Причини та наслідки югославської кризи
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
топада 1998 року в Україні з офіційним візитом перебував Премєр-міністр Республіки Словенія Я. Дрновшек. Він зустрівся з Президентом України Л. Кучмою.
30 31 березня 1999 року відбувся офіційний візит у республіку Словенія Президента України Л. Кучми. В ході візиту проведено переговори з Президентом Республіки Словенія М. Кучаном. Візит надав нового імпульсу розбудові політичних, торговельно-економічних та гуманітарних взаємин України й Словенії.
На сьогодні договірно-правова база двосторонніх українсько-словенських відносин налічує 8 міжурядових та міжвідомчих угод і протоколів.
Хорватія
5 грудня 1991 року Сабор Республіки Хорватія визнав державну незалежність України, а Україна першою з країн-членів ООН 11 грудня цього ж року визнала державну незалежність Хорватії. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 18 лютого 1992 року.
У травні 1991 року в Україні з офіційним візитом перебував Голова Парламенту Республіки Хорватія ф. Туджман. У ході візиту підписано міжурядову Угоду про торговельно-економічні відносини і науково-технічне співробітництво.
26 січня 1994 року відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України А. Зленка до Хорватії. 69 вересня 1996 року Україну з офіційним візитом відвідав Міністр закордонних справ Хорватії М. Гранич. Під час візиту парафовано широкомасштабний Договір про дружбу і співробітництво.
45 червня 1997 року відбувся офіційний візит Міністра закордонних справ України Г. Удовенка до Хорватії. 20 листопада 1998 року під час перебування української делегації на зустрічі глав урядів країн ЦЄІ в Загребі Премєр-міністр України В. Пустовойтенко і Премєр-міністр Республіки Хорватія 3. Матеша обговорили питання двостороннього співробітництва.
19 лютого 2000 року делегація України на чолі з Міністром закордонних справ України Б. Тарасюком взяла участь в інавгурації новообраного Президента Хорватії С. Месіча.
29 квітня 2000 року в рамках неформального саміту Президентів країн Центральної Європи у Секешфехерварі (Угорщина) відбулася зустріч Президента України Л. Кучми Президентом Хорватії С. Месічем.
2930 червня 2000 року в Україні з робочим візитом перебував Голова Державного Сабору Хорватії 3. Томчіч, який взяв участь в українсько-хорватському бізнес-форумі.
Позиції України і Хорватії в питаннях щодо інтеграції до європейського економічного та політичного простору, побудови загальної безпеки в регіоні мають багато спільного. Прикладом співробітництва двох країн на міжнародній арені можуть стати спільні дії в рамках Центральноєвропейської Ініціативи, підтримка, яку надала Україна Хорватії під час її вступу до Дунайської Комісії, а також підтримка хорватською стороною кандидатури України на посаду Голови 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.
Югославія
Після розпаду СФРЮ і утворення в квітні 1992 року Союзної Республіки Югославія Україна не визнала нову державу, зважаючи на події на Балканах та введення санкцій Ради Безпеки ООН протії СРЮ. З огляду на це протягом 1992 1993 років між Україною і СРЮ підтримувались лише консульські відносини.
У березні 1994 року югославська сторона звернулась до України з пропозицією встановити дипломатичні відносини на рівні посольств, що й було зроблено 15 квітня 1994 року.
2425 січня 1996 року з офіційним візитом у Белграді перебувала урядова делегація України на чолі з Міністром закордонних справ України Г. Удовенком. В економічному аспекті робота української делегації в Белграді здійснювалася по декількох напрямках. Основним питанням стало відновлення розірваних економічних звязків на новому рівні. Тобто мова йшла не стільки про поновлення поставок, скажемо, металу або якоїсь сировини, хоча й ці питання досить важливі. На зустрічі із президентом Сербії Слободаном Милошевичем обговорювалася необхідність взаємного інвестування економік шляхом створення спільних підприємств. Ціль - максимально використати досвід і можливості один одного в проникненні на ринки третіх країн. Україна має більше можливостей і знання ринків СНД, Югославія, у свою чергу, успішно співпрацює з європейськими країнами. Вироблена спільно продукція має більше шансів потрапити туди, ніж чисто українська - у Європу й чисто югославська - у СНД.
Значне місце в переговорах між Україною і Югославією займали перспективи участі України в післявоєнному відновленні зруйнованої інфраструктури Боснії й Герцеговини. Україна, про що неодноразово заявляли її керівники, розглядала можливість такої участі як компенсацію за втрати, понесені від дотримання режиму санкцій. До того ж, у свій час саме українськими фахівцями були побудовано багато обєктів інфраструктури в СФРЮ: мости, тунелі, лінії електропередач. Підтримка Белграда, особливо для провадження робіт на території боснійської Республіки Сербської, може виявитися зовсім незайвою.
На переговорах обговорювалася також ідея створення митного союзу балканських країн. У випадку підключення до нього України, як найближчого сусіда, можуть відкритися якісно нові можливості для взаємодії її економіки з економікою регіону.
Окремою темою в переговорних процесах стала нормалізація судноплавства по Дунаю. Під час дії санкцій Югославія в однобічному порядку ввела збори за транзитний прохід судів по Дунаю. Це привело до того, що, заробивши за ці роки на транзитних перевезеннях 6 мільйонів доларів, пароплавство сплатило 18 мільйонів мит. Однак була досягнута домовленість про те, що всі перешкоди волі судноплавств