ПорСЦвняльна характеристика рибопродуктивностСЦ ставСЦв за умов використання СЦнтенсивноi, напСЦвСЦнтенсивноi та екстенсивноi технологСЦi отримання рибницькоi продукцСЦi
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
спускних ставах чи по замерзлому ложу; весною по ложу ставу, до заливання чи по урСЦзу води, тобто розкладають вздовж береговоi лСЦнСЦi купами, потСЦм бульдозером зСЦштовхують у воду так, щоб вони постСЦйно наполовину чи на 2/3 омивались водою.
Переробка СЦ утилСЦзацСЦя гною великих тваринницьких комплексСЦв це перспективний напрям у рибництвСЦ, оскСЦльки даСФ змогу значно скоротити затрати на годСЦвлю риби СЦ певною мСЦрою забезпечити охорону навколишнього середовища вСЦд забруднення.
Кращий ефект даСФ застосування органо-мСЦнеральних добрив, тобто комплексне застосування органСЦчних СЦ мСЦнеральних добрив у рСЦзних поСФднаннях залежно вСЦд екологСЦчних умов ставу, форми водопостачання, господарських можливостей.
Види мСЦнеральних добрив, якСЦ використовують нинСЦ, не задовольняють сучасних вимог ставового рибництва. Широко застосовувана амСЦачна селСЦтра мСЦстить до 3435% азоту СЦ не маСФ небажаних для риби домСЦшок. Але це дуже дороге водорозчинне азотне добриво. Внесення його в стави у високих дозах значно здорожуСФ собСЦвартСЦсть рибноi продукцСЦi. КрСЦм того, внаслСЦдок швидкоi розчинностСЦ амСЦачноi селСЦтри у водСЦ вСЦдбуваються величезнСЦ невиробничСЦ втрати азоту внаслСЦдок фСЦльтрацСЦi та проточностСЦ ставСЦв.
Як добрива добре зарекомендували себе складнСЦ СЦ комбСЦнованСЦ види мСЦнеральних тукСЦв нСЦтрофоски, амофоски. До iх складу входить комплекс бСЦогенСЦв, що значно знижуСФ затрати на внесення iх у стави, крСЦм того, вони не мСЦстять баластних речовин СЦ токсичних домСЦшок.
Основним методом пСЦдвищення рибопродуктивностСЦ ставСЦв в РЖрклСЦiвському риборозплСЦднику СФ годСЦвля риби при високСЦй СЦнтенсифСЦкацСЦi рибництва. ii роль неухильно зростаСФ у мСЦру пСЦдвищення СЦнтенсифСЦкацСЦi виробничих процесСЦв, а вартСЦсть годСЦвлСЦ до цього часу становила близько 40% вартостСЦ риби СЦз тенденцСЦСФю до пСЦдвищення. Тому рацСЦональне використання кормСЦв найбСЦльш актуальне завдання у загальному технологСЦчному процесСЦ вирощування риби.
Проблема годСЦвлСЦ коропа у ставових господарствах складаСФться СЦз загальних СЦ спецСЦальних завдань. НайбСЦльш серйозним залишаСФться питання про загальну рибницьку культуру. Його вирСЦшення повнСЦстю перебуваСФ у компетенцСЦi керСЦвництва риборозплСЦдника. Захист ставСЦв вСЦд смСЦтноi риби, викошування жорсткоi водноi рослинностСЦ, мелСЦорацСЦя ложа, правильний режим годСЦвлСЦ, здСЦйснення санСЦтарно-профСЦлактичних заходСЦв, селекцСЦйно-племСЦнна робота, механСЦзацСЦя все це резерви пСЦдвищення ефективностСЦ годСЦвлСЦ. До загальних питань належить СЦ взаСФмодСЦя годСЦвлСЦ з СЦншими засобами комплексноi СЦнтенсифСЦкацСЦi. Це питання ще далеке вСЦд повного практичного вирСЦшення СЦ потребуСФ серйозних розробок наукового характеру.
ПСЦдвищення щСЦльностСЦ зариблення коропа вихСЦдний компонент СЦнтенсифСЦкацСЦi, проте паралельне зростання щСЦльностСЦ зариблення СЦ кСЦлькостСЦ кормСЦв, якСЦ вносять у став, до нескСЦнченностСЦ неможливе. При високСЦй щСЦльностСЦ зариблення коропа й СЦнтенсивнСЦй його годСЦвлСЦ удобрення ставСЦв набуваСФ новоi функцСЦi регулятора кисню, а не лише засобу пСЦдвищення запасСЦв природних кормСЦв. ЕфективнСЦсть годСЦвлСЦ коропа тСЦсно повязана з впровадженням полСЦкультури. Таким чином, щСЦльнСЦсть посадки коропа СЦ його годСЦвля виявляються тСЦсно повязаними не лише мСЦж собою, а й з СЦншими компонентами СЦнтенсифСЦкацСЦi.
КрСЦм згаданих проблем загального характеру, СЦснують також проблеми якостСЦ кормСЦв СЦ правил годСЦвлСЦ. Рецептура комбСЦкормСЦв для коропа багато рокСЦв залишаСФться найактуальнСЦшим питанням. Практично в усСЦх дослСЦдницьких органСЦзацСЦях працюють над тим, як зробити корми добрими СЦ дешевими. ДобрСЦ корми це корми повноцСЦннСЦ, збалансованСЦ за бСЦлками, жирами, вуглеводами СЦ бСЦологСЦчно активними речовинами. Але такСЦ корми дорогСЦ, а найдорожчий компонент у них бСЦлки, тому й проводиться пошук синтетичних бСЦлкових речовин. У вартСЦсному вСЦдношеннСЦ питання зводиться до визначення оптимального мСЦнСЦмуму бСЦлковоi цСЦнностСЦ комбСЦкорму. У ставових умовах невигСЦдно застосовувати абсолютно повноцСЦннСЦ кормосумСЦшСЦ протягом усього перСЦоду годСЦвлСЦ.
Режим годСЦвлСЦ, тобто розподСЦл, рацСЦону за часом, представляСФ собою завдання переважно технСЦчне: чим бСЦльший вСЦдносний рацСЦон, тим частСЦше СЦ дрСЦбно його необхСЦдно згодовувати, що прямо повязане з механСЦзацСЦСФю СЦ автоматизацСЦСФю годСЦвлСЦ.
Основою пСЦдвищення природноi рибопродуктивностСЦ в РЖрклСЦiвському риборозплСЦднику СФ спСЦльне вирощування рСЦзних видСЦв риби на однСЦй площСЦ включаючи утримання як мирних, так СЦ хижих. При цьому, чим бСЦльше обСФктСЦв з несхожим спектром живлення перебуваСФ в ставу, тим вища його вСЦддача. СпСЦльне вирощування кСЦлькох цСЦнних видСЦв риби, пСЦдСЦбраних за характером iх живлення з таким розрахунком, щоб найповнСЦше використати природний корм СЦ одержати максимально високу рибопродуктивнСЦсть, не виключаючи при цьому стимуляцСЦi збСЦльшення природноi рибопродуктивностСЦ шляхом застосування рСЦзних методСЦв мелСЦорацСЦi та удобрення, СЦ СФ суттю поняття полСЦкультури.
ПолСЦкультура з давнСЦх часСЦв емпСЦрично СФ основною формою озерного й ставового господарств. Вони розрСЦзняються за ступенем конструювання штучноi екосистеми, що забезпечуСФ управлСЦння продукцСЦйним процесом. ДоцСЦльнСЦсть посадки риби того чи СЦншого виду для спСЦльного вирощування визначаСФться в значнСЦй мСЦрСЦ конкретними умовами З бентосоiдних риб для цСЦСФi мети можуть бути рекомендованСЦ срСЦбний карась; з хижих судак, щука; з рослиноiдних бСЦлий амур, та бСЦлий товстолобик.
Звичайними культурами з бентосоiдних риб можуть бути короп, веслонСЦс; з планктоноiдних строкат