Аналiз рибоохоронних заходiв в ставовому господарствi Уляновського районного товариства мисливцiв та рибалок Кiровоградськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
риродна iжа складаiться з комах, ракоподiбних, дрiбноi риби, рiзних бентичних органiзмiв.
Канальний сом як крупна швидкоростуча риба у природних водоймах досягаi 40кг. Щодо умов рибних господарств Украiни, то вони зумовлюють середню масу цьоголiток - 10-30 г, дволiткiв - 200-500 г, трилiткiв - 500-1000 г.
Даний вид характеризуiться весняно-лiтнiм нерестом при оптимальнiй температурi - 22-27 С, тривалiсть нересту - до 6 годин. Як нерестовi субстрати канальний сом використовуi нори, заглиблення, корiння дерев. Плодючiсть вiд 4 до 70 тис. шт. iкринок. Самцi активно охороняють iкру й iнтенсивно аерують воду рухами плавцiв, тiла i вусикiв.
РЖкра у канального сома клейка, свiтло-оранжевого кольору. За температури води 30С викльов вiдбуваiться через 120 годин.
Ставовий метод розведення найпростiший i досить поширений. Найбiльш успiшне вирощування канального сома можливе за тривалостi перiоду з температурою води понад 22С не менше 4 мiсяцiв.
РЖз практики ставового методу вiдомо, що оптимальним утриманням канального сома i за щiльностi вiд 250 до 7000 штук на 1 га. Вiн споживаi смiтних риб, корми тваринного та рослинного походження, якими його пiдгодовують.
4.9 Щука звичайна
Хижа теплолюбна прiсноводна риба. Вiддаi перевагу водотокам з уповiльненою течiiю, заплавним водоймам озерного типу. Статевоi зрiлостi досягаi на третьому-четвертому роцi життя.
Росте щука швидко, особливо у першi роки життя до настання статевоi зрiлостi. В озерах, рiчках часто зустрiчаються цьоголiтки масою до 100г, дволiтки - до 1кг, трилiтки - до 1,5 - 2кг.
Цiннiсть щуки як обiкта ставовоi культури полягаi не лише в тому, що вона даi смачне мясо, а й у тому, що вона як бiологiчний мелiоратор пiдвищуi рибопродуктивнiсть по коропу, карасю та iнших рибах, яких розводять за рахунок знищення iх конкурентiв у живленнi. Одержуваний при цьому прирiст нерiдко буваi вищим вiд приросту самоi щуки.
Нерест у щуки вiдбуваiться при температурi води 3 - 6С, iкру вiдкладаi на минулорiчному вiдмерлу рослиннiсть. Плодючiсть варiюi у значних межах (17,5 - 215тис. iкринок), що зумовлено вiком i розмiрами самок, у найбiльших особин вона досягаi 1млн. iкринок.
У процесi нересту плiдники утворюють численнi групи, до складу яких входить 1 самка i 2 - 8 самцi, якi звичайно дрiбнiшi вiд самок.
Вiдкладена на глибинi 0,5 - 1м i заплiднена iкра спочатку крiпиться до субстрату, а згодом випадаi на дно, де й вiдбуваiться ембрiональний розвиток при низькiй температурi i високому вмiсту кисню. Ембрiогенез залежно вiд температури води триваi 8 - 14 дiб.
Личинки щуки при довжинi 12 - 15мм споживають личинок iнших видiв риб або личинок свого виду пiзнiшого нересту, хоча в цей час у водi достатньо личинок комах. На хижий спосiб життя молодь щуки переходить при довжинi тiла 5см.
Виживанiсть цьогорiчок щуки залежить вiд вiку посаджених малькiв i становить близько 50%. Щука веде осiдлий спосiб життя, великих перемiщень у пошуках корму не здiйснюi, чим i пояснюiться рiзна маса цьогорiчок у ставах.
У рибгоспах, якi не мають власного маточного стада щуки для розведення, бажано брати щуку з природних водойм у вiцi 3 - 4 рокiв. Пiд час перемiщень щуки в рiзнi водойми варто враховувати ii значну стiйкiсть до змiни певних умов водойм. Вона витримуi зниження вмiсту розчиненого у водi кисню до 1,5мг/л i досить добре пiдвищення температури води до 28С. Молодь може iснувати у водi з пiдвищеною мiнералiзацiiю (до 3 - 4тА°), а старшi вiковi групи - до 8тА°.
4.10 Окунь рiчковий
Тiло цього, значно поширеного в Украiнi хижака, вкрите дрiбною ктеноiдною лускою. Забарвлення зеленувато-жовте, з бокiв маi 5 - 9 чорних поперечних смуг. Перший спинний плавець сiрий, другий - зеленувато-жовтий, груднi плавцi жовтi, а черевнi, анальнi та хвостовi - червонi.
Поширений в прiсноводних водоймах: озерах, водосховищах, рiчках та ставах. Нереститься в березнi - травнi при температурi води 7 - 8С. Статевозрiлим стаi на 3 - 5-му роцi життя. До нерестового субстрату вiн не вимогливий i яйцекладку розмiщуi на минулорiчнiй рослинностi або затоплених кущах. Плодючiсть - вiд 12 до 300тис. iкринок. Личинки живляться зоопланктоном. Дрiбна доросла риба живиться личинками хiрономiд та iншими безхребетними тваринами. На нерестилищах окунь живиться iкрою iнших риб.
Окунь не вимогливий до умов розмноження, живлення, гiдрохiмiчному режиму, тому вiн заселяi практично будь-якi водойми i найчастiше зустрiчаiться серед iхтiофауни Украiни. Маi мiiеве промислове значення: в малих озерах даi до 50% вилову. Багато окуня виловлюють рибалки-аматори.
В ставах, озерних господарствах i небажаним тому, що конкуруi з бiльш цiнною рибою в живленнi, а також знищуi iх молодь. Мясо смачне, але костисте.
4.11 Рак рiчковий (широкопалий)
Найкрупнiший iз ракоподiбних в РДвропi, цiнний своiм господарчим та екологiчним значенням. Вимогливий до умов середовища. Вiддаi перевагу чистiй водi. Статевозрiлими стають на третьому роцi життя. Живляться раки рослиннiстю - елодея, роголистник, рдест, очерет, рогоза, осока; тваринною iжею - молюски, риба, ракоподiбнi, личинки комах, черви та трупи тварин, що перегнивають у водi, тому мають важливе санiтарне значення.
Самка рака вiдкладаi вiд 100 до 250 iкринок, яких виношуi на нiжках черевця протягом 6 - 7 мiсяцiв. Паруються раки у вереснi - листопадi. Вода водойми повинна мати рН 7,8, а кисню 3 - 4мг/л.
В квiтнi, перед викльовуванням молодих рачкiв, на iкринках зявляються, так званi вiчка, пiсля чог