Права дитини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ня:
ПриСФмно вражаСФ, що у 2000 роцСЦ з усСЦх опитаних не було жодноi дитини, яка б вСЦдмовилась вСЦдповСЦдати на цСЦ питання або не знала вСЦдповСЦдСЦ. В середньому кожний назвав по 9 основних прав СЦ свобод громадян.
При цьому анкетуваннСЦ зясувалось, що бСЦльше четвертСЦ респондентСЦв не знали вСЦдповСЦдСЦ на питання про назву документа, де записанСЦ iх основнСЦ права й свободи. Основними документами були названСЦ:
Опитування засвСЦдчило, що бСЦльшСЦсть дСЦтей Украiни почуваються безправними в свСЦтСЦ дорослих, що в них обмеженСЦ можливостСЦ висловлювати СЦ обстоювати своi думки, що часто-густо вони навСЦть не знають, до кого звернутись у разСЦ порушення iх прав.
Третина експертСЦв ( з 99 опитаних) вважають, що нСЦхто з дорослих не сприймаСФ дСЦтей як повноправних членСЦв суспСЦльства. БСЦльшСЦсть дСЦйшли висновку, що спроби дитини вСЦдновити справедливСЦсть в тСЦй чи СЦншСЦй установСЦ або закладСЦ без допомоги дорослих приреченСЦ на невдачу.
За думкою мСЦжнародних експертСЦв, в УкраiнСЦ потрСЦбно створити систему закладСЦв, куди б могла звернутися дитина за розясненням гарантованих iх прав. Але якщо вже немаСФ таких закладСЦв до сих пСЦр, то замислюСФшся: а може, дорослих влаштовуСФ, щоб iхнСЦ дСЦти нСЦчого не знали про своi права?
3. МЕХАНРЖЗМИ РЕАЛРЖЗАЦРЖРЗ ПРАВ ДИТИНИ В УКРАРЗНРЖ
3.1. Засоби масовоi СЦнформацСЦi та права дСЦтей
ЖурналСЦсти це голос, вуха та голос громадськостСЦ. Як захисники прав людини вони спрямовують увагу до порушень у цСЦй галузСЦ та заохочують уряди й СЦншСЦ органСЦзацСЦi до змСЦн, що полСЦпшили б життя людей, СЦнколи роблячи це з неабияким ризиком для власного життя. ЖурналСЦсти, фоторепортери та автори програм нерСЦдко показують тяжке становище дСЦтей, якСЦ потрапили в ситуацСЦi, що пСЦддаються контролю з iхнього боку, або яких розбещують чи експлуатують дорослСЦ. Проте, для працСЦвникСЦв ЗМРЖ не менш важливо брати до уваги тАЬдитячу перспективутАЭ в бСЦльш традицСЦйних випусках новин. Гарний критерСЦй для оцСЦнювання змСЦн у законодавствСЦ чи фСЦнансовСЦй полСЦтицСЦ подивитися, наскСЦльки виграють чи програють дСЦти в результатСЦ цих змСЦн.
Насамперед, дСЦтей слСЦд поважати, як особистостСЦ, хоч вони можуть бути залежними, довСЦрливими, пСЦддаватися експлуатацСЦi або зловживанням. Але слСЦд памятати, що згСЦдно з ст.. 17 КонвенцСЦi ООН про права дитини тАЬДитина маСФ право на доступ до СЦнформацСЦi з рСЦзноманСЦтних джерел; слСЦд заохочувати засоби масовоi СЦнформацСЦi придСЦляти особливу увагу меншинам, також захистовСЦ дитини вСЦд шкСЦдливих для неi матерСЦалСЦвтАЭ. Надаючи дСЦтям можливостСЦ говорити за себе про своi сподСЦвання та страхи, про своi досягнення та про вплив поведСЦнки дорослих на iхнСЦ життя, - працСЦвники ЗМРЖ зроблять бСЦльше для нагадування громадськостСЦ про права дСЦтей, анСЦж зображуючи iх тСЦльки як мовчазних тАЬжертвтАЭ або чарСЦвних тАЬянголяттАЭ. ВрештСЦ-решт, таким чином вони порушують закон, а саме КонвенцСЦю ООН про права дитини, бо згСЦдно зСЦ ст. 12 тАЬдитина маСФ право на висловлення своiх поглядСЦв СЦ на те, що ii погляди братимуться до увагитАЭ. Ст.. 13 також торкаСФться цього аспекту тАЬДитина маСФ право шукати, отримувати та передавати СЦнформацСЦю в рСЦзних формах, в тому числСЦ у мистецькСЦй, письмовСЦй та друкованСЦй формахтАЭ. Хто ж як не засоби масовоi СЦнформацСЦi маСФ пСЦдтримувати дСЦтей, надавати iм можливСЦсть самим говорити про своi права та обовязки?
Те, як ЗМРЖ зображують, бо навСЦть не помСЦчають дСЦтей, може вплинути на рСЦшення, що приймають заради них, та на те, як дивиться на них суспСЦльство.
Завдяки своСФму становищу у суспСЦльствСЦ працСЦвники засобСЦв масовоi СЦнформацСЦi мають гарнСЦ можливостСЦ щодо аналСЦзу зусиль всСЦх зацСЦкавлених органСЦзацСЦй СЦ громадян та впливу на тих, хто нобовязанСЦ дотримуватися якнайвищих етичних та професСЦйних норм СЦ мають сприяти у своiй галузСЦ якомога ширшому розповсюдженню СЦнформацСЦi про МСЦжнародну КонвенцСЦю про права дитини та ii наслСЦдки для проведення незалежноi журналСЦстськоi роботи.
ОрганСЦзацСЦi ЗМРЖ повиннСЦ розглядати порушення прав дСЦтей та питання, повязанСЦ з безпекою дСЦтей, iхнСЦм правом на особисте життя, захищенСЦстю, освСЦтою, здоровям й соцСЦальним благополуччям, а також всСЦма формами експлуатацСЦi, як важливСЦ проблеми для вивчення та громадського обговорення. ДСЦти мають повне право на особисте життя, за винятком тих моментСЦв, якСЦ чСЦтко зазначенСЦ в ще одному важливому нормативному документСЦ. Це Проект Основних положень та принципСЦв МСЦжнародноi федерацСЦi журналСЦстСЦв щодо висвСЦтлення проблем, якСЦ торкаються дСЦтей, прийнятому 2 травня 1998 року в мСЦстСЦ РесСЦфе, у БразилСЦi.
Одним з найважливСЦших принципСЦв МСЦжнародноi федерацСЦi журналСЦстСЦв СФ принцип, згСЦдно з яким журналСЦстська дСЦяльнСЦсть, що торкаСФ життя та благополуччя дСЦтей, завжди маСФ здСЦйснюватися з урахуванням вразливого становища дСЦтей.
ЖурналСЦсти та органСЦзацСЦi ЗМРЖ мають прагнути до дотримання найвищих форм етичноi поведСЦнки при висвСЦтленнСЦ проблем, повязаних з дСЦтьми.
ЖурналСЦсти повиннСЦ
- Домагатися найвищого рСЦвня щодо точностСЦ СЦ чутливостСЦ пСЦд час створювання матерСЦалСЦв, повязаних з дСЦтьми;
- Уникати використаннСЦ у своiх передачах або публСЦкацСЦях зображень, що несуть шкСЦдливу для дСЦтей СЦнформацСЦю;
- Уникати використання стереотипСЦв та сенсацСЦйного подання матерСЦалСЦв, якСЦ стосуються дСЦтей, з метою привернути до них увагу;
- Ретельно обмСЦрковувати наслСЦдки оприлюднення будь-яких матерСЦалСЦв, що стосуються дСЦтей, та зводити до мСЦнСЦмуму можливу шкоду д