Анатомо-фiзiологiчнi особливостi дихальноi та травноi систем в дiтей
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?на. Недорозвинення еластичного каркасу призводить до Виникнення емфiземи та ателектазiв. Схильнiсть до ателектазiв виникаi також внаслiдок дефiциту сурфактанту - плiвки, яка регулюi поверхневий альвеолярний натяг i стабiлiзуi обiм термiнальних повiтроносних просторiв, тобто альвеол. Синтезуiться сурфактант альвеолоцитами II типу i зявляiться у плода масою не менше НРЖЖ 500-1000 г. Чим менший гестацiйний вiк дитини, тим бiльший дефiцит сурфактанту. Саме дефiцит сурфактанту лежить в основi недостатнього розправлення легень у недоношених дiтей та виникнення респiраторного дистрес-синдрому.
Основнi функцiональнi фiзiологiчнi особливостi органiв дихання в дiтей такi. Дихання в дiтей часте (що компенсуi малий обiм дихання) i поверхневе. Частота тим бiльша, чим молодша дитина (фiзiологiчна задишка). Новонароджений дихаi 40-50 разiв за 1 хв, дитина у вiцi 1 року - 35-30 разiв за 1 хв, 3 рокiв - 30-25 разiв за 1 хв, 7 рокiв - 20-25 разiв за 1 хв, у 12 рокiв - 18-20 разiв за 1 хв, дорослi - 12-14 разiв за 1 хв. Прискорення чи уповiльнення дихання констатують при вiдхиленнях частоти дихання вiд середнiх показникiв на ЗО-40 % i бiльше. У новонароджених дихання неритмiчне з короткими зупинками (апное). Переважаi дiафрагмальний тип дихання, з 1-2-рiчного вiку вiн змiшаний, з 7-8-рiчного - у дiвчаток - грудний, у хлопчикiв - черевний. Дихальний обiм легень тим менший, чим молодша дитина. Хвилинний обiм дихання також з вiком збiльшуiться. Однак цей показник вiдносно маси тiла в немовлят у 2- З рази бiльший, нiж у дорослих. Життiва iмкiсть легень у дiтей значно нижча, нiж у дорослих. Газообмiн у дiтей бiльш iнтенсивний завдяки багатiй васкуляризацii легень, великiй швидкостi кровообiгу, високим дифузiйним можливостям.
Методика дослiдження органiв дихання в дiтей
Пiд час дослiдження органiв дихання в дитини треба звернути особливу увагу на такi моменти:
- Збираючи анамнез - на початок захворювання, появу перших патологiчних симптомiв, iх розвиток та послiдовнiсть (нежить, задишка, кашель, видiлення мокротиння, загальна слабкiсть, бiль у горлi та в груднiй клiтцi, пiдвищення температури тiла, млявiсть, зниження апетиту, головний бiль та iн.), провести деталiзацiю скарг, оцiнити анамнез захворювання та життя.
- Пiд час огляду - оцiнити положення хвороi дитини, стан шкiри та зiва, наявнiсть цiанозу, форму грудноi клiтки (дiжкоподiбна, сплощення однiii половини, згладженiсть мiжребрових промiжкiв тощо), дихання (тип, частоту, ритм, глибину), наявнiсть i характер задишки (iнспiраторна, експiраторна, змiшана), голос (осиплий, хриплий, гугнявий, афонiя), кашель (характер, патогномонiчнiсть, його частота, глибина, ритм, у який час доби переважаi та iн.).
- Пiд час пальпацii - на болючiсть при ii проведеннi, характер голосового тремтiння, деформацii грудноi клiтки, симетричнiсть товщини шкiрноi складки, набряк i вибухання мiжребрових промiжкiв, наявнiсть шуму тертя плеври.
Пiд час перкусii - на характер легеневого звуку та його змiни (вкорочення, притуплення, абсолютна тупiсть, тимпанiт, коробковий), наявнiсть патологiчних симптомiв (Кораньi, чашi Фiлософова, Аркавiна, Фiлатова, Маслова, лiнii Еллiса-Дамуазо-Соколова, трикутникiв Гарлянда, Грокко-Раухфуса), змiни меж легень.
б. Пiд час аускультацii - на вид дихання (везикулярне, пуерильне, бронхiальне), появу патологiчних типiв дихання (жорстке, ослаблене, бронхiальне, амфоричне, сакадоване), на наявнiсть i характер додаткових патологiчних шумiв (хрипи, крепiтацiя, шум тертя плеври, бронхофонiя).
6. За даними додаткових методiв дослiдження - оцiнити клiнiчнi, бiохiмiчнi, бактерiологiчнi, iмунологiчнi, цитологiчнi данi дослiдження кровi, мокротиння, плевральноi рiдини, результати рентгенографii, спiрографii, пiкфлоуметрii, бронхоскопii та бронхографii, компютерноi та магнiтно-резонансноi томографii.
Семiотика уражень дихальноi системи в дiтей
Гострi респiраторнi вiруснi iнфекцii (ГРВРЖ) - це група захворювань верхнiх i середнiх дихальних шляхiв вiрусноi етiологii. Найчастiше захворювання спричинюють вiруси грипу, парагрипу, адено- та риновiруси, вiруси ECHO. Клiнiчно ГРВРЖ проявляються ринiтом, фарингiтом, ларингiтом, бронхiтом. Як правило, всi вони супроводжуються характерними тiльки для них та загальними симптомами (головний бiль, загальна слабкiсть, пiдвищення температури тiла, змiна апетиту тощо).
Гострий ринiт - запалення слизовоi оболонки носа. Проявляiться Чханням, утрудненням носового дихання, видiленнями з носа.
Гострий фарингiт - запалення слизовоi оболонки ротоглотки. Проявляiться першiнням у горлi, покашлюванням, болем пiд час ковтання, гiперемiiю слизовоi оболонки зiва, збiльшенням фолiкулiв на вхiднiй стiнцi ротоглотки (симптом брукiвки).
Гострий ларингiт - запалення слизовоi оболонки гортанi. У дiтей раннього вiку супроводжуiться стенозом просвiту гортанi й проявляiться симптомами, характерними для гострого стенозуючого ларинготрахеiту (несправжнього крупу): гавкаючим кашлем, осиплим голосом, у тяжких випадках - афонiiю, iнспiраторною задишкою, такiкардiiю, збудженням, вираженою iнтоксикацiiю.
Гострий бронхiт - це запалення слизовоi оболонки бронхiв будь-якого калiбру. Залежно вiд локалiзацii запального процесу та клiнiчних ознак гострий бронхiт подiляють на три види: