Реформування органiв внутрiшнiх справ УкраСЧни як фактор розвитку функцiСЧ забезпечення законностi та правопорядку
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ронних органiв; боротьба iз корупцiСФю, органiзованою злочиннiстю, тероризмом; боротьба зi зловживаннями, хабарництвом серед працiвникiв мiлiцiСЧ; вдосконалення форм i методiв дiяльностi мiлiцiСЧ; пiдвищення авторитету мiлiцiСЧ, довiри до неСЧ з боку населення; iнтеграцiя до системи СФвропейських демократичних цiнностей. Саме на мiлiцiю покладаСФться функцiя державного примусу, що СФ важливою формою забезпечення виконання приписiв законодавчоСЧ влади.
У Законi УкраСЧни Про мiлiцiю визначено основнi функцiСЧ, що СЧх виконуСФ мiлiцiя у межах своСФСЧ компетенцiСЧ i повноважень: адмiнiстративна; профiлактична; оперативно-пошукова; кримiнально-процесуальна; виконавча; охоронна [7]. Вiдповiдно до функцiй на мiлiцiю покладаються певнi завдання i визначаються основнi принципи дiяльностi - законностi, гласностi, гуманiзму, справедливостi, поваги до гiдностi людини та iн. Ураховуючи орiСФнтацiю УкраСЧни на СФвропейську iнтеграцiю, першочергову увагу держави маСФ бути придiлено визначенню мiiя i статусу мiлiцiСЧ в украСЧнському суспiльствi, що дозволить правильно будувати державну превентивну стратегiю. В принципi основнi вимоги, що ставляться до мiлiцiСЧ, зумовлено СФвропейським вибором нашоСЧ краСЧни, процесом СФвроiнтеграцiСЧ. Серед принципiв, якi мають при цьому бути покладенi за основу при реформуваннi ОВС i, зокрема, мiлiцiСЧ, особливо важливi такi: чiтка узгодженiсть норм усiх галузей права, якi регламентують дiяльнiсть працiвникiв ОВС; остаточна департизацiя ОВС та поступова децентралiзацiя управлiння з метою розширення iнiцiативи керiвникiв у роботi з персоналом i розвиток форм громадянського контролю; орiСФнтацiя на громадську думку як на один з основних критерiСЧв ефективностi дiяльностi ОВС; професiоналiзм, компетентнiсть та високi моральнi якостi як основна запорука карСФри в системi органiв внутрiшнiх справ; безконфлiктне спiвiснування особистих, корпоративних та державних iнтересiв; проективний, випереджаючий пiдхiд у розробленнi заходiв соцiального захисту особового складу для нейтралiзацiСЧ кримiногенного впливу; прiоритет iндивiдуальноСЧ вiдповiдальностi кожного працiвника за виконання покладених обовязкiв; iнтегрованiсть ОВС УкраСЧни у систему мiжнародних полiцейських асоцiацiй.
Серед правових заходiв реформування органiв мiлiцiСЧ, насамперед, слiд привернути увагу на максимально можливе приведення СЧх повсякденноСЧ роботи вiдповiдно до мiжнародних стандартiв у галузi правоохоронноСЧ дiяльностi. З огляду на це актуальним стаСФ питання, що потребуСФ вирiшення на рiвнi держави, це ратифiкацiя фундаментальних програмних документiв, якими СФ: Декларацiя про полiцiю, прийнята у травнi 1979 р. АсамблеСФю Ради РДвропи, та РДвропейський кодекс полiцейськоСЧ етики, прийнятий Комiтетом мiнiстрiв Ради РДвропи у вереснi 2001 р. [5, с. 359].
липня 2005 р. Президент УкраСЧни видав Указ Про перепiдготовку мiлiцiСЧ та етику мiлiцiонера, яка по сутi може бути тiльки наближенням до вимог СФвропейських стандартiв правоохоронноСЧ дiяльностi [2, с. 24]. Одночасно на кардинальний перегляд заслуговуСФ Закон УкраСЧни Про мiлiцiю, де мають бути закрiплено не тiльки зазначенi основнi принципи роботи мiлiцiСЧ у сучасному суспiльствi, а й чiтко сформульованi права та обовязки працiвникiв, умови СЧх реалiзацiСЧ для зведення до мiнiмуму небажаних дискрецiйних повноважень посадових осiб.
Традицiйне розумiння мiлiцiСЧ як силовоСЧ структури державноСЧ влади вiд початку не передбачаСФ можливостi передачi частини владних послуг громадянам та недержавним юридичним особам, оскiльки це потенцiйно небезпечно з огляду на можливiсть виникнення корупцiСЧ та децентралiзацiСЧ влади. Саме тому СФвропейськi краСЧни поступово трансформували силову функцiю полiцiСЧ у сервiсну, задекларувавши надання послуг населенню як одну з прiоритетних завдань останньоСЧ у сучасному суспiльствi. При цьому вважаСФться неприпустимим змiшування обслуговуючоСЧ функцiСЧ з виконанням полiцiСФю обовязкових адмiнiстративних завдань - безкоштовного консультування населення, видачi паспортiв та посвiдчень водiя, охорони обСФктiв тощо. Силовий стиль, на противагу сервiсному, заважаСФ мiлiцiСЧ стати дiйсно вiдкритою у своСЧй роботi для громадського контролю, що значно пiдвищуСФ ризик виникнення серед працiвникiв корупцiСЧ та неетичноСЧ поведiнки. Сьогоднi дiяльнiсть працiвникiв мiлiцiСЧ УкраСЧни, хоча й зазнала реформацiйних змiн, однак залишаСФться у межах традицiйного силового пiдходу, орiСФнтованого на боротьбу зi злочиннiстю, як на основний вид правоохоронноСЧ дiяльностi.
При вирiшеннi питань реформуваннi сфери дiяльностi мiлiцiСЧ слiд виходити з врахування тенденцiй децентралiзованого управлiння силами i засобами охорони громадського порядку, включаючи розширення самостiйностi територiальних пiдроздiлiв. Забезпечення законностi, правопорядку, охорона прав, свобод i законних iнтересiв громадян - це предмет турботи не лише держави, й органiв, органiзацiй, установ та посадових осiб, а й органiв мiiевого самоврядування - специфiчноСЧ форми публiчноСЧ влади територiальноСЧ громади. Саме в системi мiiевого самоврядування можна оперативнiше, порiвняно з органами державноСЧ влади, розвязувати питання, повязанi з охороною громадського порядку, реалiзацiСФю прав i свобод громадян. Адже заходи, якi вживають правоохороннi та iншi державнi органи щодо посилення боротьби зi злочиннiстю, не завжди, з погляду врахування мiiевих особливостей, адекватнi наявнiй ситуацiСЧ i тому недостатньо дiйовi.
У юридичнiй лiтературi обговорюСФться п