Розвиток самосвідомості у молодших школярів
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
истий займенник ( за якими коштують фізичний вигляд і індивідуальне духовне єство людини); домагання на визнання; статева ідентифікація; психологічний час особи ( індивідуальне минуле, теперішній час і майбутнє); борг і права особи.
Різні компоненти структури самосвідомості вивчені неоднаково. На перший план висувається проблеми самооцінки. Питання ж самосвідомості залишилися як би в стороні від психологічних досліджень, не дивлячись на їх велику актуальність і значення.
В нашій психології існує безліч робіт, присвячених вивченню самооцінки. Більшість з них аналізують самооцінку в якості освіти, що вже склалася. Ці роботи зачіпають в основному шкільний вік і розглядають, з одного боку, функції самооцінки на різних етапах цього віку, а з другого боку, - роль різних чинників в її розвитку і вдосконаленні.
САМООЦІНКА.
Дослідження, спеціально присвячені вивченню умов розвитку уявлень про себе, зустрічаються дуже рідко.
Існує цілий ряд досліджень, присвячених приватним питанням розвитку самосвідомості на тому або іншому етапі дитинства. Більшість з них відносяться до шкільного віку, в основному до підліткового. Менш досліджено питання розвитку самосвідомості в дошкільному віці. Можливо, це повязано з тим, що довгий час в психології появу самосвідомості відносили лише до підліткового. Правда, вже в 50-ті роки зявилися роботи, в яких межі виникнення самосвідомості опускалися до 3-х років, а в даний час початі експериментальні дослідження, які виявляють навіть в немовлят наявність певних утворень, що явилися генетичною передумовою для розвитку їх самосвідомості.
Прослідимо шлях розвитку самосвідомості від дитинства до підліткового віку.
1.4 Розвиток самосвідомості в онтогенезі
Більшість зарубіжних і вітчизняних психологів визнають природженим не самосвідомість, а лише передумови до його розвитку.
Вияв самосвідомості можна прослідити в дитини на початку раннього віку. Приблизно в 2 роки дитина починає взнавати себе в дзеркалі. Американські психологи провели такий експеримент: дітей підводили до дзеркала, потім непомітно торкалися носа кожної дитини, залишаючи на ньому плямочку червоної фарби. Знову подивившись в дзеркало, діти до 2 років ніяк не реагували на свої забруднений носи, не відносивши до себе червоні плями, побачені в дзеркалі. А більшість дворічних дітей, побачивши своє віддзеркалення, доторкалися пальцями до носа, - отже взнавали себе. Пізнавання себе - найпростіша, первинна форма самосвідомості.
Новий етап в розвитку самосвідомості починається, коли дитина називає себе - спочатку на імя, в третій особі: “Тата”, “Саша”. Потім, до трьох років, зявляється займенник “я”. Більше того, в дитини зявляється і первинна самооцінка - усвідомлення не тільки свого “я”, але того, що “я добрий”, “я дуже добрий”.
В ранньому віці можна було спостерігати всього лише витоки самосвідомості дитини.
В подальшому формуванні особи найтіснішим чином повязано з розвитком самосвідомості, що має на кожному віковому етапі онтогенетичного розвитку особи свої специфічні особливості.
В дошкільника в ролевій грі формується прагнення до суспільно значущої і суспільно оцінюваної діяльності, розвивається соціальна активність, самосвідомість. Усвідомлюючи своє “Я”, дошкільник прагнути виявити себе, свою активність, наслідуючи дорослим. Він бачить себе очима дорослих, його виховуючих.
Ще одна лінія розвитку самосвідомості - усвідомлення своїх переживань - “я радий”, “я засмучений”. Для цього періоду характерна статева ідентифікація: дитина усвідомлює себе як хлопчика або дівчинку. Діти придбавають уявлення про відповідні стилі поведінки. Починається усвідомлення себе в часі. В 6-7 років дитина памятає себе у минулому, усвідомлює в теперішньому часі і представляє себе в майбутньому: “коли я був маленьким”, “коли я виросту великій”.
Молодший шкільний вік - початок шкільного життя. Учбова діяльність стає для нього ведучою. На початку молодшого шкільного віку дитина приходить до усвідомлення свого місця в світі суспільних відносин. Він відкриває для себе значення нової соціальної позиції - позиції школяра, повязаної з виконанням високо цінуємій дорослими учбової роботи. І хай бажання зайняти це нове місце в житті зявилося в дитини не в самому початку навчання, а на рік пізніше, все одно формування відповідної внутрішньої позиції корінним чином міняє його самосвідомість. Умовно цей період можна позначити періодом народження соціального “Я”.
До підліткового віку розвиток самосвідомості відбувається стихійно, переважно без участі субєкта в його формуванні. Разом із збереженням стихійної лінії розвитку самосвідомості, зявляється ще одна основна лінія його, припускаюча активність самого субєкта в цьому процесі. В підлітків виникає потреба обернутися на самого себе, пізнати себе як особу, відмінну від інших людей. Це, у свою чергу викликає в нього прагнення до самоутвердження, самореалізації і самовиховання.
На кожному віковому етапі онтогенезу - в роки дитинства, раннього і дошкільного дитинства, в молодшому шкільному, підлітковому і старшому шкільному віках, в ході становлення і розвитку особи дитини відбувається формування і розвиток його активності, самосвідомості.
В період від народження до 1-го року в дітей закладається основні потреби і здібності до спілкування. ”В своїй основі потреба субєкта в спілкуванні з іншою людиною, - пише Лісина, - є по