Аналіз психофізіологічних особливостей поведінки пілота в екстремальних умовах
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
тобто за рівнем іеформативності тих сигналів, які надходять до льотчика з моменту виникнення відмови техніки.
Перш ніж приступити до розгляду дій льотчиків в різних аварійних ситуаціях, зупинимося на загальних рисах останніх.
Аварійна ситуація це комплексний раптовий вплив на людину, який викликає два рівня відповідних реакцій: 1) пристосувальницько-захисні реакції (типу орієнтовно-дослідницького рефлексу), 2) складні інтелектуальні дії, повязані з оцінкою обстановки, з формуванням стратегії поведінки і з забезпеченням процесу розподілу уваги між контролем за поточним станом обєкта, яким управляють та за розробкою нової незапланованої схеми дій.
Аварійна ситуація в польоті потребує повної мобілізації всіх враджених та набутих захисних механізмів, а саме: активації орієнтовно-дослідницького рефлексу, емоційного збудження (як пристосувальницького акту в процесі оцінки ступеню небезпеки), актуалізації механізму передбачення, випередження події, що розвивається.
Як відмічалось вище, екстраполяція подій, чи випереджуюче відображення, активує емоції, що має велике значення для виживання організму. Забезпечення ефективного пристосування організму до умов, які раптово змінюються повязане перш за все з формуванням функцій передбачення, тобто "попереднє налаштування" організму до очікуваної події. В льотній аварійній ситуації попереднє налаштування організму виражається у виникненні орієнтовної реакції. Біологічна цінність цієї реакції заключається у підготовці організму до подальших змін середовища. При цьому підвищується мязовий тонус, посилюється кровообіг, переналаштовуються аналізатори, так що подальші зміни обстановки не застають організм "зненацька" в біологічному смислі.
Вказані фізілолгічні реакції біологічно доречні та завжди будуть основним компонентом, що притаманний поведінцій людини у будь-якій аварійній ситуації. Не менш важливо для подальшого викладення установити специфічні якості впливу аварійної ситуації з психологічної точки зору. Аварійна ситуація, як впливаючий агент принципово відрізняється від негативних фізичних факторів (температура, прискорення, вібрація, передад тиску). Так, будь-який фізичний фактор характеризується силою, тривалістю та місцем впливу. В залежності від цих змінних складається відповідна реакція організму.
Аварійна ситуація за своєю природою психогенний вплив та "адресується" вона головним чином до психіки людини. Це означає, що сила та тривалість впливу залежить від психічного стану людини, тобто аварійної ситуації за своїм змістом може буто однаковою, але її форми, відображення в свідомості індивідуума будуть найрізноманітніші. Наприклад, відображення в свідомості майбутнього дефіциту часу може викликати, а може і не викликати стресовий стан. В даному випадку є лише уявна модель майбутньої події, на які і слідує відповідна реакція (стан стресу).
Людини протиставляє вплив аварійної ситуації свою психічну готовність, яка визначає границі дії аварійної ситуації.
Психічна готовність складається з двох складових: 1) психофізіологічної стійкості, обумовленої станом організму, 2) психічної стійкості, обумовленої професійною підготовкою загальеим функціональним рівнем основних психічних якостей. Сюди входять псецифічна підготовка до дій в нестандартних умовах; здатність до оперативного мислення, до термінової актуалізації знань для прийняття рішень; наявність підвищеної мотивації та установки на сприятливий фінал; почуття обовязку [1,115].
Безумовно, психічна готовність багато в чому залежить від обєму та повноти інформації про те, що сталося, від наявності достатніх засобів та часу для ліквідації аварійної ситуації, від наявносі інформації про ефективність своїх дій, від вираженості порушень стереотипу дій.
При виборі експериментальних моделей та аналізі матеріалу виходили з характеристик інформаційного середовища, так як загальна концепція інженерної психології стверджує, що головним змістом дій людини в системах управління є його інформаційна взаємодія з управляємим обєктом.
У звязку з цим необхідно розрізняти дві характеристики сигналів, які поступають в аварійній ситуації. Перша приваблюючий ефект, який може бути високим, середнім та низьким. Високим приваблюючим ефектом володіють фізично сильні неінструментальні сигнали (кутовий оберт літака з прискоренням більш ніж 10 град/с2, вібрація літака, різкий звук) та звукові інструментальні сигнали (сирена, дзвінок, зумер, мова людини). Середній приваблюючий ефект властивий сигнальни лампам, світловим табло, які розташовані в центральному полі зору, деяким неінструментальним сигналам (несиметрична тяга, кутові прискорення від 5 до 10 град/с2, збільшення чи зменшення зусиль на ручці управління). При зосередженості уваги льотчика на задачі управління літаком, особливо у випадку негативної установки на відмову, середня ступінь приваблюючого ефекту може не викликати мимовільної уваги льотчика. Нарешті, низький (аж до нульового) приваблюючий ефект властивий стрілочним індикаторам, які розташовані поза центральним полем зору. Тут для сприйняття сигналу потрібне довільне переключення уваги.
Величина приваблюючого ефекти впливає на процес прийому інформації. Початкова ланка цього процесу орієнтовна реакція ("щось трапилось"), яка при високому приваблюючому ефекті аварійного сигналу викликає мимовільне переключення уаги від виконання поточної дії на нову, раптово виникаючу