліс, ставлять паркани. У СУМ читаємо: "Тин огорожа, сплетена з лози, пліт" [СУМ, 1979, Х, 114]; "Паркан деревяна стіна, що обгороджує що-небудь" [СУМ, 1975, VІ, 70].
Явище узгодження слів-синонімів з відтінком пестливості спостерігаємо в таких рядках: "Дощ іде скупенький, невеличкий Роздає намистечка дешеві" (203). У даному разі маємо справу з такими формами як скупенький невеличкий, оскільки суфіксальне утворення з -еньк, -ичк розглядається як слова розмовного або народнопоетичного стилю. У наведеному прикладі зважаємо на те, як І.Муратов використовує емоціональне узгодження слів: якщо автор вживає в одному синонімі суфікс на позначення зменшено-пестливої форми слова, то й інше слово має такий же суфікс (скупенький невеличкий).
Вдається І.Муратов і до традиційних евфемістичних засобів вираження: "А що, як зробимось сліпими? Тоді у балку нас, на дно, Де вапна зїла вже давно Незрячих з тисячу..." (60). Слово незрячі як евфемізм не тільки залишок глибокої давнини, але вживається і в сучасній літературній мові. Неприємним, тяжким явищем є сліпота. Тому слово сліпий поет заміняє синонімом незрячий. Якщо розглядати синонім сліпий, що за СУМ "позбавлений зору" [СУМ, 1978, ІХ, 361], то воно і термінологічне, і книжне.
Крім того, у Муратова можуть співвідноситися загальнолітературне слово і слово з переносним значенням розмовного характеру, як у тексті: "Було нас зовсім мало: жменя" (49). Слово мало загальнолітературне, як і слово жменя, але останнє у значенні кількості належить до розмовного стилю. У даному тексті слово жменя вжите в переносному значенні і означає воно: "незначна кількість кого-небудь (чого-небудь)" [СУМ, 1971, ІІ, 538].
Із сказаного можна зробити висновок: І.Муратов вдало використовує різностильові синоніми з певною стилістичною метою. Різностильові елементи, зокрема просторічні й розмовні слова, вульгаризми, жаргонізми, для поета є додатковим джерелом для вираження оцінки явища, особливо негативної, емоцій, викликаних ним.
В.В.Виноградов свого часу зазначав, що “мова національної художньої літератури не цілком співвідноситься з іншими стилями, типами або різновидами книжно-літературного та розмовно-народного мовлення. Вона використовує їх, включає в себе, але в своєрідних комбінаціях та у функціонально перетвореному вигляді” [Виноградов, 1955, №1, 85]. Це яскраво виявляється в синоніміці поезій І.Муратова.
2.1.5. Контекстуальні синоніми
У рамках лексичної синонімії розглядаються контекстно близькі слова, котрі “характеризують одно поняття, явище чи ознаку та використовуються разом, щоб по можливості повніше змалювати його, бо кожне із них окремо не характеризує його достатньо точно” [Гвоздев, 1955, 343-344]. Таке тлумачення поняття про такі синоніми знаходимо й у Г.Я.Сіміної [Симина, 1957, 137].
Звернути увагу на контекстно зумовлене вживання цілого ряду слів пропонує М.Ф.Палевська, яка зазначає, що “при контекстно зумовленому вживанні розширяються семантичні межі слова, підвищується його експресивність, виразність” [Палевская, 1964, 77]. Відомий російський лінгвіст Д.М.Шмельов вважає, що для таких слів доцільно застосувати термін “контекстні синоніми” [Шмелев, 1977, 200].
Ми в роботі користуємось терміном контекстуальні синоніми, під яким розуміють “слова, які зближуються своїми значеннями і вступають в синонімічні звязки лише в умовах певного контексту” [СЛТ, 1985, 250]. Оскільки контекстуальні синоніми виявляються тільки в певному контексті, то це явище належить не до системи мови, а до мовлення. Аналіз цього типу значень має особливу вагу при розгляді художнього тексту. Виникнення синонімії цього типу зумовлене семантичними процесами, які виникають при взаємодії значень слів у тексті, тобто синонімічним зближенням.
Оскільки досліджуються лінгвостилістичні особливості поетичних творів І.Муратова, то не можна не звернутися до аналізу явища синонімічного зближення і виникнення контекстуальних синонімів, що характерне для мови поезій цього автора.
Як відомо, синоніми виникають з необхідності фіксувати в слові нові відтінки явища, уявлення чи поняття. З другого боку, такі слова можуть характеризувати не саме явище, а своєрідне бачення, оцінку його, ставлення до нього. Відомо, що в тексті одні і ті ж обєктивні властивості явища характеризуються різними словами в залежності від точки зору і оцінки мовця. Часто ці слова не є синонімами в мовній системі, але близькі до них за значеннями, бо в оточенні синонімічних слів переймають на себе певні їх ознаки, і тому сприймаються як синонімічні. У такому разі відбувається зближення значень слів у тексті, які в мові не є синонімами. Синонімічне зближення може виникати між родовими і видовими поняттями, між словами однієї тематичної групи.
Слід зауважити, що Л.А.Булаховський, який хоч і визначав синоніми через взаємозамінність, застерігав від надто широкого розуміння зближення понять видових і родових, від змішування логічних і лінгвістичних категорій: “Одна з поширених помилок, зближення відношення слів-показників, як широких обсягом, з іншими словами того самого синонімічного ряду, звичайно конкретнішими, з відношеннями родових понять до видових. Треба зразу ж виразно визначити, що таке зближення не прийнятне і не д?/p>