Революція Горбачова в СРСР
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
про свою незалежність, а три Прибалтійські республіки, які вже домоглися їх визнання міжнародним співтовариством, 6 вересня були визнані й Радянським Союзом. М.Горбачов, незважаючи на знову підтверджену ним прихильність комуністичним ідеалам, залишив свій пост Генерального секретаря ЦК КПРС і розпустив Центральний Комітет (зі свого боку союзний парламент повернув собі надані ним раніше Горбачову особливі повноваження в економічній області). Діяльність КПРС була припинена, а через кілька тижнів і зовсім заборонена Єльциним. За рахунок вилучення з компетенції КДБ ряду важливих функцій і управлінь ця організація була сильно скорочена. Сталося повне оновлення політичного істеблішменту (від керівників засобів масової інформації до членів уряду), в який прийшли реформатори та наближені Єльцина, які відразу ж закріпили нове становище рядом постанов парламенту.
Горбачов, бажаючи зберегти центр і тим самим свій пост, запропонував новий варіант союзного договору, який, щоправда дуже нагадував про минуле. Однак політичні позиції президента СРСР були вже дуже послаблені через путч, останній (?) натиск консерваторів, і день за днем він все більше перетворювався на президента в лапках, президента Радянського Союзу, який більше не був єдиною державою.
1 грудня більше 80% населення України висловилося за незалежність своєї республіки. Тижнем пізніше президенти Росії, України та Білорусії, зібравшись у Мінську, констатували, що Радянський Союз більше не існує. Ними було проголошене утворення Співдружності Незалежних Держав, відкритої для всіх держав колишнього СРСР. 21 грудня на зустрічі в Алма-Аті (куди, як і в Мінськ, Горбачов запрошений не був) до СНД приєдналися ще вісім республік, підтвердивши тим самим кончину СРСР. У цих умовах Горбачову не залишалося нічого іншого, як оголосити про припинення виконання ним функцій президента СРСР у звязку із зникненням самої держави.
1991 рік має великі шанси увійти в історію як завершення розпочатого в 1917 р. експерименту, який призвів у 1922 р. до утворення Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Нежиттєздатність системи, яка протягом семи десятиріч у формі СРСР була фактичною спадкоємицею колишньої царської імперії, породила більше проблем, ніж виявилася спроможна вирішити. Незважаючи на всю невизначеність майбутнього, одне не викликає сумнівів: те, що відбувається на наших очах, визначає майбутнє не завершеного ще оновлення і, отже, новонародженої - і також дуже крихкої - демократії.
Размещено на