Реформування органiв внутрiшнiх справ УкраСЧни як фактор розвитку функцiСЧ забезпечення законностi та правопорядку
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В° загальну оцiнку дiяльностi органiв внутрiшнiх справ як правоохоронноСЧ. Така орiСФнтацiя бiльшостi СЧСЧ функцiй закономiрна й зумовлена вирiшенням переважно правоохоронних завдань [18, с. 25]. Роль органiв внутрiшнiх справ у системi правоохоронних органiв, визначаСФться СЧх компетенцiСФю з питань запобiгання злочинам та iншим правопорушенням, охорони громадського порядку та громадськоСЧ безпеки. Вони не тiльки в органiзацiйному, але й у функцiональному планi посiдають найважливiше мiiе в системi правоохоронних органiв.
Мiлiцiя виконуСФ: а) адмiнiстративну; б) профiлактичну; в) оперативно-розшукову; г) кримiнально-процесуальну; д) охоронну; СФ) виконавчу та iншi функцiСЧ. Органи внутрiшнiх справ забезпечують реалiзацiю: а) правопорядку, особистоСЧ безпеки громадян, прав, свобод i законних iнтересiв; б) рiзних форм власностi; в) екологiчноСЧ безпеки; г) культурно-виховноСЧ дiяльностi держави та iн. Отже слiд зазначити, що ... працiвники органiв внутрiшнiх справ безпосередньо здiйснюють державнi функцiСЧ або створюють умови для СЧх здiйснення iншими державними органами i посадовими особами [5, с. 24].
Сьогоднi назрiла потреба активного реформування органiв внутрiшнiх справ УкраСЧни, перетворити силове, мiлiтаризоване, авторитарне вiдомство, в дiяльностi якого переважають примус та каральний чинник, на справдi у правоохоронний орган СФвропейського зразка, який забезпечував би реалiзацiю наданих йому повноважень, здiйснював вiдповiдне обслуговування населення, виходячи з прiоритетностi прав i свобод людини.
У цьому дослiдженнi особливу увагу буде придiлено правоохороннiй дiяльностi, однiй iз складових органiв внутрiшнiх справ, а саме мiлiцiСЧ. Реформування будь-якоСЧ системи починаСФться зi структурних змiн. Саме структурнi формування - СЧСЧ основний елемент, вважаСФ М. КорнiСФнко. Ось чому до системи МВС основною структурною ланкою маСФ ввiйти нацiональна мiлiцiя. Мiлiцiя в УкраСЧнi СФ кiстяком системи Мiнiстерства внутрiшнiх справ. Це та ланка, яка здiйснюСФ запобiгання злочинам, СЧх розкриття, займаСФться розслiдуванням, виконуСФ адмiнiстративнi функцiСЧ мiлiцiСЧ, охорону громадського порядку, забезпечуСФ безпеку руху на транспортi i вирiшуСФ цiлий ряд iнших життСФво важливих питань [4].
Саме на мiлiцiю покладаСФться здiйснення функцiСЧ державного примусу, що СФ важливою формою забезпечення виконання приписiв законодавчоСЧ влади. Перед нею поставлено певнi завдання й визначено основнi принципи дiяльностi - справедливiсть, законнiсть, гласнiсть, гуманiзм.
В украСЧнському суспiльствi працiвник мiлiцiСЧ розглядаСФться як посадова особа та представник влади, який маСФ також певний обсяг специфiчних, властивих саме цiй категорiСЧ осiб ознак: реалiзуСФ завдання, повязанi з покладеним на нього обовязкiв iз захисту прав людини, iнтересiв суспiльства та держави; обiймаСФ посаду в державному озброСФному органi виконавчоСЧ влади з вiдповiдним обсягом владних повноважень та правом застосування заходiв примусу; надiлений повноваженнями, що дозволяють виконувати юридично значимi дiСЧ, обовязковi для виконання iншими посадовими особами та громадянами; посадовi повноваження працiвника не обмежуються межами одного вiдомства; працiвник захищений законом вiд втручання в його службову дiяльнiсть [9, с. 60].
Для розвязання поставлених завдань мiлiцiя орiСФнтуСФться на охорону прав i свобод людини i громадянина. Права i свободи особи та СЧх гарантiСЧ визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi усiх державних i виконавчих органiв. Рiвень дотримання прав i свобод людини, СЧх практичноСЧ реалiзацiСЧ СФ головним критерiСФм, за яким оцiнюСФться рiвень демократiСЧ у державi.
Враховуючи цi вимоги, завдання щодо полiпшення рiвня охорони правопорядку, захисту населення вiд злочинних посягань, дотримання законностi, ставлення населення до дiяльностi мiлiцiСЧ, дiяльностi органiв внутрiшнiх справ набула в нашому суспiльствi якiсно нового змiсту. Сучаснi умови розвитку украСЧнськоСЧ державностi вимагають принципово нових юридичних i моральних засад у дiяльностi органiв внутрiшнiх справ, спрямованих на гуманiзацiСФю чинного законодавства, пiдвищення iнтересу до загальнолюдських цiнностей, поваги до гiдностi кожноСЧ окремоСЧ людини, визнання СЧСЧ надзвичайно високоСЧ цiнностi. Цi обставини вимагають вiд працiвникiв мiлiцiСЧ високоСЧ професiйноСЧ та загальнолюдськоСЧ культури, неупередженостi у дiях, слугувати людинi, захисту СЧСЧ свободи та дотриманню справедливостi.
У своСЧй дiяльностi мiлiцiя орiСФнтуСФться на визначальну роль природного права в життСФдiяльностi суспiльства, загальнолюдськi цiнностi, вимоги чинноСЧ КонституцiСЧ УкраСЧни. Крiм того, дiяльнiсть мiлiцiСЧ регламентуСФться законами УкраСЧни: Про мiлiцiю (1990 р.), Про оперативно-розшукову дiяльнiсть (1998 р.), Про пенсiйне забезпечення вiйськовослужбовцiв i керуючого складу органiв внутрiшнiх справ (2001 р.); положеннями: Про Мiнiстерство внутрiшнiх справ (1993 р.), Про проходження служби в органах внутрiшнiх справ УкраСЧни (1997 р.), iншими нормативно-правовими актами. 22 лютого 2006 року Верховна Рада УкраСЧна ухвалила Статут органiв внутрiшнiх справ.
Дiяльнiсть демократичноСЧ, соцiальноСЧ, правовоСЧ держави у реалiзацiСЧ функцiСЧ забезпечення законностi i правопорядку в процесi проведення реформи в системi правоохоронних органiв розгортаСФться за такими напрямами: охорона реальних прав i свобод людини i громадянина; реформування правоохоронних органiв; реформування системи органiв внутрiшнiх справ; посилення громадського контролю над дiяльнiстю правоох