Постановочний план вистави за птАЩСФсою Степана Васильченка "На першСЦ гулСЦ"
Дипломная работа - Культура и искусство
Другие дипломы по предмету Культура и искусство
творчСЦсть СЦшла в парСЦ з моiм життям, з моiми переконаннямитАЭ.
Життя радянськоi школи, новий побут, народження новоi, соцСЦалСЦстичноi моралСЦ, взаСФмини молодСЦ провСЦднСЦ теми творСЦв Васильченка, написаних в 20-тСЦ роки. Показовою для творСЦв цього перСЦоду СФ новела тАЬПриблудатАЭ написана 1922 року. В 1924 роцСЦ пише повСЦсть тАЬАвСЦацСЦйний гуртоктАЭ, в якСЦй розповСЦдаСФ про економСЦчнСЦ СЦ культурнСЦ перетворення на селСЦ. Зображенню нового поколСЦння Васильченко присвятив повСЦсть тАЬОливяний перстеньтАЭ. Автор значну увагу придСЦляСФ проблемСЦ налагодження взаСФмин мСЦж мСЦстом СЦ селом, показуСФ як нове входить у життя села.
Протягом останнСЦх десяти рокСЦв життя Васильченко працюСФ над твором про великого Кобзаря. Ще в дитячСЦ роки письменник захоплювався творами Кобзаря. Не розлучався вСЦн з ними й пСЦзнСЦше. За задумом автора це мала бути бСЦографСЦчна повСЦсть на пять частин. Письменник встиг закСЦнчити лише першу частину повСЦстСЦ тАЬВ бурянахтАЭ.
ВСЦрний принципу правди в мистецтвСЦ, вСЦн змальовуСФ у своiх творах яскравСЦ картини сучасноi йому дСЦйсностСЦ, типовСЦ образи представникСЦв трудового народу. Будучи прекрасним майстром короткого оповСЦдання, вСЦн створював невеликСЦ й простСЦ за змСЦстом, але довершеннСЦ за формою твори, в яких своСФрСЦдно розкрито складний свСЦт людських взаСФмин, переживань.
Великий емоцСЦйний вплив творСЦв Васильченка значною мСЦрою зумовлюСФться iх мовою, гнучкою, образною, надзвичайно музикальною, пройнятою лСЦризмом.
ВСЦдомий Васильченко СЦ як автор драматичних творСЦв. Театр завжди приваблював Васильченка. Ще в дореволюцСЦйний перСЦод вСЦн пише пСФси тАЬЧарСЦвницятАЭ, тАЬНа першСЦ гулСЦтАЭ, тАЬНедоростоктАЭ.
Письменник виступав за розвиток нацСЦонального театру, за високоСЦдейний СЦ художньо-довершений репертуар, СЦ тому його завжди обурювали слабкСЦ, художньо-недосконалСЦ пСФси. ВСЦн проводив велику органСЦзацСЦйну роботу як член Украiнського товариства драматургСЦв СЦ композиторСЦв, театральноi ради, брав активну участь у роботСЦ Московського товариства драматичних письменникСЦв СЦ композиторСЦв. Васильченко пише невеличкСЦ драматичнСЦ етюди-малюнки для дСЦтей: тАЬДо свСЦтлатАЭ, тАЬСвекортАЭ, тАЬУ жниватАЭ. КрСЦм того, створюСФ кСЦлька бСЦльш значних творСЦв. Особливий СЦнтерес становить пСФса тАЬКармелюктАЭ. Завдяки глибокСЦй правдивостСЦ, майстерностСЦ у зображеннСЦ характерСЦв та вмСЦлому використанню фольклору, живСЦй народнСЦй мовСЦ, пСФса належить до кращих не тСЦльки у драматичнСЦй спадщинСЦ Васильченка, але й була визначною подСЦСФю в украiнськСЦй драматургСЦi 20-х рокСЦв.
ЦСЦкаву сторСЦнку драматичноi спадщини Васильченка складають його кСЦносценарСЦi: тАЬОловяний перстеньтАЭ, тАЬПетрунятАЭ, тАЬтАЭНедоросток, над якими вСЦн працював в останнСЦ роки життя.
Степан Васильченко помер 11 серпня 1932 року. вСЦн не встиг закСЦнчити багато своiх творСЦв, в його архСЦвСЦ лишилося багато нотаток, чернових редакцСЦй драматичних СЦ прозових творСЦв, що свСЦдчить про його великСЦ плани.
НайбСЦльшою сценСЦчнСЦстю вСЦдзначаСФться пСФса-жарт тАЬНа першСЦ гулСЦтАЭ, вона й сьогоднСЦ не втратила своСФi художньоi вартостСЦ й з успСЦхом ставиться на сценСЦ. В 1991 роцСЦ пСФса Степана Васильченка тАЬНа першСЦ гулСЦтАЭ була поставлена на сценСЦ РСЦвненського обласного академСЦчного музично-драматичного театру на той час режисером-постановником, початкСЦвцем Олегом МосСЦйчуком. Роль Савки зСЦграв заслужений артист Украiни А. Бортник, Василини заслужена артистка Украiни Л. РЖзарова, Олена В. ФСЦськович, ТимСЦш М. Андрушко, ДСЦд з клепечкою - РЖ. Тертичка. Вистава користувалася успСЦхом.
1.3 СпецифСЦка зображуваного в пСФсСЦ життя
ПодСЦi зображенСЦ в пСФсСЦ вСЦдбулися, можливо, в невеличкому селСЦ, можливо, десь на КиiвщинСЦ, можливо на ЧернСЦгСЦвщинСЦ в мСЦсцях де жив, працював, писав своi твори Степан Васильченко, а можливо десь на ВолинСЦ? Таке могло статися будь-де.
СкорСЦше за все це кСЦнець 19-го столСЦття. На початку 20-го починаСФ розгортатися революцСЦйний рух в краiнСЦ. ЧастСЦшають робСЦтничСЦ СЦ селянськСЦ незадоволення, страйки. На селСЦ вСЦдбуваються суспСЦльно-полСЦтичнСЦ зрушення. Це все буде пСЦзнСЦше, а поки-що живуть в рСЦдному селСЦ люди, працюють не покладаючи рук, закохуються, одружуються, виховують дСЦтей...
Виховують так, як виховували iх, iхнСЦх батькСЦв: в повазСЦ до старших, працьовитими, слухняними. Так виховували свою дочку Савка СЦ Василина. Оленка не може без дозволу батькСЦв пСЦти на вечорницСЦ. ЦСЦлий день на роботСЦ, як говорить дСЦд Северин: тАЬНаробиться, на сонцСЦ напечеться, насилу ноги додому приволоче: тСЦльки ж вулиця загомонить, то де тая й сила вСЦзьметься; так немов СЦ не ходило й не робило!тАЭ. Як же можна всидСЦти вдома, коли весна, - тАЬВ МатвСЦСФвому саду соловейко спСЦваСФтАЭ, хлопцСЦ, дСЦвчата зСЦбралися - тАЬобСЦщався надСЦйти з Борусового на вулицю Олекса з скрипкою, з Поливчаного Павлик СЦз бубономтАЭ... тАЬВсСЦ подружечки будуть гуляти, будуть спСЦвати...тАЭ, а ще буде той хто найкращСЦй в свСЦтСЦ. Як можна всидСЦти дома, коли тобСЦ сСЦмнадцять СЦ почуття просто розпирають душу, ... бо як не пустять, тАЬто серце розСЦрветься на двСЦ половинитАЭ.
Але недарма кохання щире СЦ СФ той хто примусить батькСЦв згадати СЦ своi лСЦта молодСЦi, СЦ все-таки тАЬмайже вигнатитАЭ дочку тАЬна вулицютАЭ, тАЬна гулСЦтАЭ. Все закСЦнчиться добре, адже у нас комедСЦя-жарт.
1.4 ОсновнСЦ подСЦi пСФси
Початкова подСЦя Молодь збираСФться на вечорницСЦ.
Головна подСЦя Оленка тАЬстала на порСЦтАЭ.
Основна подСЦя Оленку не пускають на вечорницСЦ.
Центральна подСЦя ТимСЦш переходить до рСЦшучих дСЦй.
ФСЦнальна подСЦя Одпустили.
1.5 ПодСЦйний ряд