Аналiз рибоохоронних заходiв в ставовому господарствi Уляновського районного товариства мисливцiв та рибалок Кiровоградськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
харчова цiннiсть мяса товстолобикiв пiдвищуiться, оскiльки воно стаi жирнiшим, його можна використовувати для виготовлення баличних виробiв.
Товстолобики вiдiграють суттiву роль у формуваннi якостi води: вiдфiльтровуючи значну кiлькiсть планктону, детриту та iншоi органiки, вони значно змiнюють перебiг продуцiйних процесiв, прискорюють кругообiг речовин i енергii в екосистемi, стабiлiзують гiдрохiмiчний режим, полiпшують санiтарний стан водойм, в результатi чого пiдвищуiться рибопродуктивнiсть коропа.
Живлячись безпосередньо, бiлий товстолобик нiби скорочуi на одну ланку звичайний трофiчний ланцюг: фiтопланктон-зоопланктон-риба, що дозволяi отримати велику кiлькiсть цiнноi харчовоi продукцii з водойми при менших енергетичних затратах. Тому бiлий товстолобик, як i iншi рослиноiднi риби, являiться цiнним обiктом аклiматизацii в пiвденних водоймах.
Пiд час вилову бiлого товстолобика, як правило, враховуiться його здатнiсть вистрибувати з води коли наближаiться тiнь, шум мотора, стук весла. Крупнi риби вистрибують iз води на 2 метри i при цьому iнодi потрапляють у пропливаючий човен або катер.
Максимальна маса виловленого товстолобика бiлого у водосховищi Ульяновськоi РО УТМР сягала 43 кг (2004р.).
4.6 Амур бiлий
Завезений з Далекого Сходу i i бiологiчним мелiоратором водойм. Молодь цiii риби живиться зоопланктоном.
Поступово, по мiрi росту, бiлий амур починаi споживати i повнiстю переходить на живлення рiзноманiтною водною рослиннiстю, якоi йому необхiдно для приросту 1 кг живоi маси 30-70 кг. При нестачi природноi iжi споживаi штучнi корми й у цьому конкуруi з коропом.
Статевоi зрiлостi амур досягаi у вiцi 5-8 рокiв, але нерест у наших водоймах не вiдбуваiться. РЖкру одержують штучним способом при температурi води 20-25С i iнкубують у спецiальних апаратах. РЖкра пелагiчна, вiд кожноi самки одержують 400-600 тисяч iкринок.
Бiлого амура саджають у водойми, водне дзеркало яких бiльш як на 10-15% зайняте рослиннiстю, з розрахунком посадки на 1 га площi вiд 50 до 300шт.
Тiло амура подовжене, валькувате, черевце без кiля, лоб широкий, черевина чорно-бура. Глоточнi зуди гострi, зазубренi, дворяднi, пристосованi до подрiбнення рослин якими живляться дорослi риби. Вiн споживаi не тiльки мяку пiдводну рослиннiсть, а також наземну, коли виходить на заплави при затопленнi. Кишечник довжиною в 2-3 тази перевищуi довжину тiла. Перетравлення рослинностi в кишечнику вiдбуваiться з участю багаточисельних бактерiй.
Взагалi то бiлий амур в живленнi вiддаi перевагу мяким, молодим вищим водним рослинам, але за iх недостатку може поiдати i жорстку рослиннiсть (рогiз, очерет, рдест тощо). Вживаi вiн також такi рослини як хвощ, молода осока, елодея, ряска, роголистник. Практикуiться годiвля бiлого амура також наземними травами: конюшиною, викою, люцерною та злаковими.
В складi аквакультури бiлий амур ефективно використовуiться в боротьбi з заростанням водойм.
В умовах водосховища, що належить Ульяновськiй РО УТМР в 2006 р. було виловлено бiлого амура з максимальною масою 19 кг.
4.7 Сом звичайний
Мешканець багатьох внутрiшнiх водойм Украiни, який видiляiться високими харчовими якостями та високими темпами росту. У сприятливих умовах може досягати маси тiла на першому роцi життя до 0,6 кг, на другому - 1,2 кг, на третьому - до 3,5 кг. Зустрiчаються особини довжиною до 3 м i масою 200 кг.
Теплолюбний вид. Оптимальна температура води для найкращого росту це 24С. Основними мiiями живлення сома i придоннi частини водойм, переважно в закорчованих мiiях. Живиться в наймолодшому вiцi зоопланктоном, дрiбними донними органiзмами, пiзнiше переходить на живлення молоддю риб, великими личинками комах i самими водяними комахами. У старшому вiцi (пiсля 18 мiсяцiв) переходить на типовий хижий спосiб живлення, споживаючи переважно рибу рiзних видiв та розмiрiв, жаб та пуголовкiв. РЖнодi може поiдати мертву рибу, червякiв, дрiбних молюскiв, донних ракоподiбних. Веде нiчний спосiб життя. Взимку не живиться, залягаi в ямах.
Статева зрiлiсть настаi в вiцi трьох-пяти рокiв. Нерестуi сом парами у травнi-червнi за температури води 18С i бiльше на мiлководних, зарослих рослиннiстю дiлянках водойм. Вiдносна плодючiсть - 10-30 тис. шт. iкринок на 14 кг маси самки. Абсолютна плодючiсть - до 700 тис., а деяких великих самок - до 1,5-2 млн. шт. iкринок. РЖкра клейка, дiаметр ii в набряклому станi 1,5-2,5 мм, у водi дуже набрякаi. Вiдкладену на рослиннiсть iкру охороняi самець. Сом менш вимогливий до кисню, нiж судак i щука, i бiльш стiйкий щодо iнших факторiв зовнiшнього впливу. Завдяки схильностi сома до зимовоi сплячки, зимiвля його значно спрощуiться - можна збiльшувати кiлькiсть риби у зимiвнику i немаi необхiдностi утримувати в зимувальних ставках кормову рибу для живлення, як при зимiвлi щуки i судака.
Для нересту сома придатна глибина ставу 0,8-1,5 м, бажано з пiщаним дном без заростей з хорошим водообмiном. Оптимальна температура для нересту 21-25С, кисню 5-6 мг/л. Тривалiсть iнкубацiйного перiоду 3-3,5 дiб.
У водосховищi Ульяновськоi РО УТМР сом культивуiться вже на протязi десяти рокiв, максимальна маса виловленого сома 28 кг (2003 р.).
4.8 Канальний сом
Теплолюбний швидкоростучий вид, завезений в Украiну з Пiвнiчноi Америки. Становить певний iнтерес як обiкт ставового рибництва. Найбiльш ефективна реалiзацiя його потенцii росту i температура 24-28С. За характером живлення канальний сом - типовий полiфаг, його п