Променеве дослСЦдження травноi системи
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?снову подвСЦйне контрастування шлунка висококонцентрованою дрСЦбнодисперсною суспензСЦСФю барСЦю та доповнюСФться елементами класичного рентгенологСЦчного дослСЦдження (туге наповнення). Флюорограми виконуються пСЦд подвСЦйним контролем у згаданих вище проекцСЦях.
ДослСЦдження шлунка виконують з використанням рСЦзних фармакологСЦчних препаратСЦв. При наявностСЦ гСЦпертонусу, спастичних явищ хворСЦ приймають атропСЦн, метацин, аерон, нСЦтроглСЦцерин, но-шпу; за необхСЦдностСЦ пСЦдвищити тонус - морфСЦна ТССЦдрохлорид, прозерин.
З метою визначення розповсюдження пухлинного росту проводять ангСЦографСЦю за методикою Сельдингера, вводячи 30мл 60% контрастноi речовини, катетеризуючи стегнову та клубову артерСЦi. Застосовують вСЦдеомагнСЦтний запис артерСЦальноi, капСЦлярноi та венозноi фази.
З метою визначення розповсюдження екзофСЦтного росту пухлин використовують компютерну томографСЦю.
Також для дослСЦдження шлунка використовують ультразвукове дослСЦдження у всСЦх положеннях хворого та пСЦсля заповнення його 0,5 л. води.
БСЦльш точнСЦ показники евакуацСЦi вмСЦсту зСЦ шлунка даСФ динамСЦчна сцинтиграфСЦя. Хворий натщесерце приймаСФ снСЦданок, в склад якого входять 10% манна каша, чай з цукром, бСЦлий хлСЦб, а також введений до снСЦданку 99Тс-колоiд активнСЦстю 10-20 МБк. Виконують сцинтиграфСЦю 90 хвилин, а потСЦм визначають перСЦод полуроспаду. Для виявлення ектонованоi слизовоi оболонки пацСЦСФнту вводять у вену 10 МБк 99Тс-пертехнетату.
5. ПроменевСЦ методи дослСЦдження тонкоi кишки
Дванадцятипалу кишку обстежують при наповненнСЦ контрастною масою паралельно з дослСЦдженням шлунка.
Вивчення проводять в прямСЦй переднСЦй СЦ скСЦсних проекцСЦях (переднСЦй та заднСЦй), а також у положеннСЦ хворого лежачи на правому боцСЦ СЦ вдаючись до пальпацСЦi та дозованоi компресСЦi.
Якщо контрастування не вСЦдбулося, дослСЦдження повторюють через 15 хв, в разСЦ незаповнення органа можна використати спазмолСЦтики: 2-3 таблетки аерону, но-шпи або пСЦдшкСЦрно чи внутрСЦшньомязово 1 мл 0,1%-ного розчину атропСЦну чи 1 мл 1-2%-ного дСЦбазолу.
У нормСЦ контрастна речовина швидко просуваСФться кишкою, тому детальне вивчення ii контурСЦв, складок слизовоi оболонки неможливе. З метою бСЦльш глибокого вивчення рекомендуСФться проводити дослСЦдження в умовах штучноi гСЦпотонСЦi, викликаноi декСЦлькома способами:
а)шляхом внутрСЦшньовенного введення 1 мл 0,1% розчину атропСЦну сульфату та 5-10 мл 10% розчину кальцСЦю хлориду або кальцСЦю глюконату;
б)шляхом пСЦдшкСЦрного або внутрСЦшньомязового введення 2- 4 мл 0,1% розчину метацину чи 1 мл 0,1% атропСЦну сульфату в поСФднаннСЦ з парентеральним введенням 10-20 мл 10% розчину новокаiну;
в)прийманням (пСЦд язик) 2-3 таблеток аерону (РЖ.С. Петрова, 1979).
ПСЦсля цього дванадцятипалу кишку дослСЦджують за допомогою зонда або без нього.
При проведеннСЦ зондовоi дуоденографСЦi хворий, лежачи на правому боцСЦ, маСФ проковтнути зонд з "оливою". По досягненнСЦ нею низхСЦдного вСЦддСЦлу треба ввести 200-250 мл контрастноi речовини. ДослСЦдження проводять в рСЦзних проекцСЦях, а також в умовах пСЦдвСЦйного контрастування (пСЦсля введення 200-250 см3 повСЦтря). Виконують знСЦмки для фСЦксування рельСФфу слизовоi оболонки, положення, контурСЦв кишки, а також великого дуоденального сосочка.
При беззондовСЦй дуоденографСЦi через 20 хв пСЦсля проведення гСЦпотонСЦi починають дослСЦдження дванадцятипалоi кишки в рСЦзних проекцСЦях СЦз введенням газоутворюючоi сумСЦшСЦ. ВсСЦ змСЦни фСЦксують на серСЦi рентгенограм.
Таке обстеження допомагаСФ у дСЦагностицСЦ захворювань пСЦдшлунковоi залози, жовчного мСЦхура, великого дуоденального сосочка та дванадцятипалоi кишки.
УсСЦ методики рентгенологСЦчного дослСЦдження брижовоi частини тонкоi кишки розподСЦляють на 3 групи:
До 1-i групи належить класична методика дослСЦдження, коли вся контрастна маса приймаСФться перорально СЦ через кожнСЦ 30 хв. на знСЦмках фСЦксуСФться стан пасажу.
До 2-i групи вСЦдносять ряд методик, за допомогою яких досягають послСЦдовного контрастування або прискорення пасажу. Pansdorf (1927), Weintraub, Williams (1949) запропонували фракцСЦйне заповнення тонкоi кишки льодяною контрастною речовиною, яку рекомендуСФться запити водою такоi ж температури, що призводить до 30-хвилинного прискорення пасажу. Golden в 1945 р. рекомендував фракцСЦйний прийом контрастноi речовини, приготовленоi на фСЦзСЦологСЦчному розчинСЦ. Прискорення пасажу досягаСФться додаванням сорбСЦту та соняшниковоi олСЦi. Ця група методик дозволяСФ вивчити прохСЦднСЦсть тонкоi кишки, а деякСЦ - СЦ структуру ii слизовоi оболонки. Але додавання сорбСЦту та соняшниковоi олСЦi спотворюСФ зображення рельСФфу.
До третьоi групи можна вСЦднести методику дослСЦдження тонкоi кишки зСЦ снСЦданком, яка дозволяСФ оцСЦнити гастроСЦлеальний рефлекс. Рефлекторний звязок пСЦлоруса з СЦлеоцекальним клапаном, який вивчали РЖ.РЖ. Греков, РЖ.М. Джаксон, зумовлюСФ функцСЦональний звязок пСЦлоричного сфСЦнктера та БаугСЦнСЦСФвоi заслСЦнки.
РентгенографСЦчне дослСЦдження продовжуСФться до заповнення слСЦпоi кишки, пСЦсля чого хворий зiдаСФ снСЦданок. Через 30 хв роблять рентгенограму.
Четверту групу складають методики з контрастуванням тонкоi кишки через зонд в умовах штучноi гСЦпотонСЦi. ЦСЦ методики використовують рСЦдко через складнСЦсть виконання.
Для вивчення тонкоi кишки застосовують вСЦдемагнСЦтний запис, серСЦйну широкоформатну флюорографСЦю, КТ, УЗД.
Всмоктування в тонкСЦй кишцСЦ вивчають за допомогою радСЦонуклСЦдних методик.
Всмоктування нейтрального жиру СЦ жирноi кислоти оцСЦнюють пСЦсля прийому мСЦчених РЖ-триолеат-глСЦцерин