Реформування органiв внутрiшнiх справ УкраСЧни як фактор розвитку функцiСЧ забезпечення законностi та правопорядку
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Реформування органiв внутрiшнiх справ УкраСЧни як фактор розвитку функцiСЧ забезпечення законностi та правопорядку
злочиннiсть правоохоронний реформування
На сучасному етапi розвитку украСЧнського суспiльства слiд визнати функцiю забезпечення законностi i правопорядку однiСФю з важливих основних внутрiшнiх функцiй демократичноСЧ, соцiальноСЧ, правовоСЧ держави, сутнiсть якоСЧ полягаСФ у реформi системи правоохоронних органiв, охоронi конституцiйного ладу, захистi прав i законних iнтересiв громадян, охоронi встановленого правопорядку та законностi, боротьбi зi злочиннiстю приведеннi дiяльностi правоохоронних органiв до СФвропейських стандартiв з посиленням функцiСЧ громадського контролю [2].
Як уже було зазначено, не iснуСФ законодавчого визначення поняття правоохоронна функцiя держави. Однак, аналiз КонституцiСЧ УкраСЧни, КонцепцiСЧ (основ державноСЧ полiтики) нацiональноСЧ безпеки УкраСЧни (1997 р.), i законiв УкраСЧни - Про основи нацiональноСЧ безпеки УкраСЧни (1999 р.), Про мiлiцiю (1990 р.) уможливлюСФ виокремити провiднi завдання, що СЧх вирiшуСФ держава за допомогою функцiСЧ забезпечення законностi та правопорядку, зокрема: забезпечення конституцiйних прав i свобод людини i громадянина; боротьба iз органiзованою злочиннiстю, змiцнення законностi та правопорядку тощо.
Як правило, в юридичнiй лiтературi до ознак функцiСЧ забезпечення законностi та правопорядку вiдносять: а) спрямованiсть дiяльностi держави на охорону прав, свобод i законних iнтересiв людини i громадянина, захист правопорядку; б) здiйснення правоохоронноСЧ дiяльностi спецiально створеними органами, якi комплектуються спецiалiстами, вiдповiдного профiлю; в) застосування юридичних заходiв впливу, у тому числi й заходiв державного примусу; г) можливiсть застосування цих засобiв лише в межах закону.
Систему правоохоронних органiв в УкраСЧнi, що реалiзують функцiю забезпечення законностi та правопорядку, законодавче закрiплено в Законi УкраСЧни Про державний захист працiвникiв суду та правоохоронних органiв. Це - органи прокуратури, внутрiшнiх справ, служби безпеки, митнi органи, органи охорони державного кордону, органи державноСЧ податковоСЧ служби, державноСЧ контрольно-ревiзiйноСЧ служби, рибоохорони, державноСЧ лiсовоСЧ охорони та iншi органи, якi здiйснюють правоохороннi та правозастосовнi функцiСЧ.
Реформування системи правоохоронних органiв викликано низкою причин, повязаних з такими факторами: СФвропейський вибiр нашоСЧ краСЧни, намагання iнтегруватись в СФвропейський демократичний простiр; вiдсутнiсть сильних та авторитетних правоохоронних органiв, глибоких правових традицiй у суспiльствi; курс УкраСЧни на поглиблення реформ; наявнiсть вiдголосiв старого досвiду у дiяльностi державного механiзму, а також кризовi явища перехiдного перiоду, якi нерiдко ускладнюються бюрократизацiСФю управлiнських установ, кримiналiзацiСФю суспiльства, корупцiСФю та дiяльнiстю тiньових структур в економiцi [1, с. 23].
Тому слiд зауважити, що сучаснi украСЧнськi правоохороннi органи i спецслужби у нинiшньому виглядi не вiдповiдають СФвропейським стандартам i тим самим можуть гальмувати реалiзацiю СФвроiнтеграцiйноСЧ стратегiСЧ нашоСЧ держави [8, с. 62]. Тому реформа маСФ бути спрямована на вiдмову вiд певних стереотипiв, руйнування старих традицiй, вiдмову вiд консервативних поглядiв, вироблення новоСЧ iдеологiСЧ та фiлософiСЧ [104]. Сьогоднi реформу правоохоронних органiв можна розглядати як стратегiю життя, стратегiя розвитку i дiяльностi держави. Йдеться, насамперед, про удосконалення роботи МВС, оптимiзацiю його структури, функцiональних особливостей, приведення СЧх у вiдповiднiсть до суспiльних вимог, iнтеграцiйних процесiв, якi вiдбуваються у свiтовому спiвтовариствi i в РДвропi, з тенденцiями розвитку транснацiональноСЧ злочинностi [10].
Вже сьогоднi правоохороннi органи щонайменше в два рази перевищують за чисельнiстю Збройнi сили УкраСЧни i становлять понад 1 % вiд населення УкраСЧни i це за умови, що армiя i надалi буде скорочуватись. Натомiсть тiльки загальна чисельнiсть Мiнiстерства внутрiшнiх справ УкраСЧни становить 324 400 осiб, у тому числi 240 200 осiб рядового i начальницького складу. Таким чином, нескладнi пiдрахунки показують, що один працiвник припадаСФ приблизно на 120 громадян УкраСЧни, включаючи немовлят [292, с. 84]. У цьому дослiдженнi iз усiСФСЧ системи правоохоронних органiв, ми бiльше уваги придiляСФмо аналiзу органiв внутрiшнiх справ. Цi органи СФ найчисельнiшою ланкою у системi правоохоронних органiв. Складовими органiв внутрiшнiх справ СФ мiлiцiя, органи попереднього слiдства, внутрiшнi вiйська; розподiл компетенцiСЧ мiж мiлiцейськими структурами (пiдроздiли охорони громадського порядку, кримiнальноСЧ мiлiцiСЧ, транспортноСЧ мiлiцiСЧ, державноСЧ автомобiльноСЧ iнспекцiСЧ, мiлiцiСЧ охорони, спецiальноСЧ мiлiцiСЧ).
Сфера дiяльностi органiв внутрiшнiх передбачаСФ певнi групи суспiльних вiдносин, повязана iз захистом особи та держави вiд злочинiв й iнших посягань, i мiстить забезпечення громадського порядку та громадськоСЧ безпеки, захист обСФктiв незалежно вiд форм власностi; розкриття i розслiдування злочинiв; забезпечення дотримання правил перебування в УкраСЧнi iноземцiв i осiб без громадянства. Це визначаСФ вiдмiннiсть в основних видах дiяльностi органiв внутрiшнiх справ (адмiнiстративна, оперативно-розшукова, кримiнально-процесуальна); iснуючi вiдмiнностi не впливають н