Психогенний фактор виникнення соматичних розладів у підлітків

Дипломная работа - Психология

Другие дипломы по предмету Психология

?н Н.П.) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі

 

Діаграма № 3.2.7

Результати дослідження за методикою Діагностика стресовідчуття (Фетіскін Н.П.) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

 

Діаграма № 3.2.8

 

Процентне відношення

Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою Шкала явної тривоги CMAS (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі

 

Таблиця № 3.2.5

РівеньВисокийСереднійНизькийКонтрольна група40%

30%

30%

Експериментальна група20%

40%

40%

 

Результати дослідження за методикою Шкала явної тривоги CMAS (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі

 

Діаграма № 3.2.9

 

Результати дослідження за методикою Шкала явної тривоги CMAS (Дж.Тейлор, адаптація А.М.Прихожан) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

 

Діаграма № 3.2.10

 

Процентне відношення

Контрольній зріз у контрольній та експериментальній групі за методикою Оцінка нервово психічної напруги (Т.А.Немчін) після формуючого експерименту, що був проведений лише у експериментальній групі

 

Таблиця № 3.2.6

РівеньВисокийСереднійНизькийКонтрольна група30%

45%

25%

Експериментальна група15%

40%

45%

 

Результати дослідження за методикою Оцінка нервово-психічної напруги (Т.А.Немчін) на етапі контрольного зрізу у контрольній групі

 

Діаграма № 3.2.11

 

Результати дослідження за методикою Оцінка нервово-психічної напруги (Т.А.Немчін) на етапі контрольного зрізу у експериментальній групі після формуючого експерименту

 

Діаграма № 3.2.12

 

3.3 АНАЛІЗ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ ЗА ДОПОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНОЇ СТАТИСТИКИ

 

Аналізуючи проведене нами дослідження й опираючись на результати, отримані нами на етапі контрольного зрізу, ми можемо констатувати, що рівень психогенних факторів, до яких застосовувалася корекційно-розвиваюча програма, значно зменшився.

Для того, щоб установити наскільки вплинула корекційно-розвиваюча робота на зменшення рівня психогенних факторів у підлітків експериментальної групи, ми застосуємо метод математичної статистики, а саме коефіцієнт Пірсона.

У нашому дослідженні коефіцієнт Пірсона буде використатися для розрахунків однорідності експериментальної та контрольної групи, у цьому випадку перевіряється гіпотеза Н0 про відсутність розходжень між двома емпіричними розподілами.

Коефіцієнт Пірсона розраховується так, що при повному збігу двох експериментальних розподілів величина r xy= 1, і чим більше розбіжність між розподілами, тим менше величина емпіричного значення r xy.

 

Розрахункова формула критерію коефіцієнта Пірсона порівняння двох емпіричних розподілів залежно від виду представлених даних може мати такий вигляд:

 

 

де х - значення, першого розподілу вибірки,

y - значення, другого розподілу вибірки,

n - кількість випробуваних.

Проведемо розрахунок rxy за результатами рівня психогенних факторів у підлітків на етапі констатуючого зрізу у контрольній групі й результатами на етапі контрольного експерименту у експериментальній групі.

Зробимо розрахунок коефіцієнта Пірсона, по підготовленим ними даним, представ ленним у таблиці № 3.3.1 , використовуючи формулу.

 

Таблиця № 3.3.1

№ п/пХYХ*YХ2Y2Середні результати рівня психогенних факторів контрольної групи на етапі контрольного зрізуСередні результати рівня психогенних факторів експериментальної групи на етапі контрольного зрізу1392493615215762383814441444144433825950144462542815420784225541391599168115216373713691369136973838144414441444843321376184910249382595014446251039381482152114441118183243243241234321088115610241337278641024729144234142817641156153737136913691369163017510900289174520900202540018351449012251961936207201296400203732118413691369Сума730318117660532900101124Підставляючи наші данні у формулу, отримуємо такій результат:

 

 

Висновки до третього розділу

У нашому експерименті коефіцієнт Пірсона дорівнює -0,2945. Отже, порівнювані середні значення рівня психогенних факторів у підлітків в контрольній групі на етапі констатуючого експерименту і експериментальної групи на етапі контрольного експерименту, статистично вірогідно розрізняються. Це говорить про те, що корекційно-розвиваючі вправи, спрямовані на зменшення рівня психогенних факторів, ефективні. Отже, корекційно-розвивюча робота, що проведена з підлітками експериментальної групи й спрямована на зниження тривожності, стресу та нервово-психічної напруги ефективна.

Таким чином, була встановлена наявність статистично достовірних розходжень між середніми значеннями, що належать до двох сукупностей даних без корекційної роботи й після корекційно-розвиваючої роботи. Так як вони дійсно вірогідно розрізняються.

 

Висновки

 

На основі проведеного нами експерименту можна зробити такі висновки:

  1. У цій роботі ми розглянули актуальну проблему взаємозвязку несприятливих психогенних факторів та соматичного стану підлітків. Актуальність проблеми викликана потребою п