Анатомо-фiзiологiчнi особливостi дихальноi та травноi систем в дiтей
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
2-21 млВiльна соляна кислота0,8-4,5 мл4-10 млрН1,5-3,01,0-2,0Пепсин2-8 од.16-33 од.Лабфермент32 од.256-512 од.Лiпаза4,2-10,2 од.0-40 од.
Особливостi кишковоi мiкрофлори в дiтей
Нормальна кишкова мiкрофлора виконуi такi головнi функцii: захисну, iмунну, метаболiчну, сприяi остаточному перетравленню iжi, синтезу вiтамiнiв i ферментiв тощо. Склад ii залежить (вiд вiку дитини та виду вигодовування. У новонародженого кишки стерильнi, але вже на 1-шу добу життя вони заселяються кишковою Паличкою, ентерококом, дрiжджовою флорою, рiдше стрептококом. При природному вигодовуваннi в кишках переважають В. bifidus, Ш, laktis aerogenes, при штучному - В. colli.
Порушення нормального стану кишкового мiкробiоценозу призводить до розвитку кишкового дисбактерiозу, який вважають граничним станом iнфекцiйного процесу. Ступiнь дисбактерiозу оцiнюють за спiввiдношенням кiлькостi ешерихiй та умовно-патогенних мiкробiв. При дисбактерiозi легкого ступеня умовно-патогеннi мiкроби становлять 25 % , при помiрному - 50 % , при тяжкому - 75 %, при дуже тяжкому -- 100 % .
* Доскин В А., Келлер X., Мураенко М.Н., Тонкова-Ямпольская P.M. Mopфо-функциональные константи детского организма: Справочник. - М: Медицина, 1997.
Основнi методи дослiдження травноi системи
Фракцiйне дослiдження шлунка виконують вранцi, пiсля 12-14-годинного голодування. Базальний секрет оцiнюють за сумою 4 порцiй Шлункового секрету, одержаних кожнi 15 хв. Вiн вiдображаi стан дiяльностi залозистого апарату шлунка та його регуляцii. Пiсля введення подразника (7 % вiдвар капусти, мясний бульйон, частiше 0,1 % розчин гiстамiну iз розрахунку 0,01 мг на 1 кг маси тiла дитини парентерально) через 25 хв одержують вмiст шлунка, за кiлькiстю якого оцiнюють його евакуаторну функцiю. Потiм протягом години кожнi 15 хв. вiдсмоктують шприцом вмiст шлунка, який у сукупностi i показником так званоi стимульованоi, або послiдовноi, секрецii. Визначення абсолютноi кiлькостi соляноi кислоти за одиницю часу (дебiт соляноi кислоти) i бiльш обiктивним показником кислотоутворювальнi функцii шлунка порiвняно з титрацiйними одиницями. У здорових дiтей шкiльного вiку кiлькiсть шлункового вмiсту натще становить 0-30 мл, кiлькiсть базального секрету - ЗО-100 мл, послiдовного - 40-110 мл. Дебiт-година вiльноi кислоти в базальному секретi становить 0,55-2,74 ммоль (20-100 мг), у послiдовному - 1-4,93 ммоль (40-180 мг).
Поряд з титруванням вилученого шлункового вмiсту використовують iнтрагастральну рН-метрiю, яку виконують зондом з датчиком рН або радiокапсулою з рН-радiометричною системою.
Ультразвукове дослiдження в будь-якому вiцi даi змогу визначити розмiри та структуру печiнки, жовчного мiхура, пiдшлунковоi залози, селезiнки. Його використовують для виявлення запальних процесiв, наявностi солей i каменiв у жовчному мiхурi, дискiнезii жовчного мiхура. Метод iнформативний, не завдаi дитинi неприiмних вiдчуттiв.
Езофагогастродуоденоскопiя даi можливiсть визначити характер 1 локалiзацiю патологiчного процесу стравоходу, шлунка i дванадцятипалоi кишки. Можна поiднувати з бiопсiiю i мiкроскопiчним дослiдженням слизовоi оболонки. Використовують спецiальну пiдготовку, iнколи наркоз.
Методика дослiдження травноi системи дитини
При дослiдженнi системи травлення в дитини треба звернути особливу увагу на такi моменти:
1. Збираючи анамнез, необхiдно зясувати спадковiсть щодо захворювань травноi системи, перинатальний анамнез (гестоз, загроза переривання вагiтностi, захворювання вагiтноi та новонародженого та iй.), особливостi вигодовування дитини (природне, штучне, змiшане, Вiдгодовування, режим), наявнiсть диспепсичних явищ (зригування, блювання, бiль у животi, стан апетиту, частота i характер випорожнень).
- Оглядаючи дитину, потрiбно звернути увагу на стан язика (сухий, iз нальотом, малиновий, географiчний, великий), слизовоi оболонки рота (блiда, наявнiсть енантеми, крововиливiв, плям Фiлатова), зубiв, мигдаликiв; на колiр шкiри, розмiр живота, його форму, перистальтику, стан пупка (мокнучий, гнiйнi видiлення), стан ануса (зяяння).
- Проводячи поверхневу пальпацiю, треба визначити напруження, тонус мязiв передньоi черевноi стiнки (знижений або пiдвищений), больовi зони Захарiна-Геда (холедоходуоденальну, епiгастральну, зону Шоффара, панкреатичну, апендикулярну, сигмальну), симптом Щоткiна-Блюмберга.
- Проводячи глибоку пальпацiю за методикою Образцова-Стра-жеска, визначають особливостi органiв черевноi порожнини (кишечнику, печiнки, жовчного мiхура, селезiнки, пiдшлунковоi залози, мезентерiальних лiмфатичних вузлiв). Для виявлення патологii органiв черевноi порожнини потрiбно визначати деякi больовi точки та симптоми. При ураженнi печiнки та жовчного мiхура - точку та симптом Кера, симптоми Лепiне, Ортнера, Георгiiвського-Мюсi, Мерфi. При ураженнi шлунка або дванадцятипалоi кишки - симптоми Менделя, точки Боаса та Опенховського. При ураженнi пiдшлунковоi залози - точки та симптом Мейо-Робсона, точки Дежардена. При ураженнi нирок - симптом Пастернацького, при перитонiтi - симптом Щоткiна-Блюмберга.
- За допомогою перкусii визначають наявнiсть рiдини в черевнiй порожнинi; розмiр печiнки за Курловим (11x9x7 см) у дiтей з 5-7-рiчного вiку; розмiр селезiнки (у вiцi 1 року - 4 х 4 см, 2-3 рокiв - 5 х 5 см, 6-7 рокiв - 6x6 см, згодом, дорослих - 6x7 см). У дiтей молодшого вiку визначають розмiщення верхньоi межi печiнки (V- VI ребро) i пальпаторно мiiе розташування нижнього краю (до 5-7-рiчного вiку - на 1-2 см нижче вiд ребровоi дуги).