Правознавство
Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство
Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство
я, дітей та інших членів сімї
8.4. Позбавлення батьківських прав
8.5. Шлюбний договір
8.6. Аліментні обовязки батьків і дітей
8.7. Влаштування дітей сиріт і дітей, позбавлених
батьківського піклування
ЛЕКЦІЯ 9. Земельне право. Житлове право
- Загальна характеристика земельного права. Земельний кодекс України
- Види земель та їх правовий режим
- Набуття права на землю громадянами та юридичними особами
- Форми власності на землю. Право користування землею
- Оренда землі. Охорона земель
- Вирішення земельних спорів
- Житлове право України: загальна характеристика. Житловий кодекс України
- Право громадян на житло і форми його реалізації
- Приватизація державного житлового фонду
ЛЕКЦІЯ 1. ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО (КОНСТИТУЦІЙНОГО) ПРАВА УКРАЇНИ
- Загальна характеристика держави. Державний суверенітет. Поняття і риси правової держави
Держава і право виникли на певній стадії розвитку людського суспільства. Традиційною концепцією виникнення держави і права є так звана класова, або соціально-економічна. Її суть полягає у тому, що держава і право виникли одночасно і головною причиною їх виникнення була поява класів і непримирима боротьба між ними. Вдосконалювались засоби праці, збільшувалась кількість продукції, виникли три великі суспільні поділи праці:
- відділення скотарства від землеробства;
- поява ремесла;
- відокремлення торгівлі від виробництва і поява класу купців.
Це призвело до появи надлишкового продукту, приватної власності на засоби виробництва і як наслідок - майнової нерівності та можливості експлуатувати чужу працю, утворення класів з протилежними інтересами і непримирима боротьба між ними. Суспільна влада первісного суспільства стала неспроможною управляти ним за наявності класових суперечностей. Для стримування класової боротьби виникла держава, яка спеціальними засобами управління і примусу покликана була забезпечувати інтереси економічно панівного класу.
Держава це політико-територіальна організація соціально-неоднорідного суспільства, яка має спеціальний апарат управління і примусу, надає своїм рішенням загальнообовязкової сили і є засобом управління справами цього суспільства.
Роль держави в організації суспільства та здійсненні політичної влади зумовлена тим, що вона є центром, базовим елементом політичної системи. Тільки держава володіє суверенною владою, що є верховною, самостійною, неподільною в межах її території, виступає офіційним представником усього населення чи його більшості. Тільки держава уособлює суверенітет народу та нації, здатна реалізувати права нації на самовизначення. На державу покладена охорона прав людини і громадянина, задоволення загально соціальних і загальнолюдських потреб. З метою ефективного управління суспільством держава видає загальнообовязкові для усіх правила поведінки у вигляді юридичних форм, а також індивідуально-юридичні приписи, необхідні для регулювання прав та обовязків конкретних осіб у певних життєвих ситуаціях.
Ознаки держави:
- наявність системи суверенної політичної влади (законодавчої, виконавчої, судової).
Суверенітет держави означає, що держава володіє найвищою та необмеженою владою над внутрішніми субєктами в межах своїх кордонів, а інші держави повинні визнавати це.
Суверенітет це верховенство державної влади над усіма іншими владами, що існують у суспільстві, а також незалежність державної влади як всередині держави, так і за її межами.
- монополія на встановлення правопорядку і підтримання його силою.
Для цього держава створює спеціалізовані органи примусу. Держава політична організація, покликана охороняти встановлений порядок у суспільстві;
- територія.
Держава нерозривно повязана з певною територією, на яку поширюється її влада, а закони мають обовязкову силу. Територія включає землю, надра, повітряний та водний простори, посольства, консульства держави за її кордоном та інші обєкти;
- наявність державної мови, якою визнається мова нації, котра складає більшість населення країни;
- апарат держави - специфічний апарат, наділений владними повноваженнями система органів і установ, які здійснюють функції державної влади (управління, контроль, регулювання);
- наявність національної правової системи. Кожна держава функціонує в межах визначеної правової системи, яка закріплює встановлені та санкціоновані державою нормативні регулятори суспільного життя;
- населення. Держава поширює свою юрисдикцію на усіх людей, які перебувають в межах країни.
В Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року записано, що Україна є демократична держава, державний механізм якої функціонує за принципом розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Україна має своє громадянство, де всі рівні перед законом. Її територія є недоторканою і неподільною. Як субєкт міжнародного права Україна має економічну самостійність і виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, виступає офіційним представником усього суспільства і вирішує загальносуспільні справи.
Суверенні права держави:
- право встановлювати закони;
- право встановлювати податки;
- право суду і помилування;
- право мати власну грошову одиницю;
- право оголошувати війну та укладати мир.
Правова держава це держава, в якій панує право, де ді?/p>