Аналiз рибоохоронних заходiв в ставовому господарствi Уляновського районного товариства мисливцiв та рибалок Кiровоградськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
украiнському лускатому коропу. Вихiд цьоголiток iз вирощувальних ставiв становить 65%.
4.2 Короп лускатий
За розмiщенням i розмiром луски нагадуi сазана, але свiтлiшого забарвлення. У нього бiльш витягнутий тулуб, товща спина i вiдносно менша голова нiж у рамчастого коропа.
Украiнський рамчастий короп маi високу пошукову здатнiсть i швидко росте в нагулi. Порiвняно з рамчастим коропом вiн краще пристосований до великих водоймищ, особливо при екстенсивному господарюваннi.
Природовипробовуванням установлено, що украiнський лускатий короп порiвняно з дзеркальним галицiйським на другому роцi життя iнтенсивнiше росте (на 17%), маi вищий вихiд з нагулу (на 24%), краще використовуi природну кормову базу i забезпечуi вищу продуктивнiсть при екстенсивному господарювання (на 46%).
Статевi ознаки плiдникiв чiтко вираженi. Самцi одного вiку з самками мають меншу вагу тiла, весною у них зявляiться шлюбне вбрання. При легкому натисканнi на черевце видiляються молока. У самок бiльш розвинуте черевце, яке перед нерестом стаi мяким i еластичним.
Плодючiсть лускатого коропа дорiвнюi в середньому 111 тисячам 6-7-денноi молодi, окремi самки дають до 300 тисяч i бiльше. Вихiд цьоголiткiв iз вирощувальних ставiв становить 65-70%.
Максимальна маса виловленого коропа у водосховищi Ульяновського РО УТМР сягала 24 кг (2004 р.).
4.3 Карась срiблястий
Широко розповсюджений на всiй територii Украiни. Його екологiчна нiша - непроточнi та слабопроточнi водойми. Цiнуiться за нiжне, смачне мясо. Забарвлення тiла срiблясто-жовтувате. В деяких водоймах може бути схожим на золотого карася, вiд якого його можна вiдрiзнити за будовою плавального мiхура: - у золотого карася вiн овальний, у срiблястого - конусоподiбний; та за кiлькiстю зябрових тичинок на першiй зябровiй дужцi, iх у нього не менше 39, тодi як у золотого карася не бiльше 37. Тому у срiблястого карася кормовий планктон займаi в живленнi значно бiльшу частину, нiж у золотого. Срiблястий карась вiдрiзняiться вiд золотого швидшим темпом росту.
Срiблястий карась маi своiрiдну бiологiчну особливiсть: окремi його популяцii можуть майже повнiстю складатись з одних самок - iкру заплiднюють iншi короповi риби.
За сприятливих умов у великих за площею водоймах, добре росте i може досягати довжини 50 см i маси 2,5 кг. Дволiтки важать звичайно 150-200 г, а при годiвлi штучними кормами - до 300 г i бiльше. В перенасичених срiблястим карасем водоймах формуiться його тугоросла форма. Нерест вiдбуваiться в травнi червнi за температури води 14-20С i вище. Загальна плодючiсть залежить вiд маси плiдникiв i звичайно коливаiться в межах 100-150 тис. iкринок.
У сучасному ставовому рибництвi, зорiiнтованому найчастiше на вирощування коропа та рослиноiдних риб, срiблястого карася вважають смiтною рибою. Проте для певних категорiй водойм з погiршеним кисневим режимом даний вид може бути основним обiктом вирощування.
Певний iнтерес повязаний також з вирощуванням обох видiв карася у виглядi живого корму для цiнних видiв хижих риб та як додаткових обiктiв у водоймах багаторiчного регулювання. Дорослi карасi i добрим матерiалом для заготiвлi гiпофiзiв, необхiдних для заводського методу вiдтворення риби.
В Ульяновському водосховищi максимальна маса виловленого карася сягала 1,3 кг (2005 р.).
4.4 Плiтка та краснопiрка
Цiннiсть плiтки та краснопiрки для рибних господарств полягаi в тому, що iх доцiльно використовувати як кормову рибу для хижих риб.
Екологiчна нiша - рiчки, озера, водосховища та iншi внутрiшнi водойми. Статевоi зрiлостi досягаi на третьому роцi життя. Плодючiсть - 100 тис. iкринок i бiльше. Нерест за температури води 10-15С. РЖкру вiдкладаi на залиту лучну водну рослиннiсть.
Росте повiльно, в ставах з достатньою природною кормовою базою трохи швидше, нiж в озерах та рiчках. Цьоголiтки звичайно досягають 3-5 г, дволiтки 30-40г, трилiтки 100-130г.
Краснопiрка характерна яскравим забарвленням, особливо у нерестовий перiод. Нагадуi плiтку, але вiдрiзняiться вiд неi верхнiм розмiщенням ротовоi щiлини, сильно змiщеним до хвостовоi частини спинним плавцем та добре помiтним кiлем позаду черевних плавцiв.
Як кормовий обiкт для хижих риб маi ряд переваг перед плiткою. Плодючiсть ii вища нiж у плiтки i звичайно становить 100-230 тис. iкринок, нерест порцiйний i триваi з червня до липня, що даi можливiсть мати у водоймi молодь рiзних розмiрiв. Крiм того, краснопiрка, що звичайно дозрiваi як i плiтка у трилiтному вiцi, вiдрiзняiться вiд останньоi кращим ростом та бiльшою часткою у рацiонi рослинноi iжi, що практично виключаi ii конкуренцiю з коропом та iншими бентосоiдними рибами.
Статевозрiлих самцiв плiтки i краснопiрки навеснi легко вiдрiзнити вiд самок за шлюбним вбранням, так званим перлистим висипом у виглядi дрiбних жорстких горбочкiв на тiлi риби.
4.5 Товстолобик бiлий
Належить до стадних риб завезених до Украiни з Далекого Сходу. Живиться фiтопланктоном. Статевоi зрiлостi в умовах пiвденних областей Украiни досягаi у 4-5 рiчному вiцi. Оптимальна температура води для розмноження 22-24С. РЖкру одержують штучним способом, а iнкубують ii в спецiальних апаратах. Середня робоча плодючiсть досягаi 500 тис. iкринок, ембрiогенез вiдбуваiться в товщi води.
При достатнiй забезпеченостi кормами жива маса товстолобiв збiльшуiться за перше лiто до 20-70 г, друге - 400-1500, третi - 1500-3000г.
З вiком при збiльшеннi лiнiйних розмiрiв,