Аналіз структури джерел коштів та єфективності їх використання
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
ання поточної господарської діяльності. Від того, який капітал має субєкт господарювання, наскільки доцільно він трансформується в основні і оборотні фонди, залежить фінансове благополуччя підприємства і результати його діяльності. Тому аналіз наявності капіталу, джерел його формування і розміщення має велике значення.
Фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок власного і позикового капіталу. Оскільки питання аналізу джерел формування капіталу тісно повязані з поняттям фінансування, потрібно розглянути його види і ознаки їх класифікації.
Види фінансування класифікуються за такими основними ознаками:
- форма капіталу, що залучається;
- походження капіталу;
- правовий стан власників капіталу (форма власності). За формою капіталу, що залучається, виділяють:
- грошові кошти;
- майнові внески.
За походженням капіталу фінансування поділяється на:
- те, що здійснюється за рахунок внутрішніх джерел;
- фінансування за рахунок зовнішніх джерел.
За правовим станом власників капіталу виділяють фінансування за рахунок капіталу:
- власного;
- залученого.
Основними задачами аналізу джерел фінансування капіталу підприємства є вивчення та оцінка таких факторів:
- зміни, що відбулися у структурі всіх джерел коштів, і зокрема у структурі власного і позикового капіталу, у наявності власних оборотних коштів і їх частки у сумі власних коштів і у матеріальних оборотних коштах на кінець звітного періоду у порівнянні з початком;
- раціональність формування структури джерел коштів;
- ціна джерел коштів;
- показники, що характеризують ринкову і фінансову стійкість підприємства. [23]
Інформація про розмір власних джерел коштів відображається в 1 розділі пасиву балансу, а дані про позикові засоби короткострокові і довгострокові зобовязання відповідно в III і IV розділах форми № 1. Крім того, в аналізі використовуються також форми № 2, 3, 4 та бізнес-план.
1.2 Аналіз динаміки складу та структури джерел формування коштів
Аналіз динаміки складу джерел фінансування проводиться методом порівняння.
Для аналізу зміни структури джерел фінансових ресурсів визначають питому вагу власних і позикових коштів у загальній їх сумі на початок і кінець звітного періоду, отримані результати порівнюємо. Результати аналізу структури джерел фінансових ресурсів повинні показати, на якому переважно капіталі працює підприємство власному або позиковому, чи мається у сформованій структурі ризик для факторів, або ця структура сприятлива для ефективного використання капіталу.
Оцінка змін, що відбулися в структурі капіталу, може бути різною з позиції інвесторів і з позиції підприємств. Так для інвесторів, зокрема банків, більш надійною є ситуація, коли частка власного капіталу у клієнтів вища, тому що це виключає фінансовий ризик.
Але, як показує практика, ефективність використання позикового капіталу більша, ніж ефективність використання власного. Це пояснюється рядом причин:
- для того, щоб взяти позикові кошти, позичальник обовязково повинен змістовно обґрунтувати мету. Таким чином, позикові кошти беруться з визначеною метою і сам момент отримання позикових коштів означає, що позичальник (господарюючий субєкт) добре продумав це питання і впевнений у досягненні своєї мети та у поверненні боргу;
- позикові кошти беруться під певний процент, тому у позичальника ще більше підвищується відповідальність перед кредиторами за повернення боргу;
- якщо кредитором виступає банк, то він постійно контролює витрачення позикових коштів на визначену мету і хід роботи господарюючого субєкта щодо виконання поставленої мети;
- юридичне оформлення документів про надання позикових коштів означає юридичну відповідальність; надання цих коштів на певний термін означає повернення їх у встановлений строк;
- у разі недосягнення поставленої мети господарюючий субєкт може просто проїсти свій власний капітал і нічим не ризикувати, крім того, що стане біднішим. У випадку недосягнення поставленої мети за рахунок проїдання позикових коштів власник може стати банкрутом і навіть втратити свої особисті заощадження, квартиру, автомобіль тощо.
Та в окремих конкретних випадках, залежно від ситуації, що склалася, може бути вигідним використовувати більше власний капітал, менше залучати позикові кошти і мати менший фінансовий ризик. А може бути більш ефективним застосування позикового капіталу і отримання більш високих доходів, але з більшим фінансовим ризиком.
Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Опрацювання правильної фінансової політики допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності. У звязку з цим проводиться оцінювання структури джерел фінансових ресурсів, пасиву балансу, що характеризується наступними показниками:
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) (Кфн):
, (1.1)
де ВК власний капітал;
ВБ валюта балансу.
Для підприємств, що працюють в умовах розвинутих ринкових відносин, нормальним є коефіцієнт, рівний 60% (ризик кредиторів зводиться до мінімуму).
Коефіцієнт фінансової стійкості. (Кфс):
, (1.2)
де ДПК- довгострокові позикові кошти;
ВПК використані позикові кошти
Він показує питому вагу у загальній вартості майна усіх джерел коштів, що підприєм