Аналіз психофізіологічних особливостей поведінки пілота в екстремальних умовах
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
? нечесність, обман, зраду. В поведінці людини зі слабо розвиненою властивістю направленості особистості в життєво небезпечних ситуаціях починають переважати боязливість та захисні реакції по типу: імітація продовження, прагнення будь-якою ціною ухилитися від небезпеки, зжатися, ніби зменшитися в різмірах (зсутулитися, вжити голову в плечі, вжатися в землю, зайняти позу ембріону), залишити зону небезпеки.
Негативна впливають на зміни мотивації й недоліки в соціальній обстановці (суспільній, професійній, воєнній). Людям, які ризикують та наражають себе на небезпеку, дуже важливо відчувати потрібність цього не лише для себе, а й для справи, заради якої вони ризикують собою. В пізнавальній діяльності людей несприятливі зміни, які викликаються екстремальними обставинами, виявляються частіше за все в:
- Погіршенні здібності мислити нормально;
- Погіршенні аналітичності, логісності, швидкості мислення;
- Послабленні творчих можливостей, винахідливості в пошуку засобів та способів досягнення цілі; підвищенні схильності до пошуку виправдовувань;
- Слугуванні уваги та мислення, прикутості до чогось (часто до думок про небезпеку, виживання, власне виживання) з одночасним відволіканням від всього іншого, що стає причиною збільшення недоглядів, промахів, неправильних оцінок, невдач;
- Послабленні здібності до розуміння специфіки ситуації, що веде до її шаблонної оцінки;
- Перебільшенні труднощів та небезпек обставин;
- Провалах памяті, забуванні порад, рекомендацій, інструкцій, того, чому вчили; затуманеній свідомості, нерозумінні того, що відбувається навколо, а тому і дій навмання, які насичені помилками та ускладнюють положення;
- Погіршенні спостережливості;
- Появі ілюзій сприйняття (ілюзії польоту);
- Викривленому сприйнятті часу (він здається дуже швидкоплинним в найгострішій ситуації);
- Підвищеній мірі в дурні прикмети.
Особливо частими, сильними та різноманітними є емоційні негативні (неприємні) впливи:
- підвищена стурбованість, надмірне хвилювання, дратівливість, нервозність, істеричність;
- співчуття, співпереживання;
- неприязнь, нелюбов, небажання;
- невпевненість, недовіра, підозрілість;
- стурбованість, неспокій, сум, тривога;
- боязливість, страх, зляк, жах;
- почуття слабкості, безсилля, безперспективності, приреченості, подавленості, безнадії, відчаю;
- притуплення почуттів, апатія, заторможеність;
- афекти сильні, бурхливо протікаючі емоції вибухового характеру, які супроводжуються інтенсивними руховими проявами.
Сильний емоційний вплив, типовий для екстремальних ситуацій страх, переживання людиною небезпеки. Найбільш сильне джерело небезпеки загроза життю та здоровю. Екстремальна обстановка обєктивно містить в собі фактори, що стимулюють виникнення страху.
Страх природня та закономірна реакція на смертельну небезпеку. Абсолютно безстрашних людей з нормальною психікою не буває. Патологія не наявність страху, а його відсутність в смертельно небезпечній обстановці. Вся справа в тому, чи піддається людина його впливу чи ні. Безстрашні та сміливі це люди здібні, які володіють гідними особистісними якостями та підготовкою, і завдяки їй тримають себе в рукає у небезпечній ситуації. Страх, при цьому поступається місцем в психіці іншим думкам, мотивам, почуттям, легше переноситься. Встаовлено, що субєктивно неприємні емоційні переживання, робота в несприятливій емоційній обстаносці підвищюють біологічний та психологічний стрес, психічну напругу та прискорюють виникнення психологічного дистресу.
Перевищуючі пороги норми, емоційні навантаження можуть виникати при сумуванні в умовах монотонії, одноманіття.
Несприятливі для поведінки та вирішення задач, які стоять перед людиною й деякі емоційні стани з позитивним субєктивним забарвленням:
- безпечність недооцінка людиною існуючих реальних труднощів та небезпек в даній ситуації; ступеню ймовірності невдачі, необережність, недостатня обачність та готовність до зустрічі з труднощами;
- ейфорія стан бурхливої радості, захоплення, який супроводжується зазвичай різким зниженням обачності, уваги до оточуючих та готовності до до зустрічі з новими неприємностями. Вона несприятлива тому, що не завжди по закінченні дій всі небезпеки залишаються позаду.
Несприятливий вплив ектремальних факторів впливає і на вольову сферу людини, що виявляється в:
- збентеженості, розсіяності, оціпенінні;
- ваганнях,нерішучості, боязливості, різсіяності, втраті можливості до самостійних рішень та дій;
- втраті віри в себе та надії на успіх, в можливість контролювати екстремальну ситуацію;
- недооцінці своїх можливостей, переоцінці труднощів та загроз, сил та можливостей суперника;
- зниження вольової активності та цілеспрямованості в діях;
- послабленні наполегливості, впертості;
- втраті ініціативи та здатності до самостійних рішень;
- втраті обачності та обережності;
- нездатності зібратися з силами, "взяти себе в руки";
- втраті витримки, володіння собою, контролю над собою;
- втраті мужності, сміливості;
- появі метушливості, неорганізованості;
- переходу до авантюрних, непідготовлених, неразрахованих дій "навмання";
- появі рефлексивної поведінки, пасивного підкорення перебігу подій,;
- втраті волі до супротиву;
- втраті волі до виживання та життя взагалі.
Немало в екстремальних ситуаціях і вип