Аналіз психофізіологічних особливостей поведінки пілота в екстремальних умовах
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра психології
КУРСОВА РОБОТА
(ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА)
з дисципліни "Інженерна психологія"
Тема: Аналіз психофізіологічних особливостей поведінки пілота в екстремальних умовах
ВИКОНАЛА:
студентка 303 групи
факультету психології та соціології
Косюк Ганна Олегівна
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
Долгова О.М.
КИЇВ 2006
Зміст
Вступ
1. Негативні зміни в станах та активності людей в екстремальних ситуаціях
2. Діяльність оператора в особливих умовах
3. Психологічний вплив аварійної ситуації на людину в польоті
4. Дослідження фізіологічних показників для оцінки порівняльної складності дій в польоті
5. Використання фізіологічних показників при оцінці надійності дій льотчика в аварійній ситуації
6.Формування спеціальних навичок і вмінь в аварійних ситуаціях польоту
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Діяльність в аварійних ситуаціях являється специфічною для льотчиків. До числа таких умов відносяться: наявність факторів ризику, висока психологічна "ціна" діяльності, ускладнення функцій оператора, розширення діапазону швидкостей процесів, що управляються, збільшення темпу діяльності, монотонність роботи в умовах очікування сигналу до дії, поєднання різних по цілі дій в одній діяльності (поєднана діяльність), переробка великих обємів і потоків інформації (перенавантаження інформацією), дефіцит часу на виконання необхідних дій, складна динаміка зміни функціональних станів, виникнення аварійних ситуацій, нестача інформації (сенсорний голод), обмеження рухової активності (професійна гіпокінезія) та інше [3, 183].
Особливі умови предявляють підвищені вимоги до льотчика, часто являються причиною помилок і зривів в його роботі, погано впливають на його працездатність і стан здоровя. Особливі умови завжди повязані з впливом екстремальних факторів або виникненням екстрених ситуацій.
При виникненні екстремальної ситуації, льотчик зазвичай відчуває зміни у психологічних та фізіологічних процесах. Емоції, які виникають у відповідь на уявлення про реальну загрозу безпеці, можуть в подальшому зіграти і позитивну, і негативну роль. Це залежить від наступної оцінки льотчиком можливості ефективно діяти у ситуації, що виникла. Якщо льотчик не отримав певної інформації про те, що трапилось з літаком, то вихід з ситуації, що склалась потребував від нього певних розумових зусиль, тим більших, чим меншим досвідом він володів. Оцінити ці розумові зусилля можна за вираженістю фізіологічних реакцій.
1. Негативні зміни в станах та активності людей в екстремальних ситуаціях
Життя та діяльність людей протікає в постійному чергуванні подій, умов та обставин. Частина з них має хвилюючий та проблемний характер, загрожує небезпекою неприємних, а іноді й важких наслідків. Їх позначають різними словами, які мало відрізняються за значенням "важкі", "особливі", "ризиковані", "небезпечні", "критичні", "стресові", "надзвичайні", "екстремальні". Загальним для них виступає останнє поняття.
Екстремальні ситуації ситуації, які ставлять перед людиною великі обєктивні та психологічні труднощі, зобовязують її до повного напруження сил та найкращого використання особистісних можливостей для досягнення успіху у забезпеченні безпеки.
Екстремальні ситуації на багатьох людей мають переважно негативний вплив, значно ускладюючи життя, породжуючи невдачі та нещастя. Негативні зміни в психічній діяльності, поведінці та діях людей виявляються в різних видах. Досить розповсюдженими є негативні зміни функціональних сфер та компонентів психічної діяльності. В цілемотиваційній сфері людей спостерігається:
- Боротьба мотивів, психологічна напруга при виборі між мотивами обовязку, відповідальності, порядності, моралі, гуманізму та егоїстичними, індивідуалістичними, корисливими, самозбереження;
- Перебудова в системі мотивації, зниження рівня соціальної та моральної мотивації, посилення ролі індивідуалістичних, егоїстичних, корисливих мотивів;
- Відмова від тих цінностей, які вже є та заміна їх іншими, як правило, соціально більш примітивними;
- Загострення та підвищення ролі в психічній діяльності та поведінці інстинкту самозбереження, який в життєво небезпечних ситуаціях може стати єдиною спонукаючою силою поведінки;
- Послаблення мотиву досягнення цілі, підміна його мотивом уникання невдач;
- Відмова від досягнення професійних та частини особистісних цілей;
- Відмова від довгочасовим цілям та перехід на ситуативну поведінку лише реагування на різні фактори, які оцінюються як найбільш небезпечні та неприємні;
- Пошук будь-яких виправдань за зірвані чи невиконані задачі;
- Втрата сенсу життя.
Напруження в цілемотиваційній сфері, що має сильне емоційне забарвлення, психологічно більш важке. Людина, яка його не витримує зраджує самому собі, своїй совісті, відмовляється від слідування цінностям, які до цього біли для нього життєво вижливими. Взагалі, якщо людина не володіяє соціально та морально значимими переконаннями, цінносними орієнтаціями, ідеалами, потрубами, то це напруження не таке вже й велике, і вана достатньо легко йде на відмов?/p>