Анатомо-фiзiологiчнi особливостi дихальноi та травноi систем в дiтей
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Хвилинний обiм дихання збiльшений, а хвилинна вентиляцiя легень i резерв дихання зменшенi.
II ступiнь - у станi спокою спостерiгаiться помiрна задишка (частота дихання збiльшена на 25 %), тахiкардiя, блiдiсть шкiри, перi оральний цiаноз. Збiльшуiться спiввiдношення мiж пульсом i диханням за рахунок почастiшання останнього, розвиваiться тенденцiя до пiдвищення артерiального тиску й ацидозу (рН 7,3), збiльшення хвилинноi вентиляцii легень та хвилинного обiму дихання, р02 - 70- 90 мм рт. ст.
III ступiнь - дихання поверхневе, рiзко прискорене (бiльше нiж на 50 %), цiаноз iз землистим вiдтiнком, липкий пiт, артерiальний тиск зменшуiться, резерв дихання знижуiться до 0. Хвилинний обiм дихання зменшуiться, рО зменшуiться до 70 мм рт. ст., метаболiчний ацидоз (рН нижче нiж 7,3), можлива гiперкапнiя (рС02 70-80 мм рт. ст.). У разi подачi кисню стан хворого полiпшуiться незначно.
IV ступiнь - гiпоксемiчна кома. Свiдомiсть вiдсутня, дихання аритмiчне, перiодичне, поверхневе. Акроцiаноз, набухання шийних вен, артерiальна гiпотензiя, р02 менше нiж 50 мм рт. ст., рС02 бiльше нiж 100 мм рт. ст., рН - 7,15 i нижче. РЖнгаляцiя кисню не спричинюi полiпшення, а iнколи зумовлюi погiршення загального стану.
Анатомо-фiзiологiчнi особливостi травноi системи в дiтей
Методика дослiдження. Семiотика уражень етапом адаптацii новонародженоi дитини; воно дозволяi вирiшити протирiччя мiж дуже великими потребами швидко зростаючого органiзму та низьким ступенем функцiонального розвитку апарату дистантного травлення.
Усi вiддiли травноi системи в немовлят пристосованi до природного вигодовування молоком матерi. Ротова порожнина в дитини на 1-му роцi життя вiдносно мала, язик вiдносно великий, пiднебiння сплощене. Добре вираженi жировi тiла щiк, валикоподiбнi стовщення на яснах, поперечнi складки на слизовiй оболонцi губ, якi також мають велике значення для акту ссання. Слизова оболонка ротовоi порожнини сухувата, багата на кровоноснi судини, дуже уразлива. Секрецiю слини забезпечують пiднижньо-щелепнi, пiдязикова, привушна i численнi дрiбнi залози. У першi 3 мiс життя секрецiя слини незначна, однак пiд ii впливом у ротовiй порожнинi вже починаiться перетравлення вуглеводiв i згортання казеiну молока. Стравохiд маi лiйкоподiбну форму, довжина його дорiвнюi половинi довжини тулуба новонародженого (10 см); у пiдлiткiв досягаi 25 см. Шлунок у новонародженоi дитини круглий, iмкiсть його 30-35 мл, у вiцi 7-11 рокiв шлунок схожий за формою на шлунок дорослого, iмкiсть його зростаi до 1020 мл. Рухова функцiя шлунка складаiться з перистальтичних рухiв i перiодичних змикань i розмикань воротаря. Кислотнiсть i ферментативна активнiсть залоз шлунка низька, але 1/3 жиру (емульгованого молочною лiпазою) гiдролiзуiться в шлунку пiд дiiю шлунковоi лiпази. У шлунку частково гiдролiзуiться бiлок переважно за рахунок таких протеолiтичних ферментiв, як хiмозин (ренiн, лабфермент, сичуговий фермент), гастриксин; всмоктуiться незначна кiлькiсть солi, води, глюкози. Гiстологiчна диференцiацiя шлунка триваi до кiнця 2-го року життя.
Пiдшлункова залоза i головною залозою травного тракту, ii секрецiя особливо швидко зростаi пiсля введення пiдгодовування (прикорму) i досягаi рiвня дорослоi людини у вiцi 5 рокiв. Головнi ферменти пiдшлункового соку: трипсин, хiмотрипсин, дiастаза, амiлаза, лiпаза, фоiолiпаза, iнкреторний iнсулiн.
Печiнка новонародженого маi вiдносно бiльшi розмiри, становить 4-4,4 % маси тiла, добре васкуляризована, маi не досить розвинену сполучну тканину i погано розмежованi часточки, функцiонально незрiла. Добре проявляiться функцiя глiкогенутворення i недостатньо - дезiнтоксикацiйна. Печiнка бере участь у процесах травлення, кровотворення, кровообiгу та обмiну речовин. Жовч у першi мiсяцi життя дитини утворюiться в невеликiй кiлькостi, мiстить небагато жовчних кислот (що iнколи призводить у новонароджених до стеатореi), багато води, муцину, пiгментiв; у новонароджених також багато сечовини. Вона також мiстить бiльше таурохолевоi кислоти, нiж глiко-холевоi, що посилюi ii бактерициднi властивостi, стимулюi секрецiю пiдшлунковоi залози, посилюi перистальтику товстоi кишки.
Кишки дитини грудного вiку вiдносно довшi, нiж дорослого, вони н в разiв бiльшi за довжину ii тiла. Слизова оболонка кишок нiжна, багата на ворсинки, кровоноснi судини, клiтиннi елементи. Лiмфатичнi вузлики добре розвиненi. Слiпа кишка i червоподiбний вiдросток рухомi, низхiдний вiддiл товстоi кишки довший, нiж висхiдний. Пряма кишка вiдносно довга, маi слабко фiксованi слизову i пiдсливову оболонки. Кишки дитини виконують травну, рухову i всмоктувальну функцii. Кишковий сiк менш активний, порiвняно з соком дорослоi людини, вiн маi слабкокислу або нейтральну реакцiю, згодом - лужну. Мiстить ферменти ентерокiназу, лужну фоiатазу, амiлазу, лактазу, мальтазу, iнвертазу, згодом - лiпазу. Продукти гiдролiзу, якi утворюються внаслiдок порожнинного (дистантного) та мембранного (пристiнкового) травлення, всмоктуються всiма вiддiлами Тонкоi кишки, на вiдмiну вiд дорослих. Велике значення в дитячому iiцi маi внутрiшньоклiтинне травлення з легким переходом лакто-глобулiнiв молока в незмiненому станi в кров. У товстiй кишцi всмоктуiться вода, формуються каловi маси, вiдбуваiться секрецiя слизу. Особливiстю кишок у дiтей i вiдносно слабка, але довга брижа, що отворюi сприятливi умови для розвитку iнвагiнацii.
Склад шлункового соку в дiтей грудного вiку
Показники1 мiс1 рiкЗагальна кислотнiсть3,6-10 мл1