Реформування органiв внутрiшнiх справ УкраСЧни як фактор розвитку функцiСЧ забезпечення законностi та правопорядку
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?тання про необхiднiсть i доцiльнiсть органiзацiСЧ мунiципальноСЧ мiлiцiСЧ [5, с. 162]. Йдеться про мiiеву мiлiцiю, яку нерiдко називають мунiципальною. Але, оскiльки мунiципалiтетiв у нас немаСФ, вона й називаСФться мiiевою. Мiiева мiлiцiя створюСФться в структурi органiв регiонального самоврядування й повинна мати подвiйне пiдпорядкування, бо фiнансуСФться з мiiевих бюджетiв [14].
У громадянському суспiльствi СЧСЧ функцiонування дуже доречно пiдтримало б iнститут самоуправлiння територiями i уможливило мiiевiй владi оперативно впливати на стан суспiльного порядку на пiдлеглiй територiСЧ. Але сьогоднi суперечним СФ питання стосовно мiiя мiiевоСЧ мiлiцiСЧ серед гiлок державноСЧ влади. Згiдно з п. 39 ч. 1 ст. 26 i п. 1 ч. 1 ст. 38 Закону УкраСЧни Про мiiеве самоврядування в УкраСЧнi(1997 р., 2004 р.) мiiеве самоврядування визнаСФться однiСФю з форм органiзацiСЧ публiчноСЧ влади на мiiях [21]. Тому на конституцiйному рiвнi закрiплено двi системи органiзацiСЧ влади на мiiевих рiвнях: а) мiiевi органи виконавчоСЧ влади (мiiевi державнi адмiнiстрацiСЧ); б) мiiеве самоврядування - пристосовану до потреб територiальних громад форму автономного здiйснення публiчноСЧ влади, заохочувану i контрольовану державою вiдповiдно до чинного законодавства.
До вiдання органiв мiiевого самоврядування належить питання про створення мiлiцiСЧ, яка утримуСФться за рахунок коштiв вiдповiдного мiiевого бюджету, затвердження i звiльнення керiвникiв та дiльничних iнспекторiв цiСФСЧ мiлiцiСЧ, а вiдповiднi пропозицiСЧ щодо цього вносяться на розгляд рад виконавчими органами сiльських, селищних, мiських рад.
Важливою СФ робота дiльничних iнспекторiв - активно-дiйового загону служби громадськоСЧ безпеки. У зазначенiй службi працювали iнспектори, якi стояли найближче до народу, а тому знали всi насущнi проблеми його життя. Саме в особi дiльничних жителi регiонiв убачали своСЧх захисникiв та надiйних помiчникiв у бiдi. РЖ тепер саме украСЧнськi шерифи для мас визначають обличчя правоохоронцiв [10].
Крiм того, згiдно з Указом Президента УкраСЧни Про мiiеву мiлiцiю у нашiй державi дiСФ мiлiцiя громадськоСЧ безпеки, яка частково фiнансуСФться з мiiевого бюджету, а пiдпорядковуСФться Мiнiстерству внутрiшнiх справ УкраСЧни та органам мiiевого самоврядування.
Мiiева мiлiцiя створюСФться в структурi органiв регiонального самоврядування й повинна мати подвiйне пiдпорядкування, бо фiнансуСФться з мiiевих бюджетiв [14].
Згiдно з КонституцiСФю УкраСЧни органи мiiевого самоврядування не належать до системи органiв державноСЧ влади i тому вони, по сутi, не можуть здiйснювати керiвництво мiлiцiСФю як складовою органiв внутрiшнiх справ, якi СФ державною правоохоронною органiзацiСФю. З огляду на це очевидною СФ необхiднiсть узгодження законiв УкраСЧни Про мiлiцiю та Про мiiеве самоврядування в УкраСЧнi [7].
Останнiм часом почали проявлятися новi деструктивнi тенденцiСЧ, природа яких повязана з намаганнями мiiевих влад керувати мiлiцiСФю виходячи з формально-бюрократичних уявлень про юстицiю та правопорядок, а також з прагненням представникiв бiзнесу, в тому числi кримiнального та напiвкримiнального, поставити мiлiцiю служити своСЧм утилiтарним цiлям та корпоративним iнтересам [7, с. 84]. Проте, створювана нова мiлiцiя не повинна перетворитися для мiiевих полiтикiв на кишенькову.
Враховуючи це, небезпечно ставити мiiеву мiлiцiю у пряму залежнiсть, наприклад, вiд голови вiдповiдноСЧ ради. Це може призвести до зловживань даною (до того ж озброСФною) правоохоронною структурою. Тому керiвництво всiСФю системою органiв внутрiшнiх справ, у тому числi й мiiевою мiлiцiСФю, повинно здiйснювати Мiнiстерство внутрiшнiх справ. Крiм того, це дозволить уникнути зайвих непорозумiнь при взаСФмодiСЧ мiiевоСЧ мiлiцiСЧ з iншими пiдроздiлами органiв внутрiшнiх справ.
Таким чином, створення мунiципальноСЧ мiлiцiСЧ в СЧСЧ класичному виглядi в УкраСЧнi стане можливим лише за умов стабiльноСЧ соцiально-економiчноСЧ та полiтичноСЧ ситуацiСЧ в державi, коли остаточно сформуСФться система мiiевого самоврядування, яка вiдповiдатиме вимогам громадянського суспiльства та правовоСЧ держави. Отже, створення мунiципальноСЧ мiлiцiСЧ на сьогоднiшнiй день за умов протистояння полiтичних сил на всiх рiвнях влади та дестабiлiзуючого впливу певних економiчних, правових та соцiальних чинникiв, вважають вiтчизнянi вченi, можна вважати передчасним [18, с. 24].
Сьогоднi у всьому свiтi швидко зростають загрози мiжнародного тероризму, органiзованоСЧ злочинностi, спроб отримати полiтичнi i економiчнi дивiденди на дестабiлiзацiСЧ суспiльно-полiтичноСЧ ситуацiСЧ. Захист iнтересiв особи, суспiльства i держави вiд цих загроз - СФ важливим завданням системи органiв внутрiшнiх справ i, зокрема, мiлiцiСЧ.
Тому у змiстi функцiСЧ забезпечення законностi та правопорядку сформувались особливо важливi галузi дiяльностi сучасноСЧ держави, якi можна називати пiдфункцiями: боротьба з корупцiСФю; боротьба з органiзованою злочиннiстю; боротьба з тероризмом.
Боротьба з корупцiСФю СФ складовою змiсту функцiСЧ забезпечення законностi та правопорядку демократичноСЧ, соцiальноСЧ, правовоСЧ держави i становить пiдфункцiю.
Боротьба органiв внутрiшнiх справ з корупцiСФю здiйснюСФться у таких напрямах: запобiгання соцiальним передумовам корупцiСЧ та усунення причин i умов, що сприяють вчиненню корупцiйних дiянь; удосконалення законодавства про вiдповiдальнiсть за корупцiйнi злочини; контроль та нагляд за виконанням законодавства у сферi боротьби з корупцiСФ