Аналiз рибоохоронних заходiв в ставовому господарствi Уляновського районного товариства мисливцiв та рибалок Кiровоградськоi областi
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
i мають майже всi незамiннi амiнокислоти, ферменти, бiологiчно активнi речовини. Рибопродукти вiдрiзняються дуже низьким вмiстом холестерину, а також здатнiстю регулювати холестериновий обмiн в органiзмi людини та пiдвищувати стiйкiсть проти серцево судинних захворювань [1].
Порiвняльнi данi свiдчать, що риба - це високобiлковий продукт харчування, з якого в свiтовiй кулiнарнiй практицi готують понад 1000 найменувань страв. Вмiст протеiну в рибi досить високий 16-18%, що мало чим вiдрiзняiться вiд мяса великоi рогатоi худоби, дрiбноi рогатоi худоби та птицi. Необхiдно зазначити, що риба не i конкурентом свинини чи яловичини, а органiчним доповнювачем цiнних поживних речовин, якi споживаi людина.
Окрiм високого вмiсту бiлок риби характеризуiться наявнiстю широкого асортименту незамiнних амiнокислот (лiзин, треонiн, валiн, метiонiн, iзолейцин, лейцин, фенiлаланiн). Спiввiдношення амiнокислот в мясi коропа, буффало майже повнiстю задовольняi рекомендованi показники в такiй же мiрi як i мясо великоi рогатоi худоби[2].
Риба цiниться ще й тим, що мiстить значну кiлькiсть мiкроелементiв, якi в край необхiднi для споживання людиною: калiй, кальцiй, магнiй, фоiор, залiзо тощо.
Варто зазначити, що серед риб якi поширенi в наших ставках та рiчках, короп маi значно кращi харчовi властивостi внаслiдок того, що фiлейна його частина мiстить бiльше жиру пiдвищеноi калорiйностi. Бiлий товстолобик по вмiсту основних поживних речовин у фiлейнiй частинi виходу iстiвноi частини тушки i кращим iз рослиноiдних риб i близько стоiть до коропа. У бiлого амура маса фiлейноi частини бiльша нiж у коропа i товстолобика, але мiстить менше сухоi речовини, жиру i протеiну. Строкатий товстолобик за своiми харчовими якостями поступаiться бiлому товстолобику i бiлому амуру.
У порiвнянi з мясом ссавцiв у мясi риби майже у 5 разiв менше сполучноi тканини, що забезпечуi швидке засвоювання та нiжну консистенцiю риби пiсля тепловоi обробки та легке перетравлювання.
Само по собi виникаi питання: скiльки ж потрiбно вирощувати риби, щоб повнiстю забезпечити потреби кожноi людини у вiдповiдностi до фiзiологiчноi норми? Вченi Науково-дослiдного iнституту харчування стверджують, що рацiональна норма споживання риби i рибопродуктiв на кожну людину становить 20 кг щорiчно, з яких 5-7 кг риби прiсноводних водойм. Розрахунки показують, що для населення Украiни щорiчно треба вирощувати 1 млн. т риби, з яких 250-300 тисяч тон прiсноводноi [3].
Вiдомо, що населення Украiни станом на 2005 р споживало бiля 7 кг риби i рибопродуктiв на душу населення. Якщо спiвставити таку кiлькiсть з рацiональною нормою для пересiчного украiнця - 20 кг на душу то в державi необхiдно в найближчий час майже потроiти щорiчне виробництво риби та рибопродуктiв.
Слiд памятати, що рибна продукцiя не однорiдна, вона маi якiсну специфiку, яку необхiдно враховувати при прогнозуваннi розвитку галузi в цiлому i окремих ii напрямкiв зокрема. Так, виробництво рибного борошна, яке використовуiться як компонент кормiв для риби i сiльськогосподарських тварин, вимагаi iнших пiдходiв у порiвняннi з виробництвом харчовоi рибноi продукцii. Разом з тим державна пiдтримка розвитку виробництва окремих видiв рибноi продукцii може виступати у рiзних формах. Через це прогнозування розвитку галузi в частинi обсягу виловлення i вирощування риби, географiчного розмiщення промислу i товарних господарств, потреби в рiзних видах виробничоi бази доцiльно вести з урахуванням видiв рибницькоi продукцii, необхiдних для суспiльства i якi знаходять попит на ринку. Таким чином, попит, в даному випадку, виступаi як рушiйна сила у виробництвi певного виду рибницькоi продукцii. Тiльки вiд цiii рушiйноi сили залежить напрямок розвитку рибного господарства. Таким чином, низький рiвень задоволення попиту населення на всi види рибницькоi продукцii виступаi вагомим стимулом для розвитку прiсноводноi аквакультури [3].
Наступну групу факторiв, якi визначають можливiсть розвитку прiсноводноi аквакультури як масштабного джерела рибноi продукцii представляють такi природнi параметри, як водний фонд i клiматичнi умови.
Вiдомо, що фонд внутрiшнiх водойм Украiни величезний. Що стосуiться природно-клiматичних умов, то вони на територii всiii держави вiдповiдають вимогам, якi необхiдно забезпечити для вирощування риби.
У степовiй зонi Украiни, зокрема в ii частинi - Пiвнiчний степ, до якоi належить Ульяновський район Кiровоградськоi областi, за кiлькiстю тепла в порiвняннi з Полiссям i Лiсостепом, маi найбiльш сприятливi умови для вирощування риби. Температура повiтря у квiтнi-жовтнi складаi 14,3-17С, а днiв з повiтрям температурою вище 15С - 121-135. Загальна сума тепла за цей перiод становить 3400-3600С, а води 3560-3840С. Проте вологи тут недостатньо. За останнi роки з розвитком зрошуваного землеробства, намiтилася перспектива для розвитку ставкового рибництва[4].
Наступну групу факторiв, що визначають можливостi розвитку рибного господарства, представленi станом продуктивних сил держави, якi залежать вiд загального науково-технiчного потенцiалу i рiвня розвитку iндустрii. Не дивлячись на деякi негативнi тенденцii в економiцi, наша краiна маi великi можливостi в цьому планi. Окремi галузi народного господарства здатнi забезпечити потреби аквакультури в технологiчному рибоводному обладнаннi, механiзмах тощо. Виробничий потенцiал, хоч i знизився, але може забезпечити потребу рибного господарства. Збереглися i квалiфiкованi кадр