Аналiз рибоохоронних заходiв в ставовому господарствi Уляновського районного товариства мисливцiв та рибалок Кiровоградськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
о в травнi вiдбуваiться викльовування. Новонародженi рачки розмiром 7 - 8мм. Тримаючись своiми клешнями за черевнi нiжки, самки живляться зоопланктоном. Через 5 - 7 днiв у них вiдбуваiться перше линяння, пiсля якого вони залишають самку та переходять таким чином до самостiйного життя.
У водосховищi дослiджуваного господарства в цiлому iснують всi необхiднi фiзико-хiмiчнi, фiзiологiчнi умови, кормова база, ветеринарно-санiтарнi умови, щоб забезпечити живлення та розмноження мiiевоi популяцii рiчкового рака.
4.12 Вороги i шкiдники риб
Значну шкоду ставовому рибництву приносять вороги iз представникiв мешканцiв у водi безхребетних, плазунiв , птахiв i ссавцiв. Вони можуть знищувати личинок, малькiв та статевозрiлу рибу.
У дослiджуваному господарствi (водосховищi) в названому аспектi заслуговують на увагу такi вороги як рiчкова видра та ондатра.
Рiчкова видра пристосована до водного способу життя. Живиться рибою. Поширена в нашiй клiматичнiй зонi, залежно вiд кiлькостi цього звiра може знищити всю рибу водойми.
Варто зазначити, що живиться видра не тiльки рибою. Вона може активно живитися водяними щурами, ондатрою, птахами, качками та iх яйцями, жабами; з особливим задоволенням вона поiдаi ракiв.
Видра досить спритно плаваi та пiрнаi в пошуках та переслiдуваннi здобичi. Нори своi вона риi в береговiй стiнi. Перебуваючи пiд водою, вона кожнi 6-8 хвилин виниряi з води для дихання. Живиться, як правило, вночi далеко вiд свого гнiзда.
Цей представник iз роду куничих може сягати довжини тiла 60-90 см, маi певнi морфологiчнi пристосування до водяного середовища. Слуховi проходи та нiздрi у неi закриваються спецiальними клапанами, маються шкiрнi перетинки мiж пальцями для плавання уводi. Хвiст довжиною 25-50 см, трохи сплющений. За рiк може народити два приплоди по 2-4 малят.
Маi цiнне хутро, що не змочуiться у водi.
4.12.1 Ондатра (мускусний пацюк)
Належить до ссавцiв iз роду полiвок. Тiло довжиною до 35 см, хвiст 28 см, масою до 1,5 кг. Пристосована до напiвводяного способу життя, мешкаi й на покритих кригою водоймах. Хвiст сплющений з бокiв, лускатий, на заднiх ногах шкiрнi перетинки мiж пальцями.
Хутро густе, темно-коричневе, що не змочуiться. Пахвi залози самцiв пiд час гону видiляють мускусний секрет. Переселена з Пiвнiчноi Америки та i аклiматизована в 1927 роцi. Риi нори або будуi хатки. За рiк самка ондатри може народити 3-4 приплоди по 7-8 малят у кожному. Сама i обiктом промислу та розведення.
Може наносити ушкодження греблям. Може бути природним резервом та переносником збудникiв туляремii та паратифу. Пiд водою може не дихати 7-12 хвилин. Про ii присутнiсть на водоймi можуть свiдчити перекушенi частини рослин та молодих пагонiв, що плавають на водi.
Потрапивши в став, ондатра оточуi скупчення риб i розпочинаi активне полювання на них, знищуючи не тiльки дорослу рибу але й цьоголiток.
Щоб запобiгти суттiвим втратам риби з водосховища кiлькiсть видри та ондатри обмежуiться плановими вiдловами ондатри та вiдстрiлами видри мiiевими мисливцями.
4.12.2 Водяна полiвка (водяний пацюк)
Гризун пересiчних розмiрiв 15-20 см, хвiст 10-13 см (бiльше половини довжини тiла). Вуха невеличкi, ледь виступають над рiвнем густого i мякого хутра. Забарвлення майже чорне. Лiтом поселяiться на березi водосховища серед купин, порослих осокою, де й будуi своi гнiзда. Восени вона переселяiться на сухi пiдвищення, де риi своi складнi i довгi нори.
Основу ii рацiону складають соковитi i мякi частини рослин: молодi пагони очерету, рогозу, стрiлолисту, корiння осоки.
Спостереження свiдчать, що водяна полiвка живиться також дрiбною рибою, серед якоi часто зустрiчаються цьоголiтки крупноi риби.
Розмножуiться в теплу пору року, народжуючи в приплодах по 6-8 малят.
4.12.3 РЖншi шкiдливi гiдробiонти
Жаби (ставкова, озерна, травяна, гостроморда). Цi безхвостi земноводнi, що живляться комахами здатнi приносити певнi збитки рибництву. Залежно вiд iх кiлькостi у водоймах, можуть суттiво негативно впливати на рибопродуктивнiсть водойми, живлячись iкрою, личинками та мальками риб. Здатнi на це й пуголовки, якi поiдають немало iкри, личинок риб, а також знищують зоопланктон - основну кормову базу личинок i малькiв.
Комахи та iх личинки, що населяють водойми i ворогами личинок i малькiв риб. Розмножуючись у великих кiлькостях, комахи нападають на малькiв i личинок риб, знищуючи iх.
Жуки (плавунець, полоскун, водолюб). РД справжнiми ворогами риб. Вони особливо небезпечнi у непроточних водоймах, вони знищують личинок i малькiв коропа, карася, товстолобика, бiлого амура та iнших видiв риб.
Личинки жукiв теж нападають на молодь риб. В квiтнi-травнi самка жука-плавунця вiдкладаi на стеблах або листi рослин яйця розмiром 2,2 мм, з яких через 2-3 тижнi виходять личинки, котрi ц нападають на молодь риб.
Клопи (плавт, водомiрка, водяний скорпiон, ранатра, гладиш, корикса). Самки цих клопiв вiдкладають своi яйця на водних рослинах або на воду. Вже в травнi з них викупляються личинки, якi швидко ростуть, спритно i швидко плавають, нападаючи на молодь риб.
Варто зазначити, що водянi клопи, пiймавши личинку або малька, не зiдають його а всмоктують iх.
Личинки бабок. Вони i небезпечними хижаками для молодi риб. У личинки бабки i так звана маска. Нижня щелепа раптом витягуiться i захоплюi личинку або малька, пiсля чого хижак подрiбнюi здобич ротовим апа