Аналіз особливості емоційного компоненту Я-концепції співзалежності батьків
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
а, людей і самого себе. Поведінковий (конативний) компонент сприяє здійсненню вибору стратегій і тактик поведінки особи по відношенню до значущих (цінним) для неї обєктів середовища, людям і самому собі.
Представлені вище компоненти послужили основою для розгляду структури Я-концепції багатьом дослідникам. Так, образ Я по І.С.Кону, це соціальна установка, відношення особи до себе, що включає три взаємозвязані компоненти: пізнавальний, емоційний, поведінковий. На думку В.Б.Ольшанського, Я-концепція є організованою когнітивною структурою, що витягує з власних переживань свого власного Я. Більшість вітчизняних дослідників (В.М.Бехтерєв, Ю.Н.Кулюткин, В.В. Столін, Г.С.Сухобська і ін.) віддають перевагу терміну самосвідомість, підкреслюючи надзвичайну складність структури Я.
У роботі В.П. Коломієць Становлення індивідуальності (1993) розглядається процес формування Я. У ній він відзначає, що процес усвідомлення людиною свого власного Я є взаємозвязок, з одного боку соціокультурних умов існування індивіда, з іншої активний процес пізнавального (когнітивного), емоційного, вольового осмислення, як навколишній дійсності, так і свого власного Я. Для цього дослідника характерні наступні теоретичні міркування, що представляють цінність для наший роботи: Осмислення себе відрізняється від осмислення дійсності тим, що якщо дійсність реально існує, то власне Я при всій обєктивності його існування знаходиться завжди у стадії становлення і не має завершеного результату. Тому збагнення власного Я і є процес його формування.
Про несвідому сторону формування Я особи говорить Л.С.Виготський.
1.2 Психологічна структура Я-концепції
Я-концепція складається з взаємозвязаних підструктур або щодо стійких Я-образів (актуальне Я, реальне Я, ідеальне Я і тому подібне). Я-образи є актуально усвідомлюваними частинами Я-концепції, її різних підструктур (стійких Я образів). Вони входять до складу потоку психіки (зокрема, потоку свідомості) і нерідко, залежно від швидкості зміни зовнішніх ситуацій, швидко змінюють один одного. Ситуативні або оперативні Я-образи складають наступний шар структури особи. Психічні якості і властивості особи складають завершуючий шар структури. Автором описані підструктури самосвідомості.
Тілесний Я-образ особи є базисом, на якому розгортається подальший розвиток Я-концепції. У структуру сьогодення (актуального) Я включають те, якою людина здається собі насправді в даний момент. Це система приписуваних собі якостей, відносно стійкий Я-образ. Це актуальне Я грає величезну роль в життєдіяльності людини: мотивує активність; детермінує вибір найближчих цілей і рівень домагань, визначає особливості його спілкування з людьми і так далі.
Динамічне Я є тим типом особи, яким індивід поставив перед собою мету стати. Динамічне Я міняється залежно від досягнення успіхів або невдач особи. Центральне місце в структурі динамічного Я займають: домагання особи; її ідентифікація; представлення бажаних статусів і ролей.
Фантастичне Я це уявлення про те, якою б хотіла стати людина, якби все було можливо. З досягненням зрілості структура фантастичного Я поступово згущується.
Ідеальне Я включає уявлення людини про той тип особи, яким він повинен був би стати, виходячи із засвоєних моральних норм, ідентифікацій і зразків. Ідеальне Я стає метою людини, до якої він прагне.
Майбутнє або можливе Я уявлення індивіда про те, яким він може стати. До свого майбутнього Я людина до певної міри йде мимоволі, крім свого бажання і ідеального Я.
Що ідеалізується Я це той образ, яким людині приємно бачити себе зараз, яким йому приємно виглядати зараз. Ці образи є ситуативними образами Я концепції. Важлива роль у формуванні що ідеалізується Я належить механізмам самоатрибуції і интроекции.
Що представляється Я це такі образи і маски… які індивід виставляє напоказ, щоб приховати за ними якісь негативні або хворобливі риси, слабкості свого реального Я.
Це ситуативні Я-образи, захисно-адаптивні підструктури самосвідомості.
Фальшиве Я це спотворене актуальне Я. Механізмами цього образу Я є самообман, дискредитація і витіснення.
У дослідженнях А.Б.Орлова самосвідомість визначається особливостями самоприйняття. В процесі персоніфікації приймаються не тільки персональні, але і тіньові сторони особи. Особа усвідомлює дві різні психологічні інстанції: особа немає суть, суть немає особа. Орлів ототожнює персоніфіковану особу з лицем, з повноцінно функціонуючою особою.
1.3 Складові психологічної самоорганізації людини у сфері самосвідомості
Краще всього представити Я-концепцію у вигляді ієрархічної структури. На її вершині розташовується глобальна Я-концепція, що включає всілякі грані індивідуальної самосвідомості. Це потік свідомості, про яку писав Джемс, або відчуття власної спадкоємності і неповторності. Проте але слід забувати про умовність такого розрізнення, яке, по суті, є лише зручною семантичною моделлю. У реальному психічному житті елементи ці настільки зляться, що утворюють єдине, практично нерозривне ціле. Я як объект існує лише в процесах і є змістом цих процесів постільки, оскільки людина може усвідомлювати самого себе. Розділяти результат і процес мислення рефлексії ми можемо тільки в понятійному плані; у психологічному пла?/p>