Правознавство
Методическое пособие - Юриспруденция, право, государство
Другие методички по предмету Юриспруденция, право, государство
дійснювати захист права власності лише від неправомірної поведінки третьої особи, з якою власник не перебуває в договірних відносинах. Негаторний позов не може бути предявлений після припинення протиправної поведінки. У цьому разі власник може вимагати лише відшкодування шкоди, завданої протиправною поведінкою третьої особи.
ЛЕКЦІЯ 4. ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО (ДРУГА ЧАСТИНА). ЗОБОВЯЗАЛЬНЕ ПРАВО. СПАДКОВЕ ПРАВО
- Поняття зобовязального права. Субєкти зобовязань. Способи забезпечення виконання зобовязань
Відповідно ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони
(кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Підставами виникнення зобовязань є:
- договори та інші правочини;
- створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
- завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
- інші юридичні факти;
- безпосередньо з актів цивільного законодавства;
- з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування;
- з рішення суду;
- настання або ненастання певної події.
Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Сторонами у зобовязанні є боржник і кредитор.
Кредитор активна сторона зобовязання має право вимагати від боржника виконання свого обовязку.
Боржник пасивний учасник зобовязання на ньому лежить обовязок здійснити на користь кредитора певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо.
Зобовязання припиняється:
- виконанням, проведеним належним чином;
- переданням відступного (за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо);
- зарахуванням зустрічних однорідних вимог;
- за домовленістю сторін;
- внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обовязків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора;
- поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
- неможливістю його виконання у звязку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає;
- смертю боржника, якщо воно є нерозривно повязаним з його особою і у звязку з цим не може бути виконане іншою особою; смертю кредитора, якщо воно є нерозривно повязаним з особою кредитора та ліквідацією юридичної особи, якщо нема правонаступників.
Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу.
Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобовязанні має право вимагати доказів того, що обовязок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непредявлення такої вимоги.
Місце виконання зобовязання встановлюється у договорі.
Якщо місце виконання зобовязання не встановлено у договорі, виконання провадиться:
- за зобовязанням про передання нерухомого майна за місцезнаходженням цього майна;
- за зобовязанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;
- за зобовязанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобовязання;
- за грошовим зобовязанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобовязання. Якщо кредитор на момент виконання зобовязання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобовязання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, повязаних із зміною місця виконання;
- за іншим зобовязанням за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобовязання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.
Виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
2. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. У разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого ?/p>