Синонимия и антонимия в поэзии
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?я градації і відповідає його емоційній натурі.
Використовування І.Муратовим усіх цих стилістичних способів свідчить про те, що митець не тільки прагне до конкретного, виразного, насиченого життєвими фарбами й деталями відображення дійсності, а й уміє це виразити яскравими мовними засобами, зокрема синонімами.
Таким чином, можна зробити висновок, що:
1) у поетичних творах І.Муратова зустрічаються різні способи використовування синонімів: дистантне, контактне, рамочне, градація а також здвоєння синонімів, потрійне і більше вживання синонімічних структур;
2) найбільш широко в поезії І.Муратова представлена дистантна синонімія. Розташовані на відстані синоніми виступають переважно в ролі предикативних одиниць (контури існують обриси торжествують, парує лан клубочаться яри);
3) рамочне розміщення синонімів характеризується взаємодією двох і більше СР, що виконують різні семантичні функції (буяти цвісти і давити мяти);
4) контактні синоніми виступають переважно як однорідні члени речення, що зєднуються сполучником або безсполучниково (намело, накучугурило; боління і тривоги), рідше зустрічаються інші способи контактного звязку (зачинила, замкнувши);
5) "нанизування" синонімів, градація (висхідна і спадна) у поета спричиняє ампліфікацію (вибори вимоли виболій);
6) поетичному стилеві І.Муратова властиве також уживання трьох і більше синонімічних слів, у тому числі й контекстуальних, для вираження і зняття внутрішнього напруження (гримить стогне бється, гудуть шумлять шепчуть), для організації тексту (сенс корінь ядро мисль).
Характерним для поезії І.Муратова є використання в одному фрагменті двох рядів синонімічних трійок;
7) поет вдається також до попарного вживання слів синонімів, яке властиве народній поезії, при цьому він застосовує прийом складання смислів синонімічних слів (занесло-замело, шумить-шелестить).
Висновки
Проведений аналіз доводить, що поетичному мовленню І.Муратова властива висока концентрація синонімічних лексичних засобів. Поет використовує всі типи синонімів: ідеографічні, стильові й емоційно-експресивні. Найчисельнішими у поезії І.Муратова є синоніми ідеографічного типу, у межах якого існує своя диференціація.
Серед ідеографічних синонімів за продуктивністю переважають ті, в значенні яких виділяється певна сторона, ознака чи риса названого словом явища, що в значенні інших членів СР відсутня. Добір таких синонімів письменник проводить з почуттям художнього смаку, орієнтуючись на їх смислову відмінність.
Досить широко представлений тип емоційно-експресивних синонімів, до якого входять позитивно та негативно забарвлені синоніми, нейтральні в СР і в контексті. Стилістично виразні й досконалі, синоніми цього типу не тільки збагачують експресивну палітру поета, а й виражають експресію його натури.
Аналіз стильових синонімів показав, що у І.Муратова найбільш вживані з художньою метою такі семантичні групи синонімічних слів, як книжні, розмовні та колористичні.
Названі три основні типи синонімів за значенням тісно між собою повязані. Дуже часто зустрічаються в мові поезій Муратова синоніми, які протиставляються одночасно і за предметно-понятійним ядром, і за емоційним забарвленням або стильовою характеристикою. Нерідко в одній синонімічній парі протиставляються всі три компоненти смислової структури лексико-семантичного варіанта слова.
Синоніми, що вживаються І.Муратовим, реалізують у тексті усі властиві синонімам функції: уточнення, заміщення та стилістичного протиставлення.
Основною функцією синонімів у І.Муратова, як і в поезії взагалі, є функція уточнення, яка зумовлена потребою виразити найтонші відтінки поняття. Навіть функція заміщення, мотивована вимогою формально-стилістичного урізноманітнення мовлення, та функція семантичного протиставлення, що передбачає активне формування семантико-стилістичного контексту, реалізуються завдяки наявності різних за звучанням і за структурою слів, які обовязково розрізняються певними ознаками.
Способи стилістичного включення в текст синонімів у поетичній мові І.Муратова різноманітні. Його поезіям властиві і контактне, і дистантне, і рамочне розташування синонімів, і градація, і здвоєні синонімічні структури, і потрійне й більше вживання синонімів.
Особливість мови І.Муратова використовування трьох і більше синонімів, при цьому й контекстуальних. У поезії І.Муратова спостерігаються процеси синонімічного зближення, або синонімічної "індукції" значень слів, які в мовній системі не є синонімами. Крім того, такі синоніми виражають зняття внутрішнього напруження, а також є важливим засобом організації вірша.
Однак визначальною рисою мовної палітри письменника є дистантна синонімія, що виступає засобом формування тексту, допомагає ширше і глибше розкрити тему, а також рамочне використовування синонімів, завдання якого служити смисловій завершеності поетичного твору: синоніми починають і закінчують текст або пронизують його. У таких конструкціях у І.Муратова чітко проступає вертикаль вірша.
Розділ 3
Антонімія і її стилістичні функції в поезіях І.Муратова
3.1. Лексико-семантична характеристика антонімії
в поетичному мовленні І.Муратова
3.1.1. Поняття лексичної антонімії
Важливе місце у поетичному мовленні І.Муратова посідають лексичні антоніми як художній засіб експресивного підсиленння вираження поч?/p>