Правознавство
Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство
Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство
о закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.
Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні обєкти державної власності.
Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та іншими законами.
ЛЕКЦІЯ 2. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
- Поняття адміністративного права. Адміністративно-правові норми. Адміністративні правовідносини
Адміністративне право є самостійною галуззю права України, з допомогою якого держава регулює однорідні суспільні відносини в сфері державного управління, розвиває і закріплює його демократичні основи.
Адміністративне право це сукупність правових норм, які регулюють відносини, повязані з організацією та функціонуванням органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування; відносини у сфері управління окремими галузями народного господарства, культури, медицини, освіти, науки тощо.
Предметом адміністративного права є суспільні відносини, що виникають і розвиваються в звязку та з приводу реалізації функцій державного управління. Особливостями відносин, що складають предмет адміністративного права, є такі:
- вони виникають у результаті державної владно-управлінської діяльності;
- субєктом таких відносин є виконавчо-розпорядчий орган;
- їх виникнення, зміна чи припинення є результатом свідомої, вольової, цілеспрямованої діяльності.
Методи адміністративного права це засоби, способи та прийоми, з допомогою яких здійснюється правовий вплив на предмет адміністративного права. Переважно це зобовязання, заборони та адміністративно-правовий примус. Отже метод регулювання адміністративного права імперативний, передбачає нерівність сторін учасників правовідносин; метод влади й підпорядкування.
Первинними елементом адміністративного права є адміністративно-правові норми.
Адміністративно-правові норми (АПН) регулюють правове положення органів управління, державних службовців, громадських організацій, закріплюють різноманітні форми, методи і види державного управління. АПН регулюють адміністративні правила, встановлюють їх зміст та регулюють застосування. Наприклад: Правила дорожнього руху, Правила користування громадським транспортом.
Адміністративно-правові норми це правила поведінки, що затверджені і санкціоновані державою, вони носять імперативний характер і є загальнообовязковими. При недотриманні АПН держава застосовує методи державного примусу.
Адміністративно-правовим нормам притаманні такі особливі ознаки:
- закріплюють владні та внутрішньо організаційні відносини;
- метод впливу на суспільні відносини є державно-владним (імперативним);
- гарантування державного переконання та примусу при їх реалізації;
- органічне обєднання їх у межах галузі адміністративного права (законодавства) і неможливість існування окремо.
За цільовим характером АПН поділяються на:
- Загальні (норми, що закріплюють загальні положення і принципи державного управління).
- Спеціальні (закріплюють права та обовязки органів та посадових осіб).
- Процесуальні (закріплюють порядок та процедуру здійснення прав та обовязків субєктів: суддя розглядає адмінматеріали про дрібне хуліганство).
За змістом АПН можна також класифікувати на:
- Зобовязальні (ті, які спонукають до певної поведінки).
- Заборонні (забороняють певну поведінку).
- Дозвільні (дозволяють певну поведінку субєкта).
Адміністративні правовідносини це реальні суспільні відносини, що складаються у сфері державного управління. Вони виникають в результаті реалізації адміністративно-правових н?/p>