Правознавство

Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство

Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство

син право і можливість самим встановлювати взаємні права і обовязки.

  • Існує особливий порядок захисту цивільних прав і вирішення цивільно-правових спорів, який здійснюється судами загальної юрисдикції або третейськими судами.
  • Загальними принципами цивільного законодавства є:

    • Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини.
    • Неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
    • Свобода договору.
    • Свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
    • Судовий захист цивільного права та інтересу.
    • Справедливість, добросовісність та розумність.

    Цивільне право, як і будь-яка інша самостійна галузь права, має свою організаційно-технічну структурну побудову. Основними складовими елементами її є правові норми, які, в свою чергу, обєднуються у певну споріднену категорію цивільно-правових відносин цивільно-правові інститути (наприклад, інститут права власності, цивільно-правового договору, позовної давності тощо). При цьому серед інститутів цивільного права є такі, що містять норми, які застосовуються при регулюванні усіх цивільно-правових відносин. Вони утворюють Загальну частину цивільного права (це норми про: основні положення; субєктів та обєкти цивільних прав; правочини; представництво і довіреність; строки і терміни у цивільному праві та позовна давність).

    Інші ж, які регулюють безпосередньо конкретні майнові та особисті немайнові відносини, утворюють Особливу (спеціальну) частину цивільного права. До них належать норми про: особисті немайнові права; речове право; право інтелектуальної власності; зобовязальне право; спадкове право.

    Цивільне законодавство це система нормативних актів, які містять цивільно-правові норми. Найважливішими нормативними актами є закони. Вони поділяються на основні (конституційні) та звичайні. До основних законів належить Конституція України, яка має найвищу юридичну силу. Усі закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та мають їй відповідати. Після Конституції України вищу юридичну силу мають закони. Один з найважливіших законів України Цивільний кодекс України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року і складається з шести Книг. Крім цього, цивільні відносини можуть регулюватися актами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, актами інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим. При цьому, цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.

     

    3.2. Зміст цивільно-правових відносин. Правосубєктність сторін

     

    Цивільно-правові відносини це майнові або особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права, в яких учасники виступають як майново та організаційно відокремлені, юридично рівні носії субєктивних прав і обовязків, здійснення котрих забезпечується можливим застосуванням до порушників примусових заходів майнового характеру.

    Субєктами цивільних правовідносин є фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші субєкти публічного права.

    Юридична особа це організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка від свого імені може набувати майнові та особисті немайнові права, нести зобовязання, бути позивачем і відповідачем в суді.

    Виділяють такі ознаки юридичної особи:

    • організаційна єдність, закріплена в Статуті чи положенні. Вона характеризується наявністю стійких взаємозвязків між членами, учасниками, акціонерами;
    • державна реєстрація відповідно до закону. Юридична особа підлягає обовязковій державній реєстрації. Дані державної реєстрації включаються до єдиного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи тощо;
    • наділення цивільною правоздатністю і дієздатністю. Юридична особа має такі самі цивільні права та обовязки (цивільна правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати тільки людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх (цивільна дієздатність) через свої органи, які діють відповідно до установчих документів. Саме установчі документи є юридичною підставою діяльності будь-якої юридичної особи. Це комплект документів установленої законом форми, згідно з якими юридична особа виникає і діє як субєкт цивільного права. Для різних юридичних осіб це різні комплекти документів, але основними з них є, по-перше, рішення одного чи кількох власників або уповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи. Якщо засновників двоє чи більше, рішенням про створення є засновницький договір. По-друге, це статут юридичної особи ;
    • наявність можливості виступати позивачем і відповідачем в суді;
    • майнова відокремленість. Кожна юридична особа має майно, яке належить їй на праві власності, повному господарському віда