Правознавство
Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство
Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство
ає ряд обовязкових ознак:
- Встановлюється або санкціонується державою.
- Має відповідати ідеалам справедливості і свободи.
- Складається з норм, тобто правил поведінки загального характеру.
- Право це норми загальнообовязкового характеру.
- Право це система норм, що звязані між собою, утворюючи інститути та галузі права.
- Право гарантоване державою.
Право складається з норм.
Норма права це загальнообовязкове правило поведінки, яке встановлюється державою і охороняється методами державного примусу.
Ознаки норми права:
- Норма права це загальне правило поведінки.
- Норми права нерозривно повязані з державою.
- Норма права основний регулятор суспільних відносин.
- Норми права чітко визначають права і обовязки субєкта.
- Норми права у випадку їх невиконання підтримуються методами державного примусу.
Звязок норм права з державою полягає у тому, що:
- вони виражають волю держави;
- закріплюються державою в нормативно-правових актах;
- це державні владні веління;
- охороняються державним примусом.
Норма права має таку структуру:
- Гіпотеза частина норми права, яка містить умови і обставини, за яких ця норма буде здійснюватись.
- Диспозиція частина норми, в якій міститься саме правило поведінки, права чи обовязки субєктів.
- Санкція частина норми, яка містить заходи державного примусу, що застосовуються у випадку порушення диспозиції.
Звязок права з державою визначається певними формами джерелами права.
Джерела права це офіційно-документальні форми відображення і закріплення норм права, які виходять від держави і яким держава надає загальнообовязкового юридичного значення.
Види джерел права:
- Правовий звичай історично складені звичаї та традиції, яким держава надала загальнообовязкового значення і дотримання якого гарантувала державним примусом (стародавні, середньовічні, релігійно традиційні правові системи).
- Правовий прецедент судове чи адміністративне рішення по конкретній юридичній справі, якому держава надала загальнообовязкового юридичного значення і таке рішення є зразком для вирішення аналогічних справ (англо-саксонська правова система).
- Нормативно-правовий договір добровільно узгоджені декількома субєктами загальні правила поведінки, які забезпечуються державою (міжнародно-правові угоди, колективні договори).
- Нормативно-правовий акт офіційний документ компетентних органів держави, який складається з юридичних норм, виходить від строго певних правотворчих органів, має встановлену форму, реквізити, порядок вступу в силу і сферу дії.
Нормативно-правовий акт є на сьогодні основним джерелом права практично в усіх правових системах. Чільне місце в системі нормативно-правових актів посідає закон.
Закон це нормативно-правовий акт вищого представницького органу державної влади (Верховної Ради) або безпосередньо самого народу (референдум), що встановлює основні, первинні юридичні норми, має вищу юридичну силу і приймається з дотриманням особливої законодавчої процедури.
Закони складають юридичну базу для правотворчої діяльності державних органів влади і управління. Всі ці органи видають підзаконні акти.
Підзаконний акт нормативно-правовий акт органів державної влади і управління, який приймається на основі закону, для його виконання, повинен відповідати вимогам закону і не може йому суперечити.
До підзаконних актів належать Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, інструкції та нормативні накази міністерств і відомств, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, нормативні накази та інструкції адміністрацій підприємств, установ, організацій.
- Система права. Предмет і метод правового регулювання
Щоб зрозуміти природу права і його значення в громадянському суспільстві необхідно розглянути його внутрішню структуру, що складає систему права.
Система права це структура права, створена звязком норм, інститутів, галузей, розділів, що забезпечує цілісність і регулятивні властивості права.
Найбільшим підрозділом системи права є галузь права.
Галузь права це сукупність правових норм, які регулюють певну сферу суспільних відносин.
Галузі права:
- Державне (конституційне).
- Адміністративне.
- Трудове.
- Цивільне.
- Кримінальне.
- Сімейне.
- Земельне.
- Аграрне.
- Екологічне тощо.
Інститут права це частина галузі права, що складається з норм, які регулюють певний вид однорідних суспільних відносин (інститут дарування в цивільному праві, інститут притягнення до кримінальної відповідальності в кримінальному праві та ін).
Основним критерієм розмежування права на галузі та інститути є предмет і метод правового регулювання.
Предмет правового регулювання це суспільні відносини, що регулюються правом. Наприклад предметом регулювання цивільного права є майнові та особисті немайнові відносини; трудового права трудові відносини працівників і ін.
Метод правового регулювання це сукупність прийомів і способів регулювання людської діяльності.
В системі права використовують два головних методи правового регулювання:
- Імперативний.
- Диспозитивний.
Імперативний (владний) метод передбачає правове положення суб