Рак молочноСЧ залози
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?нкогени можливi в результатi мутацiй, хромосомних перебудов i iнших механiзмiв. У клiтцi людини близько 50 000 функцiонуючих генiв, тому частка потенцiйних онкогенiв, вiдповiдальних за злоякiсний рiст клiток, досить велика. У випадку раку молочноСЧ залози, iмовiрно, задiяно не бiльше 10 онкогенiв.
Крiм того, порушення клiтинного циклу й безконтрольне розмноження клiток можуть бути повязанi з мутацiями в генах-супресорах. До них ставляться, наприклад, мутацiСЧ у вже згаданi нами генах BRCA1 i BRCA2. Цi гени кодують високомолекулярнi ядернi бiлки, якi виправляють ушкодження ДНК i пiдтримують стабiльнiсть генома, а продукт гена BRCA1 бере участь у правильному розподiлi хромосом при розподiлi клiток, придушуСФ надмiрне гормонозалежне розмноження клiток молочноСЧ залози, що вiдбуваСФться, наприклад, при половому дозрiваннi й пiдготовцi до лактацiСЧ у вагiтних жiнок. От чому мутацiСЧ цього гена приводять до цiлого спектра порушень, починаючи вiд нових генних мутацiй i хромосомних перебудов i кiнчаючи невтримним розмноженням клiток естрогенозалежних органiв, якi визначають розвиток пухлин молочноСЧ залози i яСФчникiв. Таким чином, мутацiСЧ в генах BRCA1/BRCA2 порушують контроль за ушкодженнями ДНК i пiдтримкою цiлiсностi клiтинного генома, що обумовлюСФ появу злоякiсних клiтинних клонiв.
Крiм мутацiй активнiсть генiв-супресоров пухлини й iнших генiв, вiдповiдальних за регуляцiю, може змiнюватися в результатi порушень у молекулi ДНК. Це справедливо й стосовно раку молочноСЧ залози.
У деяких лабораторiях за допомогою спецiальних мiкрочипiв дослiджуються профiлi змiн клiток пухлин молочноСЧ залози. Наприклад, французькi дослiдники зрiвняли профiлi таких змiн у рiзних зразках злоякiсних клiток до й пiсля лiкування препаратом доксорубицин, що дозволило намiтити й обТСрунтувати стратегiю хiмiотерапiСЧ. Вони видiлили групу з 496 генiв, активнiсть (експресiя) яким вiдрiзняСФться вiд експресiСЧ цих генiв у нормальнiй тканинi молочноСЧ залози. Кiлька рокiв назад були опублiкованi результати дослiдження експресiСЧ 200 генiв, отриманi на 122 зразках пухлинноСЧ тканини молочноСЧ залози. Видiлили кiлька груп генiв рака молочноСЧ залози, починаючи з експресiСЧ генiв близькоСЧ до норми й кiнчаючи генами з експресiСФю, що даСФ найгiрший прогноз.
У багатьох лабораторiях проводяться експерименти по створенню "молекулярного портрета" пухлин молочноСЧ залози. Японськi дослiдники, наприклад, одержали молекулярний профiль генiв у процесi лiкування пацiСФнток препаратом доцетаксел. Виявилося, що чутливi й стiйкi до цього препарату пухлини чiтко рiзняться по активностi 76 генiв.
Звичайно, цi пiдходи поки дуже трудомiсткi й дороги для застосування на практицi, однак вони важливi для розробки бiльше специфiчних i простих методiв аналiзу ефективностi лiкування. Такi данi допоможуть надалi прогнозувати плин захворювання й чутливiсть пухлини до терапiСЧ.
Виникнення раку може бути звязано не тiльки з порушенням роботи онкогенiв i iнших генiв, але й з вiрусними iнфекцiями.
В останнi 10 рокiв зявилися вагомi докази того, що в органiзмi людини циркулюСФ ретровирус, родинний вiрусу пухлин молочних залоз мишей, або MMTV (вiд англ. Mouse Mammary Tumor Virus). РЗхня активацiя - складний ланцюжок бiохiмiчних процесiв, схожа на активацiю деяких ретровiрусiв, що викликаСФ лейкози в людини й тварин.
Спочатку в сироватках кровi багатьох хворих раком молочноСЧ залози виявили антитiла до бiлок, родинним структурним бiлкам оболонки MMTV. Потiм у ДНК лiмфоцитiв периферичноСЧ кровi й у пухлиннiй тканинi приблизно в 40% хворих спорадичним раком молочноСЧ залози за допомогою високочутливих методiв виявили послiдовностi, схожi по будовi на гени цього ретровiруса. З генома пухлинних клiток, що попадають у плевральну порожнину хворих раком молочноСЧ залози, були видiленi й клонованi послiдовностi ДНК, на 95-97% вiдповiднi провирусу.
MMTV-Родинний провирус людини, або hMTV (вiд англ. human Mammary Tumor Virus), був виявлений у геномi лiмфоцитiв i пухлинних клiток, але не в нормальних тканинах людини (мал. 4). Це вказуСФ на зовнiшнСФ джерело ретровiрусноСЧ iнфекцiСЧ. Частота зустрiчальностi MMTV-Гомологичных послiдовностей мiняСФться вiд 0-1% (Великобританiя) до 75-80% (Тунiс). За нашими оцiнками, у РосiСЧ вона становить вiд 39-42% при спорадичному рацi молочноСЧ залози до 52-56% при сiмейному раку й у вагiтних жiнок зi злоякiсною пухлиною грудей. Висловлено кiлька припущень про шляхи влучення вiрусу в органiзм людини, у тому числi iнфiкування через лiмфоСЧдну тканину шлунково-кишкового тракту iз забруднених мишачими фекалiями продуктiв. Це припущення, очевидно, небезпiдставно, тому що MMTV-гомологичноСЧ послiдовностi були виявленi в лiмфоСЧдноСЧ тканини хвороСЧ раком молочноСЧ залози й раком товстоСЧ кишки, а провiруснi послiдовностi виявленi в будинкових мишей Mus musculus sp.domesticus, що живуть у московському регiонi. Бiльше того, розподiл MMTV-Гомологичных послiдовностей у людських популяцiях вiдповiдаСФ поширенню цього виду мишей. Не виключена передача MMTV людинi вiд мишi як безпосередньо, так i через промiжних "хазяСЧв" (кiшок, приматiв).
Недавно група дослiдникiв зi США пiд керiвництвом доктора С. Росс показала, що первинною мiшенню для ретровiрусноСЧ iнфекцiСЧ можуть бути деревоподiбнi клiтки - певнi лiмфоСЧднi клiтки, якi поглинають чужорiднi бiлки й вiруснi частки шляхом пиноцитозу - процесу поглинання рiдин i стороннiх предметiв. Виявилося, що цi клiтки можуть потiм продуцiрувати iнфекцiйний вiрус i передавати його iншим клiткам, зокрема В-В- i Т-лимфоцитам.