Аналiз рибоохоронних заходiв в ставовому господарствi Уляновського районного товариства мисливцiв та рибалок Кiровоградськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
? робiтникiв i спецiалiстiв галузi, науковi установи. Все це вселяi надiю на стабiлiзацiю рибного господарства i перехiд на збiльшення вирощування риби i виробництва рибницькоi продукцii.
Одним iз важливих факторiв, що сприяють розвитку рибного господарства безпосередньо та опосередковано, це громадськi органiзацii.
Украiнське товариство мисливцiв i рибалок було створено 10 липня 1921 року. На першому Всеукраiнському зiздi був прийнятий перший Статут, який перетерпiв ряд змiн, але цiлi товариства в своiй основi залишились т ж самi: збереження та примноження мисливськоi фауни, рибних ресурсiв, багатства i краси украiнськоi землi.
Не простi i легкi, а складнi по трудовому навантаженi роки були справжнiм iспитом для УТМР. Навiть в економiчно найважчi для краiни роки членiв товариства не покидало почуття вiдповiдальностi за збереження i вiдтворення поголiвя диких тварин, зокрема iхтiофауни.
Ветерани УТМР памятають ту постанову Раднаркому Украiни вiд 1923 року, яка визнала, що мисливською органiзацiiю на територii УРСР i виключно Всеукраiнська спiлка мисливцiв i рибалок та ii мiiевi вiддiлки. Державними турботами про розвиток промислу були прийнятi i iншi положення постанови.
Саме ця постанова спонукала свого часу до активноi дiяльностi членiв Товариства. Така тодiшня, може, дещо й перебiльшена опiка Наркомзему над мисливцями i рибалками була виправдана важливiстю освiти громадян. Адже справжнi знання про природу, особливостi дикоi фауни, правила полювання i рибальства тощо, треба було дати людям, якi, далеко не всi, чiтко знали своi права i обовязки. Згодом Спiлка мала вже свiй новий статут, затверджений ВУЦВКом. Тодi замiсть волосних пiдроздiлiв демократично вибирались мисливськi старости. Вони й брали на себе добровiльнi турботи про дiяльнiсть мiiевих осередкiв. Це, звичайно, змiцнювало спiлку - створювалося товариство не тiльки зацiкавлених однодумцiв, а й людей, що вiдповiдають перед громадою, перед природою, виховувалося господарське ставлення до мисливських та рибальських угiдь.
В той же час, як появ ефективноi iнiцiативи, в окремих губернiях Украiни почали приймати положення про секцii рибалок при ВУСМР. Свiдченням дiлового завзяття цих пiдроздiлiв Спiлки стало те, що вiд осередкiв Спiлки в рахунок плати за оренду водойм почали поступати тисячi пудiв риби.
Так, вудильники, ловцi пiдсаками та фатками (торбуками) сплачували 1 крб. 60 коп., ятерники, вершатники й волочники - до 3 крб. 80 коп. Була й третя група - напiвпромисловики. Вони ловили в основному неводом, великорозмiрними сiтками, а також ятерами, вершами, волоками. Цi сплачували по 4 крб. 80 коп. Вiдповiдно до постанови Наркомзему встановлювалася плата за оренду водойми - 10% вартостi улову [12].
Рибалки постiйно турбувалися про стан водойм. Щоб запобiгти заморам, узимку пробивали вiкна у крижаному панцирi ставкiв i рiчок. В останнiй Спiлцi на цей сезон розробили спецiальну iнструкцiю для уповноважених по врятуванню риби. За таку роботу передбачалась певна грошова винагорода з коштiв ВУСМР.
Велику увагу у двадцятi роки придiляла ВУСМР проекту розширення заповiдних зон в Украiнi. За дотриманням правил i розпоряджень Спiлки на мiiях стежили виборнi уповноваженi. Для цього iм видавали спецiальнi посвiдчення.
В тi ж роки зявилась та почала втiлюватись в життя iнiцiатива створення при округах природничих музеiв, бiблiотек та майстерень з ремонту мисливськоi зброi.
Без перебiльшення можна сказати, що названi музеi та бiблiотеки згодом почали вiдiгравати надзвичайну просвiтницьку та виховну роль серед населення, особливо серед молодi.
Спiлка iнiцiювала в свiй час: клопотання перед НКВС про вжиття заходiв для боротьби з браконьiрством (наслiдок - вiдповiдна постанова); навчання неписьменних членiв Спiлки у Лiкнепах; створення заказникiв у мисливських угiддях, укладання договорiв з райвиконкомами про оренду водойм для рибалок; заборона ловити лососевих риб; визначення допустимих розмiрiв риби, яку можна вудити та ще цiлий ряд заходiв, спрямованих на дальший розвиток в Украiнi мисливства i рибальства.
Про рiст популярностi Спiлки в галузi рибництва в кiнцi двадцятих рокiв свiдчить створення при окружрадах спецiальних ставкiв й дослiдницьких станцiй, де спецiалiсти розводили малькiв коропа, карася, лина та iнших риб для водойм областi, що безумовно сприяло пiдвищенню професiйного рiвня рибалок та рибопродуктивностi водойм. У 1930 роцi ВУСМР здала державi 22,4 тисячi центнерiв риби [12].
До речi, саме мисливцi й рибалки виступили тодi з iнiцiативою обсадити всi водойми деревами i кущами, насадити гаi по байракам та неугiддям.
В повоiннi роки в кiнцi сорокових почалося вiдродження Спiлки. Почалося воно перших робочих крокiв районних i обласних органiзацiйних бюро. Першим практичним завданням для них було - щоб ущухли безконтрольнi браконьiрськi пострiли в степах, гаях, щоб по-господарськи, на науковiй основi, вести мисливське та рибальське господарство.
Вiдродити мисливсько-рибальське господарство областi, забезпечити збереження i вiдтворення дикоi фауни, можна було, тiльки змiцнивши своi ряди як кiлькiсно, так i органiзацiйно.
Активно почали працювати секцii Товариства: мисливознавча, рибальська, культмасова, стрiлецька, чистокровного собакiвництва та iншi.
Для змiцнення матерiально-технiчноi бази товариства i отримання додаткових прибуткiв при облдержрадах почали вiдкриватися майстернi: шкiровиробiв, дроболиварнi, фотохудож